79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.01.2022 справа № 914/3152/21
За позовом: Приватного підприємства «КОРУНД», с.Хриплин Івано-Франківської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейд Плюс», м. Львів,
про стягнення 127'925,95 грн,
Суддя Яворський Б.І.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «КОРУНД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейд Плюс» про стягнення 127'925,95 грн заборгованості за договором поставки №14 від 22.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21 жовтня 2021 року справу № 914/3152/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою від 26.10.2021 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.11.2021 позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін; суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за фактичною адресою, яка вказана у договорі. За юридичною адресою відповідача відправлення повернулося на адресу суду із відміткою органу зв'язку «за закінченням терміну зберігання», у той час як за фактичною адресою - відправлення вручено особисто 25.11.2021. Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
05.01.2022 на електронну адресу суду позивач подав повідомлення, що заборгованість відповідачем добровільно не погашена (№181/22).
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
22 квітня 2016 року Приватним підприємством «КОРУНД» (постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейд Плюс» (покупець, відповідач) укладено договір постачання № 14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується здійснити постачання, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості, по цінах і найменуваннях, які вказані в додатках до даного договору (рахунки-фактури, накладні), які є невід'ємною частиною цього договору.
Порядок поставки та розрахунків визначений у розділі 3 договору. Так, у п.1.3 договору передбачено, що покупець зобов'язується упродовж 3-х банківських днів зробити передоплату на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 100% від замовленої вартості товару, згідно отриманих рахунків-фактур.
Сторонами погоджено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору (п.5.1 договору).
На виконання умов укладеного договору позивач здійснив поставку товару на суму 316'964,40 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №607 від 30.09.2019, яка підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками юридичних осіб. Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар, залишок заборгованості становить 127'925,95 грн.
Позивач стверджує, що на поштову адресу відповідача 15.10.2020 скеровувалась претензія, яка залишена без відповіді та задоволення.
Відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору постачання № 14 від 22.04.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав товар на загальну суму 316'964,40 грн, за поставку якого існує заборгованість у розмірі 127'925,95 грн, докази повернення товару та його оплати у матеріалах справи відсутні.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Доказів погашення заборгованості суду не надано, як і доказів здійсненої передоплати згідно умов п.3.1 договору, тому вимога позивача про стягнення 127'925,95 грн заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та підлягає задоволенню у цій частині.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, відтак суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 374 від 18.10.2021 на суму 2'270,00 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому при розподілі судових витрат судовий збір у розмірі 2'270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейд Плюс» (79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 4; код ЄДРПОУ 36848591) на користь Приватного підприємства «КОРУНД» (76495, м.Івано-Франківськ, с.Хриплин, вул. Пресмашівська, 8; код ЄДРПОУ 22193695) 127'925,95 грн заборгованості та 2'270,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.