ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2022Справа № 910/15422/21
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
про стягнення 9 341,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 9 341,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
12.11.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підстави для відшкодування позивачу шкоди відсутні, з огляду на те, що за страховим випадком позивач має звертатися до страховика винної особи ТДВ «Ю.Ес.Ай.», враховуючи що станом на момент страхового випадку винна особа мала поліс означеної страхової компанії також.
19.11.2021 позивач подав відповідь на відзив, у якому вказав про нікчемність правочину з ТДВ «Ю.Ес.Ай.», з огляду на те, що такий вчинений після укладення договору страхування з відповідачем.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено електронний Договір добровільного страхування наземного транспорту «Наша Автоцивілка» № 5036025 від 02.01.2020 року за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Chevrolet Аео, д.р.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 4 Публічного договору-оферти щодо добровільного страхування наземного транспорту за пакетом «Наша Автоцивілка» договір страхування вважається підписаним Клієнтом шляхом прийняття умов цієї публічної оферти при сплаті страхового платежу. На підтвердження підписання договору клієнтом (страхувальником) позивачем надано довідку про підтвердження сплати страхового платежу.
Як встановлено судом, 10.11.2020 р. в місті Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Chevrolet Аео, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля Renault Clio, номер кузову (VIN-код): НОМЕР_2 д.р.н. НОМЕР_3 , до цього мав д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .
Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).
Суд визнає Європротокол, як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 p., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України, що кореспондуються із п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до вказаної вище Інструкції, у Європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Як вбачається із повідомлення про ДТП від 10.11.2020, воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми.
Із даного Євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 10.11.2020 год. у м. Дніпро, автомобіль Renault Clio державний реєстраційний № НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 здійснив зіткнення із задньою частиною автомобіля Шевролє Авео державний реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Схема дорожньо-транспортної пригоди та обставини при яких вона мала місце не викликає сумнівів щодо вини водія автомобіля Renault Clio державний реєстраційний № НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 .
Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.
Отже, дослідивши пункти Європротоколу, які заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди та містять інформацію про вказану подію, суд дійшов висновку про наявність страхового випадку.
З урахуванням змісту ст. 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.
Суд також, встановив, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний Європротокол, як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувся з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю Шевролє Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з договором №5036025 від 02.01.2020.
Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №27124 від 03.06.2021 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Шевролє Авео, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює 0,70.
Отже, вартість відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток) відповідно до Звіту№27124 від 03.06.2021, становить 10 341,00грн.
На виконання умов цього договору на підставі страхового акту від 11.01.2021 №2075082-1 позивач виплатив на рахунок СТО Сингл -Сервіс (страховик ОСОБА_1 ) 10 341,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 574 від 11.01.2021.
В матеріалах справи містяться Рахунок-фактура №В1498 від 17.12.2020, Акт виконаних робіт №В 1498 від 23.01.2021, а також платіжне доручення № 574 від 11.01.2021, які є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля Renault Clio, номер кузову (VIN-код): НОМЕР_2 д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення встановлено Європротоколом.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП 10.11.2020, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Clio, д.р.н. НОМЕР_3 , застрахована у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (відповідача), відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/1455760. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 130 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом №АО/1455760 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля Renault Clio, номер кузову (VIN-код): НОМЕР_2 д.р.н. НОМЕР_3 , на час спірної ДТП.
За розрахунком Позивача вартість матеріального збитку відповідно до розрахунку страхового відшкодування становить 9341,00 грн. (10 341,00 - 1 000 франшизи).
Позивачем було виплачено потерпілій особі у вищевказаному ДТП, страхове відшкодування у розмірі 10 341,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача з запитом на отримання копії полісу страховика по спірному страховому випадку.
Проте вказаний запит залишений відповідачем без відповіді.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АО/1455760 та положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 ЦК України, суд вказує на те, що на відповідачеві за полісом лежить обов'язок відшкодувати за спірним страховим випадком 9 341,00 грн. страхового відшкодування.
Суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані доводи відповідача про те, що з огляду на наявність договору страхування винної особи з ТДВ «Ю.Ес.Ай» згідно полісу ЕР 201564005, позивач має звертатися до вказаної особи в порядку суброгації, з огляду на таке.
Згідно даних Європротоколу та пояснень ОСОБА_2 від 10.11.2020, винуватцем ДПТ є ОСОБА_2 , який був за кермом автомобіля Renault Clio, номер кузову (VIN-код): НОМЕР_2 . д.р.н. НОМЕР_3 , до цього мав д.р.н. НОМЕР_4 .
Відповідно до інформації, яка надана позивачем до позовної заяви та отримана останнім з ЄЦБД МТСБУ слідує, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО 1455760, строком дії з 20.12.2019 p., за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн. та у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» за Полісом ЕР 201564005 строком дії з 15.10.2020 p., за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
У зв'язку з цим суд вказує, відповідно до п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Отже, страхувальник, при укладенні додаткового договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приймає на себе обов'язок повідомити страховика ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, в даному випадку з ПрАТ «АСК «ОМЕГА».
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 981 Цивільного кодексу України передбачає, що договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Аналогічні положення містяться в пункті 17.3. статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
Суд зауважує, що чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками, проте у разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми, а також правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/9263/17, від 18.04.2018 у справі № 910/24068/16, від 23.07.2018 у справі № 761/16781/17, суд дійшов висновку, що транспортний засіб Renault Clio, номер кузову (VIN-код): НОМЕР_6 . д.р.н. НОМЕР_4 , станом на дату ДТП 10.11.2020 р. був застрахований у відповідача та у ТДВ СК «Ю.Ес.Ай.», проте поліс АО/1455760, що укладений з відповідачем ПрАТ СК «Омега» був укладений раніше аніж ТДВ СК «Ю.Ес.Ай.».
Отже, суд доходить висновку щодо нікчемності договору страхування - полісу ЕР/201564005, укладеного між страхувальником та ТДВ СК «Ю.Ес.Ай.», згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України.
Правовідносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем у зв'язку з виплатою на користь потерпілої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язані. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, позивач звернувся з позовом до належного відповідача за спірними обставинами.
За встановлених обставин справи, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 9 341,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача повністю.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 48 Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДР 31650052) 9 341 (дев'ять тисяч триста сорок одну) грн. 00 коп. суму страхового відшкодування, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко