ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2022Справа № 910/12413/21
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенанті»
про стягнення 31 184,10 грн.
Суддя Борисенко І.І.
за участю представників сторін:без виклику учасників справи.
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенанті», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у загальному розмірі 31 184,10 грн., що складається з:
- заборгованості за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 у розмірі 24 799,33 грн. основного боргу, 3% річних - 991,62 грн. та суми інфляційного збільшення - 1 737,10 грн.;
- заборгованості за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016 у розмірі 3 352,36 грн. основного боргу, 3% річних - 150,82 грн. та суми інфляційного збільшення - 152,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № Е-16-00105 від 01.07.2016 та № Е-16-00104 від 01.07.2016 в частині здійснення оплати за представлені комунальні послуги відповідно до наданих актів, що визначені предметом вказаних договорів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 р. вказану позовну заяву суддею Даниловою М.В. було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору.
Разом з тим, з огляду на звільнення судді Данилової М.В., згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 № 05-23/1561/21 справу № 910/12413/21 передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/12413/21 передано на розгляд судді Борисенко І.І.
Ухвалою Господарського судді міста Києва від 10.09.2021 справу № 910/12413/21 прийнято до провадження судді Борисенко І.І. та вирішено продовжувати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04057, м. Київ, вул. Довженко, 10.
Проте, на адресу суду повернувся конверт з поштовим вкладенням, за формою Ф.20. За таких обставин, відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд у справі № 910/12413/21.
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2016 між ТОВ «Бенанті» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» було укладено договір № Е-16-00105 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т.1 а.с. 37-40).
Відповідно до пп 1.1. п. 1 вказаного договору, Відповідач отримує послуги з обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі (будівлі, частини будівлі, окремого приміщення і будівлі), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 10 , приміщення № 57-58 площею 39,5 кв.м, а також утримання будинку та прибудинкової території.
Разом з цим, 01.07.2016 між ТОВ «Бенанті» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» було укладено договір № Е-16-00104 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т.1 а.с. 83-85).
Відповідно до пп. 1.1 п.1 вказаного Договору, Відповідач отримує послуги з обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі (будівлі, частини будівлі, окремого приміщення і будівлі), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 10, приміщення № 57-58 площею 193,5 кв.м, а також утримання будинку та прибудинкової території.
За умовами вищевказаних договорів відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території та інших витрат загального користування сплачуються відповідно до розрахунків, які наведені в Додатках 1 до договорів № Е-16-00104, № Е-16-00105 та з розрахунку за 1 кв.м площі приміщення на місяць (пп. 4.2. п. 4).
Згідно пп. 4.7 п. 4 зазначених договорів у випадку зміни розміру тарифу та/або його структури на витрати з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в період дії договору, сплата Власником (Орендарем) платежів обумовлених п.п.4.1.- 4.4. здійснюється на підставі рахунків Виконавця, і не потребує додаткового погодження Сторін і зміни умов договору.
Виконавець має право стягнути з Власника (Орендаря) в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, обумовлених в умовах договору (пп.3.1.1 п. 3 договору).
Оплата послуг, передбачених пунктами 4.1.- 4.4. проводиться Власником (Орендарем) щомісячно, у 10-денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених Виконавцем (пп. 4.6. п. 4 договорів).
Пунктом 5.1. договорів встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цими договорами сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Договір № Е-16-00105 та Договір № Е-16-00104 набули чинності з моменту їх підписання - 1 липня 2016 року та діють до 31 грудня 2019 року (пп. 6.1. договорів).
Пунктом 6.5. вказаних договорів передбачено, що у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи Договір № Е-16-00104 припинено на підставі акту приймання-передачі від 31.07.2020 орендованого нежилого приміщення площею 39,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 10 , копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с. 90).
Позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що станом на час розгляду справи у відповідача ТОВ «Бенанті» наявна не сплачена заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно договору № Е-16-00105 від 01.07.2016 у розмірі 24 799,33 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривень 33 копійки), а також згідно договору № Е-16-00104 від 01.07.2016 - у розмірі 3 352,36 грн (три тисячі триста п'ятдесят дві гривні 36 копійки).
Як стверджує позивач, рахунки на оплату надавалися відповідачу щомісячно до 10 числа кожного місяця.
Доказів щодо неотримання чи несвоєчасного отримання рахунків від відповідача матеріали справи не містять та відповідачем про такі обставини не заявлено.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цими Договорами сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пп.5.1. п. 5 Договорів).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем направлялись на адресу відповідача претензії від 14.08.2020 № 110/вих. щодо сплати заборгованості за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016, а також від 14.08.2020 № 111/вих. щодо сплати заборгованості за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016
Проте, вказані претензії відповідачем залишені без відповіді та без задоволення.
За таких обставин позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.
Щодо припинення договору № Е-16-00104 на підставі акту приймання-передачі від 31.07.2020 орендованого нежилого приміщення площею 39,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 10 ,суд вважає за необхідне зазначити таке.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.
Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.
Такі висновки підтверджуються практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 905/2187/13 суд прийшов до висновку, що: закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним.
За таких обставин, припинення договору в частині виконання зобов'язань припиняється належним виконанням таких зобов'язань.
Відповідно до частин 1,2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Кодексом.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
На підставі приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання з оплати отриманих послуг № Е-16-00105 від 01.07.2016 та № Е-16-00104 від 01.07.2016 на загальну суму 28 152,20 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, строк оплати є таким, що настав, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення основної заборгованості за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 у розмірі 24 799,33 грн. та за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016 у розмірі 3 352,36 грн.
Щодо вимог про стягнення 3% річних - 991,62 грн. та суми інфляційного збільшення - 1 737,10 грн за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 та 3% річних - 150,82 грн. та суми інфляційного збільшення - 152,87 грн. за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016, суд зазначає наступне.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договорами, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому розмірі, а саме в сумі 1 737,10 грн за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 та 152,87 грн. за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 991,62 грн. за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 та 150,82 грн. за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенанті» (04057, м. Київ, вул. Довженко, 10, код ЄДРПОУ 22902039) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1 код ЄДРПОУ 34966254) 24 799 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп. основного боргу, 3% річних - 991 (дев'ятсот дев'яносто одна) грн 62 коп., 1 737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 10 коп. суми інфляційного збільшення за договором № Е-16-00105 від 01.07.2016 та 3 352 (три тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 36 коп. основного боргу, 3% річних - 150 (сто п'ятдесят) грн. 82 коп., 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 87 коп. інфляційного збільшення за договором № Е-16-00104 від 01.07.2016 у розмірі, та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя І.І. Борисенко