ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
м. Київ
06.01.2022Справа № 910/22027/21
За позовомОСОБА_1
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3
провизнання правочинів недійсними, визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання протиправними та скасування записів, витребування частки в статутному капіталі
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
не викликалися
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
- визнання недійсною довіреності від 18.11.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Ельвіром Михайловичем за №3638;
- визнання недійсним договору від 28.07.2020, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , про відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС»;
- визнання недійсним договору від 31.07.2020, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , про відчуження частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС»;
- визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» від 31.07.2020;
- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» від 30.07.2020, оформлених протоколом №30/07/2020 від 30.07.2020;
- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» від 03.08.2020, оформлених протоколом №03/08/2020 від 03.08.2020;
- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» від 30.07.2020, оформлених протоколом №20/08/2020 від 20.08.2020;
- визнання протиправними та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про вчинення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» за №10741070019004630, №10747770020004630 та №10741070021004630;
- витребування від ОСОБА_3 на користь позивача частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» в розмірі 9 281,25 грн., що становить 99% статутного капіталу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі підробленої довіреності від 18.11.2020, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Ельвіром Михайловичем за №3638, від імені позивача були вчинені правочини щодо відчуження належної позивачу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» в розмірі 9 281,25 грн., що становить 99% статутного капіталу, у зв'язку з чим позивач просить визнати таку довіреність недійсною, а також заявляє вимоги про визнання правочинів та рішень загальних зборів недійсними. Крім того, позивачем заявлено вимогу про витребування від ОСОБА_3 спірної частки в статутному капіталі як від особи, яка на даний момент визначена власником таких корпоративних прав.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- накласти арешт на корпоративні права - частку ОСОБА_3 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» у розмірі 9 281,25 грн., що становить 99% статутного капіталу;
- заборонити всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» про керівника (директора), та/або місцезнаходження, та/або розмір статутного капіталу, та/або кінцевого бенефіціара, та/або учасника (-ів) Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС».
Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави
Відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що станом на 30.07.2020 йому належала частка в статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» вартістю 9 281,25 грн., що становило 99% статутного капіталу такого товариства; громадянину ОСОБА_4 належала частка в статутному капіталі вартість 93,75 грн., що становило 1% статутного капіталу; директором ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» був ОСОБА_4 .
В серпні 2020 позивачу стало відомо, що належна йому частка в статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» перейшла у власність ОСОБА_2 , який також зазначай директором товариства, а також було змінено місцезнаходження товариства.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві із заявою про злочин, на підставі якої було розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12020100010004077.
В межах вказаного кримінального провадження було встановлено, що 15.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єдігаровим Ельвіром Михайловичем була посвідчена довіреність за №3638 від імені позивача на ім'я ОСОБА_5 з повноваженнями відчужувати належні позивачу частки в статутних капіталах юридичних осіб та з підписання всіх без виключення документів.
Під час досудового розслідування була проведена почеркознавча експертиза, за результатами якої складно висновок про те, що підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі довіреності від 15.07.2020 №3638 виконаний не позивачем, а іншою особою. Також встановлено, що вказана довіреність була посвідчена на підставі підробленого паспорта позивача та підробленої довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного коду.
В той же час, на підставі довіреності від 15.07.2020 №3638 ОСОБА_5 були вчинені правочини щодо відчуження належної позивачу частки в статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» та подальше оформлення результатів таких правочинів, що мало наслідком зміну власника корпоративних прав на таку частку, яким на момент звернення до суду із даним позовом є ОСОБА_3 .
Позивач вказує, що оскільки він ніколи не видавав довіреність на ім'я ОСОБА_5 , а в матеріалах справи наявні докази підробки такого документу, то існують підстави для визнання довіреності від 15.07.2020 №3638 недійсною, а також визнання недійсними всіх правочинів, підписаних вказаною особою від імені позивача. При цьому, в результаті незаконного оформлення на ім'я ОСОБА_2 права власності на частку позивача в статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС», ОСОБА_2 було неправомірно відчужено її на користь ОСОБА_3 , а відтак позивачем заявлено вимогу про витребування спірної частки в статутному капіталі від останнього.
Так, на думку заявника, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можуть бути проведені незаконні реєстраційні дії, пов'язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників та органи управління ТОВ «ХДМ-СЕРВІС», і, як наслідок, утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
При цьому, в разі набуття часток у статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» іншими особами він буде змушений звертатись за захистом своїх прав з позовом до таких осіб, а з урахуванням приписів ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» подальше оспорення таких протиправних дій може стати неефективним, що буде означати неможливість поновлення порушеного права позивача за результатами розгляду та вирішення даної справи.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Слід наголосити, що якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Зважаючи на наявний судовий спір стосовно суб'єктного складу учасників ТОВ «ХДМ-СЕРВІС», розподілу і належності часток у статутному капіталі цього товариства, суд приходить до висновку про те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд відзначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Так, у разі відчуження за час вирішення даної справи спірної частки в статутному капіталі ТОВ «ХДМ-СЕРВІС» на користь інших осіб, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В такому випадку захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом.
При цьому, перехід права власності на оспорювану частку від ОСОБА_3 до іншої особи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду про витребування від ОСОБА_3 на користь позивача такої частки у разі задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не має наслідком будь-яке перешкоджання господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням прав заявника і забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Заходи забезпечення позову є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу не може свідчити про вирішення спору сторін по суті. При цьому у випадку відмови у позові такі заходи не будуть перешкоджати виконанню спірного наказу.
Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольняється судом у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на корпоративні права - частку ОСОБА_3 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» у розмірі 9 281,25 грн., що становить 99% статутного капіталу.
3. Заборонити всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» про керівника (директора), та/або місцезнаходження, та/або розмір статутного капіталу, та/або кінцевого бенефіціара, та/або учасника (-ів) Товариства з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС».
4. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 06.01.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.01.2025.
5. Стягувачем за даною ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
6. Боржником за пунктом 2 даної ухвали є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
7. Боржником за пунктом 3 даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю «ХДМ-СЕРВІС» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, оф. 1; ідентифікаційний код 25196694).
8. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Суддя В.П. Босий