Справа № 757/63514/21 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/7200/2021 Доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року задоволено клопотанняслідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, у 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_8 , в разі внесення застави прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати наступні обов'язки:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р.
Не погоджуючись з вказаною, ухвалою прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.
Прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визначення розміру застави та в даній частині ухвалити нову ухвалу про визначення застави в розмірі 1300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 за необґрунтованістю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала в частині визначення застави в розмірі 210 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необґрунтованою, такий розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 , обов'язків покладених на нього та запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_8 26.11.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном та у придбанні права на майно шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах (сума збитку - 80 047 391 грн).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано наступні транспортні засоби:
1) MERCEDES-BENS CLS550, 2011 року випуску, дата державної реєстрації за ОСОБА_8 - 19.08.2020, об'єм двигуна - 4663;
2) TOYOTAHIGHLANDER, 2012 року випуску, дата державної реєстрації за ОСОБА_8 - 07.11.2012, об'єм двигуна - 3456.
З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що у власностіпідозрюваного ОСОБА_8 перебуває наступне нерухоме майно:
1) земельна ділянка - кадастровий номер 3223187705:02:026:0123, площа (га): 0.1858, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2506206932120.
2) житловий будинок - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 263437332231, загальна площа (кв.м): 552.1, житлова площа (кв.м): 94.7, адреса: АДРЕСА_1 , опис: загальна площа 552,1 кв.м., жила площа 94,7 кв.м., до будинку примикає г- вимощення, земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 3223187705:02:026:0123, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),площа: 0.1858 га.
3) квартира - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1463830380000, адреса: АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 118.8, житлова площа (кв.м): 65.1, опис: трикімнатна.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи,підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 5 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК Українимежах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава можебути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому беручи до уваги, вище викладенета практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфікукримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , дані про особу підозрюваного та його майновий стан, розмір шкоди у кримінальному провадженні, апелянт вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Таким чином, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, так як майновий станпідозрюваного та сума завданого збитку є не співмірними з розміром встановленої судом застави.
За таких обставин, апелянт просить визначити ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави, встановивши її розмір у 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 092 700 (три мільйони дев'яносто дві тисячі сімсот) гривень.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , зазначає, що оскаржувана ухвала є такою, що не ґрунтується на достатніх та необхідних даних, наявність яких є підставою для застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою відповідно до норм кримінального процесуального закону, внаслідок неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема відсутності доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину.
Апелянт вказує на те, що відсутні докази наявності в діях ОСОБА_8 , ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. А також на те, що суд, досліджуючи матеріали та визнавши наявність обґрунтованості тверджень з боку органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри, не здійснив повного та всебічного дослідження всіх матеріалів, внаслідок чого, оскаржувана ухвала не містить конкретних обґрунтувань, на підставі яких даних та доказів, наданих органом досудового розслідування, судом було визнано такими, що мали місце обставини:
- наявності довірливих стосунків між ОСОБА_8 та власником Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД»;
- ідентифікації особи - власника Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД»;
- наявності даних, що підтверджують виникнення сумнівів щодо доброчесності ОСОБА_8 , щодо ніяким чином неідентифікованого власника Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД»;
- щодо вчинення ОСОБА_8 дій, які можуть бути кваліфіковані як обман будь-кого.
Також апелянт зазначає, що орган досудового розслідування, зазначаючи про розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок, начебто, незаконного укладення ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 10.09.2021 частки корпоративних прав ТОВ «Транспортні системи України» вартістю 285000, 00 грн, стверджує, що спричинена матеріальна шкода становить розмір 80 047 391, 00 грн.
Зазначений розмір матеріальної шкоди визначено органом досудового розслідування, виходячи з вартості активів, що є у розпорядженні ТОВ «Транспортні системи України».
Однак, відповідно до діючого законодавства, вказане майно є власністю саме ТОВ «Транспортні системи України».
Апелянт звертає увагу суду, що а ні клопотання, а ні матеріали, якими таке клопотання обґрунтовується, не містить жодного документу, на підставі якого органом досудового розслідування було визначено відповідну вартість такого майна - бухгалтерських документів, звітів аудиту, звітів про оцінку майна, тощо.
Тому, розмір матеріальної шкоди, що став підставою для кваліфікації злочину, про необґрунтовану підозру у якому оголошено ОСОБА_8 , за ч. 4 ст. 190 КК України, як вчинений в особливо великих розмірах, є по-перше, розміром вартості активів, що належать підприємству, а по-друге, зазначений розмір вартості таких активів не підтверджено жодним документом.
Крім того апелянт зазначає, про відсутність достатніх та необхідних даних, які підтверджували наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України. Існування жодного з існуючих ризиків органом досудового розслідування не доведено
Судом не враховано при цьому, що інформацію про кримінальне правопорушення №12021100060001476 внесено до ЄРДР ще 20.09.2021. За цей час, ОСОБА_8 не вчинено будь-яких дій, які б давали підстави стверджувати про наявність обставин, необхідних для застосування до нього запобіжного заходу, а тим більше, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_8 не ухилявся від органу досудового розслідування чи суду. Під час проведення обшуку за місцем його мешкання, добровільно надав органу досудового розслідування документи, з метою відшукання яких було надано дозвіл на проведення зазначеного обшуку.
Також, судом не враховано, що ОСОБА_8 має вагітну дружину, постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, не вчинив жодних дій, спрямованих прямо чи опосередковано на здійснення від імені ТОВ «Транспортні системи України» правочинів, спрямованих на зміну складу майна чи активів компанії, зміну керівництва чи будь-яких інших дій на шкоду товариству чи будь-яких інших змін взагалі.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи прокурора щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку він підтримав в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просив про її задоволення та заперечував щодо задоволення поданої стороною захисту апеляційної скарги, доводи підозрюваного та захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали подану апеляційну скаргу сторони захисту, просили про її задоволення з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12021100060001476 від 20.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, і, бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом обману, діючи всупереч положенням статуту ТОВ «Транспортні системи України» (ЄДРПОУ 38239834) (далі - «Товариство»), Господарського кодексу України, не маючи відповідних повноважень, заволодів чужим майном, а саме: часткою (корпоративними правами) у статутному капіталі ТОВ «Транспортні системи України» (ЄДРПОУ 38239834), що належить Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД», та придбав право на майно «Транспортні системи України» (ЄДРПОУ 38239834) при наступних обставинах.
Так, відповідно до статуту ТОВ «Транспортні системи України» (ЄДРПОУ 38239834), затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 23.10.2017 р. (далі - «Статут») учасниками Товариства є:
- Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» (SHIPSHYNA FORWSRDINGLTD) (далі - «Компанія»), зареєстрована у Великобританії 03.09.2013 р., реєстраційний номер: 08673174, зареєстрований офіс якої знаходиться за адресою: 483 Грін Лейнз (483 Green Lane), Палмерз Грін (Palmers Green), Лондон (London), N13 4BS, Великобританія, яка володіє часткою у розмірі 285 000,00 грн - 95% статутного капіталу;
- громадянин України ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в/ч; паспорт НОМЕР_1 , виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 26.11.1998 р., який володіє часткою у розмірі 15 000,00 грн - 5% статутного капіталу.
Відповідно до пункту 8.1. Статуту майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства.
Відповідно до пункту 8.2. Статуту майно Товариства відповідно до законів України, Статуту Товариства та укладених угод належить йому на праві власності.
Відповідно до пункту 8.6. Статуту Товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність; продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до пункту 10.1. Статуту вищим органом Товариства є загальні збори учасників.
Відповідно до пункту 10.4. Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить внесення змін до Статуту, в тому числі, зміна розміру часток у статутному капіталі, перерозподіл часток учасників у статутному капіталі.
30.12.2020 р. з метою належного ведення справ Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» на території України Компанією було видано довіреність на ім'я ОСОБА_8 , посвідчену у відповідності до вимог законодавства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, з правом вести будь-які справи Компанії, займати та користуватися службовими приміщеннями, купувати чи продавати акції, надавати кредити, наймати персонал, тощо. Довіреність була видана саме на ОСОБА_8 так, як у власника Компанії з останнім склалися особливо довірчі стосунки.
В подальшому, коли у власника Компанії виникли сумніви в доброчесності ОСОБА_8 , а саме: 12.08.2021 р. вказана довіреність на підставі акта про відкликання, посвідченого у відповідності до вимог законодавства Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, була відкликана Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» тому, починаючи з 12.08.2021 р. ОСОБА_8 не мав повноважень на представництво Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД», в тому числі, на вчинення будь-яких правочинів від її імені, про що ОСОБА_8 було повідомлено представником Компанії.
ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що довіреність від 30.12.2020 р. на його ім'я відкликана Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД», однак, знаючи, що у власності Компанії знаходиться нерухоме та рухоме майно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, і, бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення вирішив заволодіти належною Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» часткою (корпоративними правами) у розмірі 285 000,00 грн, що становить 95% статутного капіталу ТОВ «Транспортні системи України», а також належним Товариству рухомим та нерухомим майном, залучивши для вчинення злочинних дій громадянина ОСОБА_11 , який не був обізнаний про його дійсні злочинні наміри.
З метою реалізації свого злочинного умислу 10.09.2021 р. ОСОБА_8 , перебуваючи у офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 37 кв. 46, використовуючи довіреність, видану від імені Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» на його ім'я, достовірно знаючи, що вказана довіреність є нечинною у зв'язку з відкликанням, та, приховуючи цей факт від останніх з метою створення уявлення щодо законності своїх дій, тим самим вводячи їх в оману, на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Транспортні системи України» відчужив ОСОБА_11 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_8 , належну Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» частку у статутному капіталі ТОВ «Транспортні системи України» у розмірі 95%, що становить 285 000,00 грн.
В подальшому 13.09.2021 р. ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, доводячи до кінця свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, уклав із ОСОБА_11 , який не був обізнаний про його злочинні наміри, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Транспортні системи України», відповідно до якого ОСОБА_8 фактично став власником раніше придбаної ОСОБА_11 частки у розмірі 95%, що становить у грошовому еквіваленті 285 000,00 грн, та майна, яке належить ТОВ «Транспортні системи України», а саме: сім об'єктів будівництва за будівельною адресою вул. Набережна Перемоги в районі будинку № 9-Б м. Дніпро: об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1802 площею 45,89 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1809 площею 50,98 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1810 площею 52,74 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1811 площею 52,74 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1812 площею 50,44 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1813 площею 83,64 кв.м на XVIII поверсі; об'єкт - апартаменти квартирного типу (приміщення) № 1814 площею 45,89 кв.м на XVIII поверсі загальною вартістю 543 231,00 доларів США, що згідно курсу валют НБУ складає 14 515 132,00 грн., залізничні вагони за номерами: 52243615, 52271780, 52366176, 52926649, 52926656, 52926664, 53117164, 53142550, 56037443, 56037468, 56184187, 56284342, 56366461, 56470461, 56470487, 60734720, 60734738, 60734746, 60734761, 60734779, 60734811, 60734829, 60734837, 60734852, 60734860, 60734902, 60734910, 60734936, 60734951, 60734969, 60734985, 60735008, 60735016, 60735024, 60735073, 60735081, 60735115, 60735123, 60735131, 60735172, 60735222, 60735271, 60735289, 60735305, 60735313, 60735339, 60736709, 60787777, 60788114, 60788155, 60788163, 60788189, 61320057, 61320438, 61320487, 61524302, 61524310, 61524344, 62466685, 62466701, 62466719, 62466727, 62466735, 62466743, 62466750, 62466768, 62466776, 62466784, 62466800, 62466818, 62466826, 62623244, 62623657, 62623665, 62623681, 62623723, 64225824, 64226731, 64244163, кожен вартістю 30 000,00 доларів США, а загальною вартістю 2 370 000,00 доларів США, що згідно курсу валют НБУ складає 63 326 400,00 грн, автомобілі MITSUBISHI OUTLANDER, 2017 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN номер НОМЕР_3 , вартістю 20 000,00 доларів США, FIAT DOBLO PANORAMA, 2019 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN номер НОМЕР_5 , вартістю 10 000,00 доларів США, KIA SPORTAGE, 2019 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN номер НОМЕР_7 , вартістю 22 000,00 доларів США, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_8 , VIN номер НОМЕР_9 , вартістю 45 000,00 доларів США, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_10 , VIN номер НОМЕР_11 , вартістю 45 000,00 доларів США, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2019 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_12 ,VIN номер НОМЕР_13 , вартістю 45 000,00 доларів США, HONDA CR-V, 2018 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_14 ,VIN номер НОМЕР_15 , вартістю 27 000,00 доларів США, PEUGEOT EXPERT, 2016 р.випуску, д.н.з. НОМЕР_16 , VIN номер НОМЕР_17 , вартістю 15 000,00 доларів США, а загальною вартістю 229 000,00 доларів США, що згідно курсу валют НБУ складає 6 118 880,00 грн, а всього на загальну суму 3 142 231,00 доларів США, що згідно курсу валют НБУ становить 83 960 412,00 грн, а з урахуванням 5% частки в Товаристві, які належать ОСОБА_8 , майнових прав на загальну суму 79 762 391,00 грн, тим самим заподіявши майнової шкоди Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Шипшина Форвардінг ЛТД» на суму 80 047 391,00 грн, що є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у заволодінні чужим майном та у придбанні права на майно шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
26.11.2021 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
29.11.2021 року слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , є особливо тяжким злочином. Метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 згідно ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
29.11.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року задоволено вказане клопотанняслідчого та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, у 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень, з покладенням на нього обов'язків в разі внесення застави, які визначені в даній ухвалі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Зокрема, такими доказами є: протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 21.01.2021 р., протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_14 від 03.11.2021 р., речовими доказами у кримінальному провадженні, іншими матеріалами кримінального провадження, в сукупності. Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язує підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 , підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadovv. Azerbaijanп. 88", "Erdagozv. Turkeyп. 51", "Cebotariv. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій ч. 4 ст. 190 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційних скарг щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянтів на те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та недопустимими, та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказам з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_8 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Erdagoz v. Turkey п. 51).
Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», п.32; «Merabishvili v. Georgia», п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.
Суди мають вивчати всі факти, що свідчать про наявність чи відсутність справжнього публічного інтересу, що виправдовує (з урахуванням принципу презумпції невинуватості) обмеження права на свободу, та викладати їх у своїх рішеннях про відмову у звільненні особи з-під варти (рішення у справі «Labita v. Italy», пп.152-153).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність.
Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» має динамічний характер, тобто з плином часу така підозра в учиненні кримінального правопорушення не може бути самостійною підставою для продовжування обмеження прав особи, мають бути наведені відповідні й достатні підстави (ризики), підкріплені доказами.
Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилаються в апеляційних скаргах захисники, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Однак, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України при обранні альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_8 , у вигляді застави в розмірі 210 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень, у національній грошовій одиниці України та не обґрунтував необхідність застування застави саме в такому розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо застосування ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 210 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень. Оскільки на думку колегії суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, належним чином не оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у кримінальному провадженні, не порівняв існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, його тяжкість з реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 210 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 грн., виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків. З огляду на обставини вчинення злочину, дані матеріалів кримінального провадження, за якими є обґрунтована підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та його ролі у ньому, виникають сумніви у дієвості такого розміру застави. При цьому, дані про особу підозрюваного, зокрема його майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки, з огляду на встановлені обставини, цих сумнівів не спростовують.
Таким чином, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що фактичні обставини, встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання, не відповідають висновкам слідчого судді щодо відповідності розміру застави в сумі 499 590 грн., тим ризикам, які слідчий суддя визнав доведеними. Тому колегія суддів вважає за можливе визначити більший розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у заволодінні чужим майном та у придбанні права на майно шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, а саме сума збитку - 80 047 391 грн.
На думку колегії суддів, з урахуванням вказаного вище, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 розмір застави слід визначити в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, в сумі 2 951 000 гривень, що дорівнює 1300 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.У разі внесення застави необхідно зарахувати до неї раніше сплачену суму застави у розмірі 499 590 гривень та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, в межах строку досудового розслідування, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року, якою задоволено клопотанняслідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 210 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 590 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_8 в разі внесення застави прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також виконувати обов'язки, які визначено даною ухвалою до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р, - скасувати в частині визначення розміру застави.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшогослідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваногоОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 951 000 гривень, що дорівнює 1300 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а у випадку сплати, підлягає зарахуванню раніше сплачена застава у розмірі 499 590, яка може бути внесена самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_18 , призначення платежу: застава за ОСОБА_8 , по справі №757/63514/21 в Київському апеляційному суді.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_8 , покласти наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.01.2022 р., включно, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12021100060001476 від 20.09.2021 р.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Визначити строк дії ухвали до 25 січня 2022 року включно.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4