про залишення позовної заяви без руху
06 січня 2022 року справа № 580/13/22
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративної справи № 580/13/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )
до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 04061547)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановлено ухвалу.
04.01.2022 вх. 104/22 позивач, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, просить:
- зобов'язати Виконавчий комітет Черкаської міської ради надати позивачеві копію рішення від 10.07.2012 № 1004 про включення житлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 до числа службових Черкаського гарнізону (у подальшому надано військовослужбовцю Черкаського гарнізону).
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено, якими саме діями/бездіяльністю/рішеннями відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті обраного способу захисту порушеного права згідно ст. 5 КАС України. Позивачем не обгрунтовано інтереси третіх осіб і їх статус у цій справі щодо частини вимоги: у подальшому надано військовослужбовцю Черкаського гарнізону, не йдеться про розмежування звернення та запиту про отримання публічної інформації.
Позивачеві варто уточнити позовні вимоги відповідно до пунктів 3 чи 4 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити яку норму порушено саме відповідачем стосовно позивача, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності (чи дії), коли цю норму застосовував (або не застосовував) відповідач, до чого це призвело у контексті обраного способу захисту якого саме порушеного права позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві варто навести аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності/дій відповідача, зокрема, у чому саме розуміється і з якого часу (періоду) така бездіяльність/дії, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб'єктом публічної адміністрації стосовно гарантій для військовослужбовця.
Зміст вимог позовної заяви необхідно сформувати відповідно до п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, врахувавши правове регулювання способу захисту за п. 3 чи п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У зв'язку із викладеним позивач має додатково надати на адресу суду докази на підтвердження того, що житлове приміщення за рішенням уповноваженого органу Збройних Сил України належить передачі саме ОСОБА_1 , а також докази на підтвердження перебування станом на дату звернення до суду ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (квартирна черга) та/або інших рішень суб'єктів публічної адміністрації стосовно позивача, наявного спору про права міжвійськовослужбовцями.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у контексті статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) має гарантувати, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали офіційні повноваження щодо отримання інформації.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відомості про вказані обставини дають змогу визначити, яке право позивача порушене і відтак належить судовому захисту та яким зі способів судового захисту згідно ст. 5 КАС України дане право має бути поновлене у контексті обгрунтування рішень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та/або НОМЕР_2 та/або комісії за розподілом житла в гарнізонах ЗСУ, які не визначені учасником справи у контексті вирішення публічно-правового, а не приватно-правового спору щодо майна (житлового приміщення).
Згідно п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Усупереч вказаному, позовна заява не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача (для фізичних осіб), за його наявності, або відомостей, що замість нього використовуються реквізити паспорта громадянина України.
У позові не обгрунтовано порушене право обраним відповідачем за наявної відповіді «архівного відділу департаменту Черкаської міської ради».
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 123, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви із уточненими позовними вимогами та підтвердженням обставин доказами з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, обрання належного способу захисту відповідно до ст. 5 КАС України щодо належного відповідача, зазначення даних щодо особи позивача.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА