Справа № 560/18841/21
іменем України
10 січня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26 січня 2021 року №379/5/22-01-07-03, та стягнути шкоду заподіяну протиправним рішенням про застосування адміністративного арешту, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою від 21 грудня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" залишив без руху. Вказав, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання документально обґрунтованих пояснень щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку, та доказів сплати судового збору за вимоги немайнового та майнового характеру в розмірі 4540,00 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання ухвали від 21 грудня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" надіслало заяву, в якій вказує, що достовірно дізналось про порушення своїх прав внаслідок застосування до нього адміністративного арешту майна, лише після набрання законної сили рішенням по справі №560/857/21 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №27-П від 19.01.2021 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автопраймсервіс". Тому, до суду позивач звернувся в межах шестимісячного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав (30.09.2021 року). Просить поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку, суд враховує таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У поданому до суду позові позивач просить визнати протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26 січня 2021 року №379/5/22-01-07-03. До суду з цим позовом позивач звернувся в грудні 2021, з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що достовірно дізнався про порушення його прав внаслідок застосування до нього адміністративного арешту майна лише 30.09.2021, з моменту набрання законної сили рішенням по справі №560/857/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №27-П від 19.01.2021 "Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автопраймсервіс".
Зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає неповажними.
Оскарження товариством з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про проведення перевірки не може слугувати доказом поважності підстав пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, оскільки позивач не надав докази об'єктивної неможливості звернення до суду з цими вимогами в строки визначенні статтею 122 КАС України.
При цьому, посилання позивача на встановлення обставин незаконності наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про проведення перевірки, як на підставу для звернення позивача з вимогами про визнання протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна, суд вважає необгрунтованими, оскільки позивач не був позбавлений права звернутися до суду з такими вимогами одночасно з вимогами про оскарження наказу відповідача №27-П від 19.01.2021.
Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані товариством з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та стягнення коштів - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук