10 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6924/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області (далі - відповідач, ХМР), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради Херсонської області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.12.2020 року № вх. 114-35304-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6510136900:01:001:2974) та передачі у власність земельної ділянки площею 0.0048 та за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів;
- зобов'язати Херсонську міську раду Херсонської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.12.2020 року № вх. 114-35304-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6510136900:01:001:2974) та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуальних гаражів та прийняти рішення по зазначеному клопотанню відповідно до чинного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що 31.10.2018 він звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 50 кв.м, що розташована на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаража. В заяві також було зазначено, що позивач раніше не користувався правом на приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням, та є учасником є учасником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Рішенням Херсонської міської ради № 2532 від 16.10.2020 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального гаража.
На виконання даного рішення позивачем був розроблений та погоджений з управлінням архітектури міської ради та територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідний проект землеустрою.
23.12.2020 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність був наданий на затвердження на ім'я міського голови м. Херсона.
Станом на дату подання позовної заяви (08.11.2021) позивачем не отримано від відповідача жодного документа, що свідчив би про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0048 га, що розташована на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаража.
Вважаючи бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 15.11.2021 провадження відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов'язано відповідача надати до суду додаткові документи по справі.
13.12.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, згідно якого відповідач позов не визнає. Зазначає, що 20.05.2021 на пленарному засіданні VII сесії Херсонської міської ради VIII скликання розглядалося питання порядку денного щодо затвердження проекту землеустрою позивача. За результатами голосування міською радою рішення не прийнято. Представник відповідача стверджує, що відповідачем не було відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою. На думку представника відповідача, твердження позивача щодо протиправної бездіяльності Херсонської міської ради є безпідставним, оскільки міська рада є колегіальним органом і не має повноважень впливу на окремих депутатів щодо голосування. Чинне законодавство визначає поняття бездіяльності як певну форму поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.
Повторно проект рішення виносився на пленарні засідання, які відбулися 23.07.2021, 03.09.2021 та 05.11.2021.
Крім того, виконавчими органами підготовлено проект рішення "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок у мікрорайоні Таврійському 4-Б для будівництва індивідуальних гаражів та передачу їх у власність", пунктом 1 додатку до якого було передбачено затвердження проекту землеустрою позивача.
Зазначає, що наразі триває процес розгляду клопотання позивача, а тому, на думку відповідача, зазначене вище виключає можливість задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Порядок та процедура виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ) кадастровий номер 6510136900:01:001:2974 сторонами не оспорюється та не є предметом дослідження в даній справі.
23.12.2020 року через Центр надання адміністративних послуг м. Херсона позивач звернувся до Херсонської міської ради із клопотанням, яке зареєстроване цієї ж дати за №114-35304-15, про затвердження проекту землеустрою, виготовлений ФОП ОСОБА_2 , щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно протоколу 7 сесії міської ради 8 скликання, викопіювання з якого долучено до матеріалів справи за результатами розгляду клопотання Херсонською міською радою був підготовлений проект рішення "Про затвердження учасникам антитерористичної операції, сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, учасникам бойових дій та громадянам проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних від забудови земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів та передачу земельних ділянок у власність" №78, який був винесений на розгляд 7 сесії 8 скликання Херсонської міської ради і розглянутий 20.05.2021 року, але за результатами голосування рішення не було прийнято у зв'язку з недостатністю голосів депутатів міської ради, що підтверджується протоколом пленарного засідання (не голосувало 26 депутатів).
Повторно зазначене питання винесено на розгляд 8 сесії міської ради 8 скликання, що підтверджується протоколом сесії міської ради, який долучено до матеріалів справи. Питання розглянуто 23.07.2021 року (№65), але за результатами голосування рішення не було прийнято у зв'язку з недостатністю голосів депутатів міської ради, що підтверджується протоколом пленарного засідання (не голосувало 26 депутатів).
Також, дане питання виносилося на розгляд 9 сесії міської ради 8 скликання, що підтверджується протоколом сесії міської ради, та копія якого долучена до матеріалів справи. Питання розглянуто 03.09.2021 року (№43), але за результатами голосування рішення не було прийнято у зв'язку з недостатністю голосів депутатів міської ради, що підтверджується протоколом пленарного засідання (не голосувало 17 депутатів).
Позивач вважає бездіяльність щодо не розгляду по суті клопотання про затвердження проекту землеустрою протиправною, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Земельного кодексу України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.118 Земельного кодексу України).
Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно вимог частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.
Судом встановлено та визнається сторонами, що клопотання позивача про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, площею 0,0048 га за адресою: м. Херсон, пр-т Адм. Сенявіна, (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) кадастровий номер 6510136900:01:001:2974 на момент розгляду справи не розглянуто, жодного рішення за результатами розгляду клопотання відповідачем прийнято не було.
Суд зауважує, що відповідач, розглядаючи клопотання позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити проект землеустрою або надати мотивовану відмову в його затвердженні з підстав прямо визначених в Земельному кодексі України.
При цьому, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.
Відсутність належним чином оформленого рішення Херсонської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
За загальним правилом, бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
В контексті наведених вище обставин та приписів, суд вважає, що міська рада мала передбачений ч.9 ст.118 Земельного кодексу України обов'язок розглянути заяву позивача у двотижневий строк, мала можливість зазначений обов'язок виконати вчасно, проте переліченого не зробила, що вказує на протиправну бездіяльність з її боку та як наслідок є підставою для задоволення позову в цій частині.
З таких обставин має місце протиправна бездіяльність Херсонської міської ради.
Посилання відповідача на те, що клопотання позивача розглядалось на пленарному засіданні міської ради, проте рішення не було прийняте у зв'язку з відсутністю достатньої кількості голосів депутатів та на те, що передача питання на розгляд комісії ради унеможливлює прийняття рішення по даній справі, суд не бере до уваги, оскільки сам лише факт розгляду клопотання не свідчить про виконання органом місцевого самоврядування обов'язку, покладеного на нього статтею 118 Земельного кодексу України, а процедурні рішення (щодо передачі на розгляд комісії) не є законодавчою підставою для порушення строків, визначених наведеною нормою закону.
Щодо посилань відповідача на те, що Херсонська міська рада є колегіальним органом, рішення в якому приймаються депутатами на основі колективного і вільного обговорення, суд зазначає таке.
Дійсно, ст. 20 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачає, що на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради, однак чинними є, зокрема, приписи ч.2 ст.19 Конституції України Органи, що зобов'язують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", які зобов'язують депутатів місцевої ради та саму раду як орган місцевого самоврядування, окрім іншого, додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Таким чином, колективне та вільне обговорення депутатами питань, що розглядає рада не передбачає права ради та депутатів діяти інакше, ніж у спосіб передбачений законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у статті 118 Земельного кодексу України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Херсонської міської ради прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача від 23.12.2020 року про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ); зобов'язати Херсонську міську раду повторно розглянути клопотання позивача від 23.12.2020 року про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ) та прийняти рішення по зазначеному клопотанню відповідно до чинного законодавства та з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Решта доводів сторін на правильність висновків суду не впливає.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 від 23.12.2020 №114-35304-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510136900:01:001:2974, для будівництва індивідуальних гаражів.
Зобов'язати Херсонську міську раду (код ЄДРПОУ: 26347681, місцезнаходження: вул. Ушакова, 36, м. Херсон, 73003) розглянути клопотання ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) від 23.12.2020 №114-35304-15 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0048 га за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 6510136900:01:001:2974, для будівництва індивідуальних гаражів та прийняти рішення по зазначеному клопотанню відповідно до чинного законодавства та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному рішенні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 109020100