31 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6282/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
18.10.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), від імені якого діє адвокат Кравцов Сергій Ігорович (далі - представник позивача, адвокат Кравцов С.І.) звернувся до суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахуванню та не виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, передбаченої ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивач є учасником бойових дій та має пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ). Вважає, що відповідно до статті 12 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, незважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020, відповідачем у 2021 році щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено вказаним законом, в розмірі 1491,00 грн. На думку позивача, вказані дії відповідача порушують його право на належний соціальний захист, що стало підставою звернення до суду.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, про яке йому було роз'яснено ухвалою суду від 23.10.2021 р. про відкриття провадження у справі, яка була отримана відповідачем 09.11.2021 р., що підтверджується реєстром вихідних документів від 09.11.2021 р.
Проте, 23.11.2021 року Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до суду надано довідку за вх.№25176/21 щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги в якій повідомлено, що Управлінням соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації за Списком-рішенням на призначення виплати №708 від 19.05.2021р. одержувачам разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" учасникам бойових дій, затвердженим начальником Управління призначено ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі 1491,00 грн. На підставі вищезазначеного розпорядчого акту Управління та затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2021 № 180 паспорту бюджетної програми за КПКВК 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною", за його відповідним фінансуванням, Центром виплата допомоги оформлена за списком I періоду червня 2021 (тип відомості 22) через установу уповноваженого банку АТ "Державний ощадний банк України". Згідно з наданою уповноваженим банком звітністю, позивачу допомогу виплачено.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 10.04.2016 року серії НОМЕР_1 , має пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), що не заперечується сторонами. ( а.с. 8)
27.09.2021 Херсонський центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат листом за вх.№02/4306 повідомив представника позивача, що розглянувши запит від 23.09.2021 р. щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 р. ОСОБА_1 , повідомив, що Центр не має владних повноважень призначати виплату, оформлювати документи на виплату допомоги у розмірі іншому, ніж це визначено розпорядчим актом Управління або за відсутності такого акту щодо призначення/перерахунку допомоги. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 р. № 325 " Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбачено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" Управлінням призначено ОСОБА_1 допомогу в 2021 р. в розмірі 1491,00 грн., за Списком-рішеннях від 19.05.2021 р. №708, затвердженим начальником Управління. Іншого розпорядження від Управління, зокрема, що перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік до Центру не надходило. ( а.с.9).
Вважаючи, що відповідачем протиправно сплачено разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Положеннями частини 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них визначені статтею 12 цього Закону.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон України " Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV, яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною п'ятою у такій редакції " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
01.01.2008 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI), підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ якого частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
В подальшому, підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 08.04.2021 №325 (далі - постанова КМ України № 325), якою установлено, зокрема,
- у 2021 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491,00 гривень ( підпункт перший пункту першого цієї постанови);
- військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби ( підпункт другий пункту першого цієї постанови);
Статтею 17 Закону № 3551-ХІІ визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Питання виплат разової грошової допомоги врегульовано статтею 17-1 Закону № 3551-ХІІ, якою зокрема, передбачено
- щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. ( частина перша ст. 17-1);
- військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби. ( частина друга статті 17-1)
- особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. ( частина четверта статті 17-1).
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
VI. Оцінка суду
Отже, чинним законодавством визначено підстави та порядок щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, а також особам з інвалідністю внаслідок війни, визначені статтями 12-13 Закону № 3551-ХІІ. При цьому, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Мінсоцполітики шляхом перерахування коштів регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня вказаним особам.
Як встановлено судом, спірність питання у даній справі полягає щодо розміру грошової допомоги до 5 травня, яку позивач отримав у 2021 році, та який за його позицією є меншим, ніж це передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а підставою звернення є набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18).
Вирішуючи дане спірне питання, суд вказує про наступне.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
У відповідності до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами 1 та 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відтак, на переконання суду, чинність станом на момент здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме Закону № 3551-XII як акту вищої юридичної сили.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році в сумі 1 491,00 грн.
З огляду на вказане та враховуючи вищенаведені норми ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин відповідач всупереч відновленої Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дії частини 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх асоціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, здійснив позивачу виплату вказаної допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено цим Законом.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів, які в межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити, але не зробив цього, або що об'єктивно йому завадило, тому дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин відповідач вчинив протиправну бездіяльність.
Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити пені дії.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20, яке набрало законної сили 13.01.2021 р., є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначалось вище, частиною п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII, у редакції Закону № 367-ХІV, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році має становити 8 845 грн. (1 769 грн. х 5), відповідно недоплачена частина щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, складає 7354,00 грн.
З огляду на викладене та з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
VII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, застосувавши до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ від 05.07.2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " ( далі - Закон № 5076-VI) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів ( договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні даного питання суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат на послуги адвоката, а саме, при визначенні суми відшкодування на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням " АДВАКО" укладений договір про надання професійної допомоги від 21.09.2021 №02-09/2021, предметом представництво та ведення цивільної справи щодо визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії ( відносно неправомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ) в судових органах будь-якої ланки, в усіх правоохоронних органах, установах, підприємствах та організаціях, а також , оформлення та складання всіх необхідних в ході здійснення адвокатської діяльності процесуальних документів.
Згідно п.2.2 для надання юридичної допомоги АО " АДВАКО" призначено адвоката Кравцова Сергія Ігоровича.
Згідно п.4.1 договору гонорар за надання АО " АДВАКО юридичної допомоги становить 4000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.4.3 за результатами надання юридичної допомоги складається акт виповнених робіт, що в обов'язковому порядку підписується представниками кожної зі сторін.
На підтвердження розміру та обсягу виконаних робіт, до заяви адвокатом доданий акт здачі-прийняття виконаних робіт згідно договору про надання професійної правової допомоги № 02-09/21 від 21.09.2021 року, згідно якого Адвокатське об'єднання " АДВАКО" в особі Голови Орловцевої Марини Олександрівни, що діє на підставі Статуту надала наступні види юридичних послуг:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, подання адвокатських запитів - 1500,00 грн.;
- складання позовної заяви 2000,00 грн.;
- участь в судових засіданнях по справі (незалежно від кількості та тривалості), підготовка відповіді на відзив, моніторинг стану розгляду справи - 500,00 грн.
23.11.2021 рок відповідачем надано до суду клопотання щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу в якому він просить визначити розмір витрат на правничу допомогу, виходячи із принципу його співмірності та зазначаючи, що дана справа є незначної складності, не потребує додаткового аналізу законодавства, оскільки містить посилання на зразкову справу № 440/2722/20.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розмір витрат які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд бере до уваги що спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягає вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання суду свідчить про те, що витрати заявлені позивачем не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
Враховуючи обсяг наданих доказів, спосіб який обрано судом для захисту порушених прав позивача, а також розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін суд вбачає підстави для відшкодування витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката в сумі 1000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул. Робоча, буд.115, код ЄДРПОУ 05392743) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахуванню та не виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, передбаченої ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул. Робоча, буд. 115, код ЄДРПОУ 05392743) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112030100