Справа № 500/7683/21
10 січня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ), у якому просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови йому у призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ);
зобов'язати ГУ ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ з 20.05.2020, виходячи з вислуги років 26 років 11 місяців 16 днів.
В обґрунтування позову зазначає, що наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 20.12.2016 № 73/ос-16 його з 31.12.2016 звільнений зі служби. Вислуга років на день звільнення становила: у календарному обчисленні - 20 років 07 місяців 9 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 16 днів. З огляду на вказане позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - ЗМУ МЮ) із заявою про підготовку та подання до ГУ ПФУ документів про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Однак листом від 31.05.2021 ЗМУ МЮ у задоволенні таких вимог відмовило, мотивуючи відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років через недостатність вислуги у календарних роках. Позивач цю відмову оскаржив до суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 500/3507/21 позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано ЗМУ МЮ підготувати та направити документи до ГУ ПФУ для вирішення питання про призначення пенсії позивачу за вислугу років. На виконання рішення суду ЗМУ МЮ скеровано документи до відповідача для призначення пенсії, проте листом від 02.11.2021 ГУ ПФУ повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ. Відмова аргументована тим, що відповідно до поданого розрахунку вислуга років позивача складає 20 календарних років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси.
Позивач покликається на норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) та вважає, що при визначенні наявності або відсутності у особи право на пенсію за вислугою років має братися саме пільгова вислуга років, яка обчислена в кратному обсязі відносно календарної вислуги років, з врахуванням особливостей та умов проходження конкретною особою служби.
Ухвалою суду від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
01.12.2021 до суду надійшов відзив на позов, відповідач позовних вимог не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Посилається на положення Закону№2262-ХІІ, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Вказує, що до ГУ ПФУ надійшла заява позивача від 20.05.2021 про призначення пенсії за вислугу років з відповідним поданням ЗМУ МЮ. У наказі Управління Державної пенітенціарної служби України від 20.12.2016 №73/ОС-16 "Про особовий склад" в частині встановлення вислуги років ОСОБА_1 визначено, що його вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 07 місяців та 09 днів. Відповідно до поданого розрахунку ЗМУ МЮ вислуга років позивача складає 20 календарних років, тому відсутні підстави для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Інших заяв по суті справи до суду від учасників процесу не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України. Згідно з наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області від 20.12.2016 № 73/ос-16 "Про особовий склад" у відповідності до пункту 4 частини першої статті 77 (у зв'язку із скороченням штатів) Закону України "Про Національну поліцію", майора внутрішньої служби, начальника відділу оперативного чергування, збору та узагальнення інформації управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області ОСОБА_1 з 31.12.2016 звільнено зі служби. Відповідно до вказаного наказу вислуга років позивача на день звільнення становить: у календарному обчисленні - 20 років 07 місяців 9 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 16 днів (а.с.17).
20.05.2021 позивач звернувся до ЗМУ МЮ із заявою про призначення пенсії та просив відповідача підготувати та направити до ГУ ПФУ подання та документи для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 15.02.2007 за № 135/13402) та пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.19-23).
На цю заяву ОСОБА_1 отримав листа № 5к./вих./7.2/3583 від 31.05.2021 про відсутність підстав для направлення відповідних документів до ГУ ПФУ для призначення пенсії за вислугу років, оскільки вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні згідно наказу про звільнення від 20.12.2016 № 73/ос-16 становить 20 років 07 місяців 09 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років (а.с.25), документи повернуто заявнику. Цю відмову позивач оскаржив до суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2021, яке набрало законної сили 25.08.2021, у справі № 500/3507/21 позов ОСОБА_1 до ЗМУ МЮ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії ЗМУ МЮ щодо повернення без виконання документів про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до листа № 5к./вих./7.2/3583 від 31.05.2021 року. Зобов'язано ЗМУ МЮ підготувати та направити документи ОСОБА_1 до ГУ ПФУ для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року за № 3-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402) та пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.26-31).
На виконання рішення суду ЗМУ МЮ направило до ГУ ПФУ пакет документів для призначення пенсії позивачу (а.с.36).
Листом ГУ ПФУ від 02.11.2021 №1900-0307-8/32509 відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ. Відмова аргументована тим, що відповідно до поданого розрахунку вислуга років позивача складає 20 календарних років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років (а.с.37).
Позивач вважає дії відповідача протиправними та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 2.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі № 1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19 та від 27.03.2020 у справі №569/727/17, від 23.06.2020 у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18. У вищезазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років (26 років 11 місяців 16 днів, з яких: 20 років 07 місяців 9 днів - вислуга в календарному обчисленні, решта - вислуга років на пільгових умовах) (а.с.17). Такі обставини не заперечуються відповідачем.
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанови Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу з тих підстав, що умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону N2262-XII є наявність на день звільнення відповідної календарної вислуги років, яку позивач не мав, діяв протиправно.
Відповідно до пункту 1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
У відповідності до пунктів 6, 17, 18 цього Порядку, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
У цій справі судом встановлено, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим 20.05.2021 звернувся до ЗМУ МЮ із заявою про підготовку та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років.
Статтею 48 Закону №2262-ХІІ визначено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а","в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також' пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Так як позивач звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 31.12.2016, а звернувся до ЗМУ МЮ (як органу, через який подаються відповідні заяви) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ 20.05.2021, тому днем звернення позивача за призначенням пенсії є саме 20.05.2021 і з урахуванням вимог статей 48 та 50 Закону №2262-ХІІ ОСОБА_1 має право на призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 20.05.2020.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач заперечуючи проти позову, не довів правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону N2262-XII.
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 08.11.2021 (а.с.38).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20 травня 2020 року, виходячи з вислуги років 26 років 11 місяців 16 днів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складений та підписаний 10 січня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.