з питань закриття провадження у справі
Справа № 500/6428/21
06 січня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Войцишин М.А.
представника позивача Вароди П.Б.,
представника відповідача Шпит І.П.,
представника третьої особи Турчин-Кукаріна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» до Міністерства юстиції України, Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дій або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, прийнятий на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року;
- зобов'язати Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №6482-33-21 від 22 лютого 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ТОВ «Афродіта-М», звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою від 19 лютого 2021 року на рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Костиника М.О., яка зареєстрована в юстиції 22 лютого 2021 року за вхідним номером №6482-33-21. В обґрунтування поданої скарги позивач покликався на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області є неправомірним, оскільки воно прийняте без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, зокрема не враховано факт об'єднання не житлового та житлового приміщення внаслідок неправомірних дії громадянки ОСОБА_1 , які загрожують цілісності будинку з огляду на самовільне облаштування нею отвору у внутрішній його несучій стіні, а відтак й порушення прав позивача, як власника квартири у даному будинку.
Висновком Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року, рекомендовано відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.
Наказом Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без-дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.
Не погоджуючись з таким наказом відповідача, - позивач звернувся із даним позовом в суд.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.11.2021.
28.10.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що Міністерство юстиції України повністю заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що згідно доручення Міністра юстиції України від 23.06.2021 на розгляд Південно-Західної регіональної Колегії надійшла скарга ТОВ «Афродіта-М» від 19.02.2021 під час розгляду якої Колегією було встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав 26.06.201 заявником ОСОБА_1 подано заяву про об'єднання двох належних їй на праві приватної власності об'єктів нерухомого майна та державну реєстрацію права власності на приміщення № 2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . За результатом розгляду заяви, - державним реєстратором Кременецьке міської ради Тернопільської області прийнято рішення, яким зареєстровано право власності на приміщення за ОСОБА_1 .
Так, ТОВ «Афродіта-М» у скарзі зазначило, що у зв'язку із прийняттям рішення від 27.06.2019 було порушеного його права як власника квартири № 7 , як розташована у тому самому будинку, та просило скасувати рішення від 27.06.2019, оскільки відбулося об'єднання приміщення із квартирою №1 за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, шляхом створення отвору у несучій стіні.
Відповідач зазначає, що під час засідання Південно-Західною регіональною Колегією було встановлено, що у скарзі відсутні обґрунтування скаржника та докази на підтвердження того, що саме майнове право позивача порушено внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та яким чином, оскільки згідно відомостей Державного реєстру прав відсутні будь-які зареєстровані права скаржника - ТОВ «Афродіта М» на приміщення за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на що, відповідач зазначає, що державна реєстрація не стосувалася об'єкта, що належав скаржнику на будь-якому речовому праві, а порушення, на яке посилався скаржник, виникло не з огляду на державну реєстрацію права власності за іншим суб'єктом ОСОБА_1 , а внаслідок фактичних дій останнього щодо здійснення будівельних робіт щодо такого майна.
Ухвалою суду від 02.11.2021 до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - залучено фізичну особу ОСОБА_1 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.11.2021.
15.11.2021, на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо суті позовних вимог у відповідності до яких третя особа зазначає, що відповідач, діючи на підставі закону, відповідно до закону та на його виконання - не мав законної альтернативи відмові у задоволенні скарги позивача у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».
Третя особа зазначила, що обґрунтування позовної заяви не спростовують правильності висновків відповідача щодо неможливості задовольнити скаргу відтак, фактичні та правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19.07.2021 № 2424/7 відсутні.
Ухвалою суду від 30.11.2021 задоволено заяву позивача від 26.11.2021 за вих.№803-а про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, - замінено на відповідача, вилучено з числа відповідачів Південно-Західну регіональну Колегію Міністерства юстиції України, та оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі до 08.12.2021.
10.12.2021, на адресу суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі оскільки вона не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В обґрунтування поданого клопотання відповідачем зазначено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, а визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Окрім цього відповідач вказав, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідач зазначає, що в межах даної судової справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19.07.2021 №2424/7, яка вмотивована фактом порушення його майнового прав (права власності) з боку власника іншого нерухомого майна.
При цьому, на переконання відповідача, позивач, як на підставу захисту своїх прав, покликається на порушення його права як власника квартири АДРЕСА_3 , оскільки відбулося об'єднання приміщення № 2 із квартирою № 1 , за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Зважаючи на матеріали судової справи, відповідач переконаний, що порушення, на яке посилається позивач, виникло не з огляду на державну реєстрацію права власності за іншим суб'єктом, а внаслідок фактичних дій останнього щодо здійснення будівельних робіт відносно такого майна, що свідчить за твердженням відповідача про те, що цей спір не можна вважати публічно-правовим, позаяк позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні питання щодо правомірності набуття фізичною особою права власності на майно, яке як зазначає позивач, набуте за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, і можуть вплинути на майнові права та інтереси третьої особи.
Отже, на думку відповідача спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю вирішення питання щодо цивільного права позивача, а тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Представника позивача щодо задоволення заяви про закриття провадження у справі заперечував.
Представник третьої особи клопотання відповідача про закриття провадження у справі підтримав.
Вирішуючи заяву представника відповідача про закриття провадження суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням таким суб'єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Як слідує з матеріалів судової справи, спір винник між Товариством з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» та Міністерством юстиції України стосовно прийняття наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, який винесено на підставі висновку Південно-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02 липня 2021 року.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу, прийнятого суб'єктом владних повноважень, оскільки такий, на його переконання, прийнято без достатніх для цього підстав, а лише з вказівкою на те, що скарга Товариства оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема: скаржником не підтверджено факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного (до Мін'юсту) рішення та просить суд захистити його права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта-М» від 19 лютого 2021 року №11/86, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №6482-33-21 від 22 лютого 2021 року.
Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128).
Згідно Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 року № 71/5, Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1128.
Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.
Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Частиною восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги.
У свою чергу, частина п'ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та з визначеним переліком інформації що в ній зазначається.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
З аналізу наведених правових норм слідує, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вирішуються комісією з розгляду скарг на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вимогам закону комісія приймає саме на підготовчій стадії до розгляду скарги по суті.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №826/14749/16, від 15 серпня 2019 року у справі №826/14164/17.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
З вищенаведеного слідує, що рядом нормативно-правових актів врегульовано порядок розгляду Міністерством юстиції України скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дії Міністерства юстиції України, при здійсненні ним розгляду скарг.
Відтак, оскільки дії щодо розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та прийняття за результатом розгляду таких скарг відповідних актів індивідуальної дії - є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції, прийнятого стосовно розгляду/нерозгляду скарги, - зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про відмову у задоволенні скарги» від 19 липня 2021 року №2424/7, позивач діє з метою захисту своїх порушених прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки предметом спору у даній справі є рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у розгляді скарги позивача по суті.
Щодо покликань відповідача на те, що у разу розгляду такої скарги по суті відповідачем буде прийнято рішення яке впливатиме на майнові права позивача, а тому даний спір не підсудний адміністративному суду, то такі до уваги не приймаються, оскільки, такі є покликанням на обставини які ще не настали, крім того підстави прийняття таких рішень суб'єктом владних повноважень є різними та самі рішення породжують різні наслідки для скаржника. Зокрема, суд повторно наголошує, що в даному випадку оскаржується рішення (дії) суб'єкта владних повноважень щодо відмови в розгляді скарги по суті, а не рішення за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора прийняте по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правовий спір, який є предметом розгляду даної справи є виключно публічно-правовим спором, ініційованим юридичною особою з метою захисту його прав у сфері публічно-правових відносин, і такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим відсутні підстави для закриття провадження у справі, з огляду на що у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - слід відмовити.
Керуючись статтями 238, 243 КАС України, суд
В задоволені клопотання Міністерства юстиції України від 10.12.2021 за вих. № 10.2-/4382-21 про закриття провадження у справі №500/6428/21, -відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали буде складено 06 січня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта-М" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Об'їзна, 27А,с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область,47722 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43580523);
відповідач: - Міністерство юстиції України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Городецького, 13,м.Київ,01001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622);
третя особа: - ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Головуючий суддя Мірінович У.А.