10 січня 2022 року Справа №480/8790/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8790/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку,-
07 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20.08.2019 був призначений на посаду начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області у порядку переведення з посади начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Сумській області.
09.04.2020 Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийнято наказ № 62-о, яким позивача звільнено з займаної посади. При звільненні з позивачем проведено лише частково розрахунок, а саме: сума коштів в розмірі 5 256,06 грн. виплачена 10.04.2020, інша сума коштів в розмірі 1457,63 грн. виплачена 04.08.2021 року, а сума в розмірі 4328,66 грн. виплачена лише 31.08.2021. Затримка в розрахунках з 10.04.2020 по 31.08.2021 року склала 346 робочих днів.
Посилаючи на положення ст.117 КЗпП України, позивач просить стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 314 690, 46 грн., виходячи із розміру середньоденного заробітку 909,51 грн. та тривалостя прострочення 346 днів.
Відповідачі подали ідентичні за змістом відзиви на позов, в яких проти задоволення позовних вимог заперечили, зазначивши, що в день звільнення ОСОБА_1 , а саме 09.04.2020 року, Головним управлінням ДПС у Сумській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області були направлені реєстри бюджетних і фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та платіжні доручення № 425 на суму 2758.80 та № 431 від суму 2497,26 на перерахування йому розрахункових коштів. Відповідно до Регламенту роботи Казначейської служби платіжні доручення були оплачені 10 квітня 2020 року в загальній сумі 5256.06 грн.
При цьому, у лютому 2020 року позивачу премія та надбавка за інтенсивність праці не виплачувалась, розмір премії зменшено на 100%.
У березні 2020 року також премія та надбавка за інтенсивність праці позивачу не виплачувалась у зв'язку з оголошенням догани.
З урахуванням цих обставин і визначений розмір належних позивачу коштів на день звільнення.
Рішенням Сумського окружного адмінісративного суду у справі № 480/2076/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 26.02.2020 № 13-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 », визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 26.02.2020 № 12-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за січень-лютий 2020 року» в частині зменшення премії за лютий 2020 року на 100 % начальнику управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 та премію за лютий 2020 року.
Крім цього, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі № 480/7533/20 визнано протиправним та скасовано накази Головного управління ДПС у Сумській області від 27.03.2020 № 22-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 » та від 25.03.2020 № 19-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за березень 2020 року» в частині зменшення премії за березень 2020 року на 100 % начальнику управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 та премію за березень 2020 року.
На виконання рішень Сумського окружного адміністративного суду у серпні 2021 року ОСОБА_1 було донараховано премію за лютий 2020 року в сумі 2028,00 грн, надбавку за інтенсивність праці за лютий 2020 року у розмірі 3042,00 грн., премію за березень 2020 року у сумі 724,29 та надбавку за інтенсивність праці за березень 2020 року у розмірі 1086.43 грн. Зазначені кошти були виплачені позивачу в серпні 2021 року.
Оскільки, на дату звільнення позивача накази від 26.02.2020 № 13-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 ». від 26.02.2021 № 12-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за січень-лютий 2020 року», від 27.03.2020 № 22-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 » та від 25.03.2020 № 19-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за березень 2020 року» були чинними у Головного управління ДПС у Сумській області були відсутні правові підстави для даних виплат.
Обов'язок виплати позивачу коштів у розмірі 1457,63 грн., та 4328.66 грн., виник у Головного управління ДПС у Сумській області у серпні 2021 року (після вирішення спорів щодо виплати даних коштів) та не міг виникнути на дату звільнення позивача, оскільки ці кошти позивачу не нараховувалися. Таким чином, виплата належних звільненому працівникові сум при наявності спору здійснюється виключно після вирішення такого спору на користь працівника, а отже, в даному випаду після набрання рішенням законної сили, що узгоджується з приписами ст.ст.116,117 Кодексу законів про працю України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з насутпного.
Судом встановлено, що позивач 20.08.2019 був призначений на посаду начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області у порядку переведення з посади начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Сумській області. 09.04.2020 Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийнято наказ № 62-о, яким позивача звільнено з займаної посади. ( а.с. 5,6-7).
При звільненні з позивачем проведений частковий розрахунок, а саме: сума коштів в розмірі 5 256,06 грн. виплачена 10.04.2020 ( а.с.8).
Рішеням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі № 480/2076/20 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 26.02.2020 № 13-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 », визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Сумській області від 26.02.2020 № 12-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за січень-лютий 2020 року» в частині зменшення премії за лютий 2020 року на 100 % начальнику управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 та премію за лютий 2020 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2021у справі № 480/7533/20 визнано протиправним та скасовано накази Головного управління ДПС у Сумській області від 27.03.2020 № 22-ф «Про невиплату надбавки ОСОБА_1 » та від 25.03.2020 № 19-ф «Про преміювання працівників Головного управління ДПС у Сумській області за березень 2020 року» в частині зменшення премії за березень 2020 року на 100 % начальнику управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку за інтенсивність праці за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 та премію за березень 2020 року.
На виконання судових рішень кошти в розмірі 1457,63 грн. виплачені 04.08.2021 року, сума в розмірі 4328,66 грн. виплачена 31.08.2021, що підтверджується меморіальними ордерами та платіжними дорученнями ( а.с. 9,10,11,12) та не заперечується відповідачем.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Статтею 117 цього Кодексу передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
З огляду на те, що наведеними вище судовими рішеннями встановлена протиправність в діях Головного управління ДПС у Сумській області та підтверджене право позивача на отримання належних йому коштів, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, у вигляді компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, має стягуватися за весь період такого невиконання, тобто з дня, наступного після звільнення і по день фактичного повного розрахунку 31.08.2021, що становить 346 робочих днів.
При цьому вирішуючи питання щодо розміру цього відшкодування, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця ( пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц).
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми ( висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16; висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (див. пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц):
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
За обставин цієї справи суд вважає за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного позивачем, з огляду на те, що розмір простроченої заборгованості склав у загальній сумі 5786,29 грн. Виходячи з принципу пропорційності, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення з роботодавця на його користь 11573 грн. як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Оскільки, позивач проходив державну службу у Головному управлінні ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43144399), яке як юридична особа на час розгляду справи не ліквідоване, то саме з цього відповідача підлягає стягненню визначена сума.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43144399, вул.Іллінська, 13, м.Суми, 40009), Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469, вул.Іллінська, 13, м.Суми, 40009) про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затриму розрахунку при звільненні у розмірі 11573 ( одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн.
У задоволенні решти позовних вимог вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах