10 січня 2022 року м. РівнеСправа №460/16824/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану громадян у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану громадян у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшло клопотання, у якому просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження, а також здійснити розгляд справи з викликом сторін.
Клопотання обґрунтоване тим, що справа має суттєве значення для відповідача, оскільки стосується виплат з державного бюджету та може призвести до необґрунтованого використання бюджетних коштів та порушення законодавства з оплати праці розгляд справи становить значний суспільний інтерес, з огляду на той факт, що відсутня практика Верховного Суду з питань, які стосуються даного позову; стороною у справі є орган виконавчої влади, який Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
При вирішенні вказаного клопотання, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.3 ст.12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.4 ст.12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За змістом ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада провідного спеціаліста територіального органу держаної реєстрації актів цивільного стану не відноситься до переліку посад, визначених приміткою статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції". Відтак, позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином, КАС України чітко визначає, що розгляд справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.4 ст.260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача в частині щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, обсягу наданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому наведені відповідачем в клопотанні аргументи не дають суду підстав для його задоволення.
Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача в частині розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.
Крім того, 29.12.2021 від представника відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву, яка обґрунтована тим, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.12.2021, якою судом встановлено строк для подання відзиву на позов, отримана відповідачем 21.12.2021 через підсистему "Електронний суд", проте позовна заява та додатки до неї відсутні в підсистемі, що виключає можливість надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк, встановлений судом для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись статтями 12, 121, 162, 166-167, 241, 256-257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Відмовити у задоволенні клопотання представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заяву представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про продовження процесуального строку задовольнити.
Продовжити Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Львів) процесуальний строк, встановлений ухвалою від 20 грудня 2021 року для подання відзиву на позовну заяву, тривалістю 15 днів з дня вручення копії позовної заяви з додатками у справі №460/16824/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повну ухвалу складено 10 січня 2022 року.
Суддя Н.О. Дорошенко