328/3238/21
10.01.2022
3/328/1510/21
3/328/1511/21
3/328/14/22
10 січня 2022 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Людмила Василівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області 29 липня 2004 року), громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 178 КУпАП,-
встановила:
25 вересня 2021 року о 08-50 годині в АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 висловлювався на адресу своєї співмешканки ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою, що могло завдати шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені в протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ 833221 склав 25 вересня 2021 року інспектор СРПП ВП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Приходько Ігор Анатолійович.
Матеріали надійшли на адресу суду вперше 08 грудня 2021 року.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою - шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення закінчився, правопорушення не є триваючим, дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Даний протокол надійшов на адресу суду вперше 08 грудня 2021 року. Судом неодноразово вживались заходи щодо виклику ОСОБА_1 в судове засідання, проте ОСОБА_1 з'явився в судове засідання лише 10 січня 2022 року.
Як вбачається з протоколу, правопорушення було вчинено 25 вересня 2021 року.
Строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що справу необхідно закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 675609, складеним 17 жовтня 2021 року в м. Токмак інспектором СРПП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Крикуновим Яном Володимировичем, про те, що 17 жовтня 2021 року о 16-35 годині в АДРЕСА_2, громадянин ОСОБА_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах, нестійка хода) мав неохайний зовнішній вигляд, хитку ходу, чим принижував людську гідність та мораль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.
До протоколу додано: лист працівників поліції від 17 жовтня 2021 року, світлокопія рапорту працівника поліції від 17 жовтня 2021 року, письмові пояснення ОСОБА_3 від 17 жовтня 2021 року, світлокопія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 675608 від 17 жовтня 2021 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не пам'ятає обставин, викладених в протоколі, не пам'ятає, що на нього складався протокол, з протоколом його не знайомили.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.
Згідно диспозиції ч. 3 ст. 178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появі в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Склад правопорушення формальний.
Поняття громадського місця визначено в ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Не відносяться до громадських місць, де громадський порядок може бути порушений: житло (приватні будинки, квартири, місця загального користування в багатоповерхівках), виробничі приміщення, приміщення закритого типу тощо.
Правильне розуміння громадського місця має практичне значення для юридичної кваліфікації правопорушення.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є місце його вчинення.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, в протоколі відносно ОСОБА_1 не зазначено місце вчинення і суть вчиненого адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а саме за ч. 3 ст. 178 КУпАП.
Зазначено лише, що події відбувалися в м. Токмак, вул. Володимирська, 19.
В даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення як один із засобів доказування складений інспектором СРПП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області Крикуновим Я.В. з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, тому не може вважатись допустимим доказом у цій справі.
В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до п. 9 розділу 2 Документування адміністративних правопорушень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941 (далі - Інструкція) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
- у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка;
- у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);
- у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень);
- у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
- у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);
- у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол);
- у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
В графі «чи притягався (лася) до адміністративної відповідальності» зазначено «ст. 178 ч.1, 178 ч.2, 44-3,п.1,2, 187 ч.1, 173-2 ч.1, ч.2 КУпАП».
Проте доказів, в підтвердження зазначених обставин, не надано.
Обов'язковою кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 178 КУпАП є вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 178 КУпАП особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч.1, 2 ст. 178 КУпАП.
В даному випадку відсутні докази притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 178 КУпАП.
До протоколу додано світлокопію рапорту працівників поліції від 17 жовтня 2021 року, в якому зазначено, що 17 жовтня 2021 року о 16-36 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17 жовтня 2021 року о 16-35 годині за адресою: м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 19, під під'їздом №1 від Економу, лежить чоловік без свідомості, піна з роту, не рухається.
Проте даний доказ суддя не бере до уваги, оскільки даний документ складено працівником поліції, який є зацікавленою особою.
Рапорт працівника поліції наявний в матеріалах справи суд не бере до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а (провадження № К/9901/33786/18), де Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в п. 53 вказаної постанови зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Свідки правопорушення не зазначені.
Світлокопія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 675608 від 17 жовтня 2021 року, складеного на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП не є доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП.
Інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП суду не надано.
В матеріалах справи відсутні докази того, що 17 жовтня 2021 року о 16-35 годині в АДРЕСА_2, громадянин ОСОБА_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах, нестійка хода) мав неохайний зовнішній вигляд, хитку ходу, чим принижував людську гідність та мораль, тобто обставини викладені в протоколі не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вважаю, що за встановлених судом обставин, уповноваженою на складання протоколу особою не доведено достатніх підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного вважаю, що у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 178 КУпАП відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч.2, ст. 173-2, ч.3 ст. 178, 245, 247, 251, 252, 254, 280 283-285 КУпАП суддя, -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 178 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: