Ухвала від 13.09.2021 по справі 368/491/21

Справа № 368/491/21

4-с/368/20/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя - Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Балацька В.В.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», особа, дії якої оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед, боржник, - ОСОБА_1 , про визнання дій ПВ ОСОБА_2 незаконними, визнання неправомірним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», особа, дії якої оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед, боржник, - ОСОБА_1 , про визнання дій ПВ ОСОБА_2 незаконними, визнання неправомірним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, в прохальній частині якої скаржник просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1 .Визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка Арсена Мохаммедовича щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року за виконавчим листом № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

2. Визнати неправомірним та скасувати повідомлення Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка Арсена Мохаммедовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року за виконавчим листом № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

3. Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммедовича винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

4. У разі неявки представника AT «Універсал Банк» у судове засідання, прошу проводити розгляд скарги за відсутності представника стягувана.

Вимоги, викладені в прохальній частині скарги, скаржник ОСОБА_3 в мотивувальній частині скарги обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

- 13.05.2010 року Кагарлицьким районним судом Київської області ухвалено рішення по цивільній справі №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк».

Так, 22.06.2009 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

31.10.2018 рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується статутом AT «Універсал Банк» (копії 1-3, 31 сторінок статуту додаються).

На виконання вищевказаного рішення суду, 26.08.2010 року було видано:

- виконавчий лисг №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Даний виконавчий лист пред'являвся до виконання до органу державної виконавчої служби, державними виконавцями виносились як постанова про відкриття виконавчого провадження, так і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, про що і свідчить відмітка державного виконавця, які містяться на звороті виконавчого листа.

08.04.2021 року представником Банку на адресу ПВ Бурко А.М. було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа, строк пред'явлення даного виконавчого документа до виконання - до 27.04.2021 року, тобто документ було пред'явлено у встановлені законодавством строки.

Дана зава про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом вищевказаного виконавчого документа була отримана 14.04.2021 року, про що свідчить відмітка з підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

17.05.2021 року на адресу AT «Універсал Банк» надійшло повідомлення ПВ ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року, винесене на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». В даному повідомленні державний виконавець зазначає, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, ПВ ОСОБА_2 зазначив, що в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі №409/4751/12 викладено правовий висновок проте, що на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, якою передбачений більш тривалий строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання не застосовується.

Отже, оскільки, на думку ПВ ОСОБА_2 , строк пред'явлення виконавчого листа №2-371/2010 до виконання становить 1 рік та закінчився 28.04.2019 року, стягувачем пропущено строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

AT «Універсал Банк» не погоджується з вищевикладеними висновками суб'єкта владних повноважень з огляду на наступне.

Відповідно до якого, ч .ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Аналіз вищевказаних норм права дає можливість дійти до висновку про те, що державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції, зокрема прикінцевих положень (п.5).

Згідно зі ст. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з виконавчого документу, рішення Кагарлицького районного суду Київської області набрало законної сили 26.05.2010 року та строк пред'явлення до виконання встановлено - 26.08.2013 року, тобто строк пред'явлення даного виконавчого листа становить 3 роки.

Відповідно до відмітки на виконавчому документі, виконавчий лист був повернутий стягувачу 27.04.2018 року, Заяву про відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи Стягувачем подано 08.04.2021 р. - за 19 дні до встановленого Законом граничного строку.

Зазначену Заяву Банком направлено засобом поштового зв'язку.

Частиною 6 статті 124 ЩІК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Дана норма містить особливу умову, закладену законодавцем, яка полягає у наданні можливості з використання повного строку, передбаченого ЦПК України, для здійснення заінтересованою стороною тієї чи іншої процесуальної дії, тобто дана норма повністю виключає штучне зменшення передбаченого чинним законодавством процесуального строку за рахунок періоду часу, що може знадобитись на пересилання поштової кореспонденції.

Звертаємо увагу суду, що у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі №409/4751/12, на яку в оскаржуваному повідомленні посилається ПВ ОСОБА_2 суд касаційної інстанції зазначив:

«Суди під час розгляду справи встановили, що стягувач, пропустивши річний строк пред'явлення виконавчих листів до виконання, визначений Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV), звертався до суду з заявою про його поновлення, у задоволенні якої ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року відмовлено.

У листопаді 2017 року, посилаючись на статтю 12 та частину п'яту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час звернення від 02 червня 2016 року Закону № 1404-VIII), стягувач повторно звернувся з заявою про примусове виконання виконавчих листів, надіславши її до органів ДВС. При цьому, вважав, що ним не пропущений строк, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року строк пред'явлення виконавчих листів до виконання визначений у три роки.

Виходячи зі встановлених обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року, якою передбачений новий більш тривалий строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, не застосовуються.»

Отже, як вбачається з аналізу вищезазначених обставин, норм права та судової практики, ПВ Бурко А.М. прийшов до хибного висновку застосувавши до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі № 409/4751/12, оскільки у даній справі строк пред'явлення виконавчого документу становив один рік, в той час, як строк пред'явлення BП № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи становить три роки, відповідно до виконавчого документу.

Також, звертає увагу суду, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Виконавчий документ був отриманий ПВ ОСОБА_2 14.04.2021 року, разом з тим, оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання датовано - 08.05.2021 року, в той час як останнім днем повернення виконавчого документу було 19.04.2021 року.

Тобто, незаконні дії ПВ ОСОБА_2 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану призвели до того, що на момент повернення оригінала виконавчого документа до AT «Універсал Банк», а саме 17.05.2021 року строк на пред'явлення виконавчого документа вже був пропущений, та Стягувач позбавлений можливості пред'явити його повторно.

Таким чином, з повідомленням ПВ ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа сгягувачу без прийняття до виконання - AT «Універсал Банк» не погоджується, вважає дії ПВ ОСОБА_2 незаконними та такими, що порушують права Стягувача.

Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України говорить про те, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Норми ч. 2 ст. 19 Конституції України вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, у відповідності до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як вже було зазначено, повідомлення ПВ ОСОБА_2 від 08.05.2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання було вручено представнику AT «Універсал Банк» 17.05.2021 року, про що свідчить інформація розташована на офіційному сайті Укрпошти та конверт (копії додаються), а отже на момент подачі даної скарги строки зі зверненням до суду зі скаргою на дії ПВ ОСОБА_2 , стягувачем AT «Універсал Банк» не пропущено.

Згідно до вимог ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст. ст. 1,4,18,74 Закону України «Про иконавче провадження», ст. ст. 3, 4, 10, 43, 49, 447, 448, 449 ЦПК України, Конституцією України, - скаржник просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині скарги. 01.06.2021року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/491/21, провадження № 4 - с/368/20/21.

04.06.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 447, 448 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду на 11 год. 00 хв. 07.07.2021 року.

16.06.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий відзив на скаргу на дії приватного виконавця наступного змісту:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда при виконанні виконавчого листа, виданих на виконання рішення Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 2-371/2010.

Скаргу А Г «Універсал Банк» вважає безпідставною зважаючи на наступне.

08.05.2021 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда (далі - «Приватний виконавець») надійшла заява стягувана АТ «Універсал Банк» про примусове виконання рішення Кагарлицького районного суду Київської області згідно з виконавчим листом № 361/6385/18. що виданий 25.02.2021 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості кредитним договором в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632638,69 грн.. 1700.00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

За наслідками розгляду заяви сгягувача встановлено наступне.

Частиною 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав законної сили 05.10.2016 року встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, шо виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з інформацією, що вказана у виконавчому документі, рішення набрало законної сили 26.05.2010 року, строк пред'явлення до виконання встановлено до 26.08.2013 року.

Окрім цього, на виконавчому документі наявна відмітка про те, що виконавчий документ повернутий без виконання 27.07.2018 року згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону Украй «Про виконавче провадження».

Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчий документ перебував на виконанні в Кагарлицькому РВ ДВС ГТУІО у Київській області (виконавче провадження № 31532053). Виконавче провадження відкрите державним виконавцем 03.03.2012 року.

Отже, встановлено, що виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до примусового виконання в орган ДВС 02.03.2012 року, 03.03.2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, 27.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

В Постанові Верховного суду від 26.09.2019 року у справі № 409/4751/12 викладено правовий висновок про те, що на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.20 року, якою передбачений більш тривалий строк для пред'явлення виконавчих листів виконання, - не застосовується.

Пункт 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року відповідно до якого виконавчі документи видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені цим Законом, стосується пред'явлення виконавчих листів вперше.

Таким чином, приватним виконавцем встановлено, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

На підставі наведеного, 08.05.2021 року приватним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено від новідне повідомлення.

Таким чином, вважає, що виконавчі дії вчинені приватним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства та з врахуванням позиції Верховного Суду у подібних справах.

Зважаючи на викладене, - просить суд відмовити АТ «Універсал Банк» в задоволенні скарги в повному обсязі у зв'язку з її безпідставністю.

07.07.2021 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 13.09.2021 року в зв'язку з неявкою сторін по справі.

В судове засідання, яке відбулося 13.09.2021 року, представник скаржника, - Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», - не з'явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява скаржника, в якій скаржник просить суд слухати справу безщ участі його представника, вимоги, викладені в прохальній частині скарги, - підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 13.09.2021 року, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед, не з'явився, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій приватний виконавець просить суд слухати справу без його участі, щодо задоволення скарги - заперечує.

В судове засідання, яке відбулося 13.09.2021 року, боржник, - ОСОБА_1 , - не з'явилася, хоча повідомлялася судом про день, час та місце слухання справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині скарги, - задовольнити, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм процесуального права.

13.05.2010 року Кагарлицьким районним судом Київської області ухвалено рішення по цивільній справі №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, яким позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк».

Так, 22.06.2009 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

31.10.2018 рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується статутом AT «Універсал Банк» (копії 1-3, 31 сторінок статуту містяться в матеріалах справи).

На виконання вищевказаного рішення суду, 26.08.2010 року було видано:

- виконавчий лисг №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Даний виконавчий лист пред'являвся до виконання до органу державної виконавчої служби, державними виконавцями виносились як постанова про відкриття виконавчого провадження, так і постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, про що і свідчить відмітка державного виконавця, які містяться на звороті виконавчого листа.

08.04.2021 року представником Банку на адресу ПВ Бурко А.М. було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа, строк пред'явлення даного виконавчого документа до виконання - до 27.04.2021 року, тобто документ було пред'явлено у встановлені законодавством строки.

Дана заява про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом вищевказаного виконавчого документа була отримана 14.04.2021 року, про що свідчить відмітка з підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

17.05.2021 року на адресу AT «Універсал Банк» надійшло повідомлення ПВ ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року, винесене на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». В даному повідомленні державний виконавець зазначає, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, ПВ ОСОБА_2 зазначив, що в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі №409/4751/12 викладено правовий висновок проте, що на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, якою передбачений більш тривалий строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання не застосовується.

Отже, оскільки, на думку ПВ ОСОБА_2 , строк пред'явлення виконавчого листа №2-371/2010 до виконання становить 1 рік та закінчився 28.04.2019 року, стягувачем пропущено строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Слід не погодитися з позицією приватного виконавця, з огляду на наступне: Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Аналіз вищевказаних норм права дає можливість дійти до висновку про те, що державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції, зокрема прикінцевих положень (п.5).

Згідно з ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з виконавчого документу, рішення Кагарлицького районного суду Київської області набрало законної сили 26.05.2010 року та строк пред'явлення до виконання встановлено - 26.08.2013 року, тобто строк пред'явлення даного виконавчого листа становить 3 роки.

Відповідно до відмітки на виконавчому документі, виконавчий лист був повернутий стягувачу 27.04.2018 року, Заяву про відкриття провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи Стягувачем подано 08.04.2021 р. - за 19 дні до встановленого Законом граничного строку.

Зазначену Заяву Банком направлено засобом поштового зв'язку.

Згідно ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Дана норма містить особливу умову, закладену законодавцем, яка полягає у наданні можливості з використання повного строку, передбаченого ЦПК України, для здійснення заінтересованою стороною тієї чи іншої процесуальної дії, тобто дана норма повністю виключає штучне зменшення передбаченого чинним законодавством процесуального строку за рахунок періоду часу, що може знадобитись на пересилання поштової кореспонденції.

Згідно постанови Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі №409/4751/12, на яку в оскаржуваному повідомленні посилається ПВ ОСОБА_2 суд касаційної інстанції зазначив:

«Суди під час розгляду справи встановили, що стягувач, пропустивши річний строк пред'явлення виконавчих листів до виконання, визначений Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV), звертався до суду з заявою про його поновлення, у задоволенні якої ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року відмовлено.

У листопаді 2017 року, посилаючись на статтю 12 та частину п'яту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час звернення від 02 червня 2016 року Закону № 1404-VIII), стягувач повторно звернувся з заявою про примусове виконання виконавчих листів, надіславши її до органів ДВС. При цьому, вважав, що ним не пропущений строк, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року строк пред'явлення виконавчих листів до виконання визначений у три роки.

Виходячи зі встановлених обставин, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року, якою передбачений новий більш тривалий строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, не застосовуються.»

Отже, як вбачається з аналізу вищезазначених обставин, норм права та судової практики, ПВ Бурко А.М. прийшов до хибного висновку застосувавши до спірних правовідносин постанову Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі № 409/4751/12, оскільки у даній справі строк пред'явлення виконавчого документу становив один рік, в той час, як строк пред'явлення BП № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи становить три роки, відповідно до виконавчого документу.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Виконавчий документ був отриманий ПВ ОСОБА_2 14.04.2021 року, разом з тим, оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання датовано - 08.05.2021 року, в той час як останнім днем повернення виконавчого документу було 19.04.2021 року.

Тобто, дії ПВ ОСОБА_2 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану призвели до того, що на момент повернення оригінала виконавчого документа до AT «Універсал Банк», а саме 17.05.2021 року строк на пред'явлення виконавчого документа вже був пропущений, та Стягувач позбавлений можливості пред'явити його повторно.

Суд зазначає, що головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення.

Стаття 129-1 Конституції України говорить про те, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Норми ч. 2 ст. 19 Конституції України вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, у відповідності до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як вже було зазначено вище, повідомлення ПВ ОСОБА_2 від 08.05.2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання було вручено представнику AT «Універсал Банк» 17.05.2021 року, про що свідчить інформація розташована на офіційному сайті Укрпошти та конверт (копії додаються), а отже на момент подачі даної скарги строки зі зверненням до суду зі скаргою на дії ПВ ОСОБА_2 , стягувачем AT «Універсал Банк» не пропущено.

Згідно до вимог ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України:

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконав­ця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.13) ч. 1 ст. 39, ст. ст. 40, 41. ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 - 261, 263 - 264, 268, 450, ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», особа, дії якої оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко Арсен Мохаммед, боржник, - ОСОБА_1 , про визнання дій ПВ ОСОБА_2 незаконними, визнання неправомірним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка Арсена Мохаммедовича щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року за виконавчим листом № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Визнати неправомірним та скасувати повідомлення Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурка Арсена Мохаммедовича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 08.05.2021 року за виконавчим листом № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632 638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммедовича винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-371/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 78 981,11 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010 року складає 632638,69грн., 1 700,00 грн. судового збору та 120,00 витрат на ІТЗ розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена на підставі п. 27 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення до Київського Апеляційного через Кагарлицький районний суд Київської області, а особами, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук

Попередній документ
102449336
Наступний документ
102449338
Інформація про рішення:
№ рішення: 102449337
№ справи: 368/491/21
Дата рішення: 13.09.2021
Дата публікації: 11.01.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.07.2021)
Дата надходження: 01.06.2021
Розклад засідань:
07.07.2021 11:00 Кагарлицький районний суд Київської області
13.09.2021 10:00 Кагарлицький районний суд Київської області