№ 207/3365/20
№ 2-з/207/8/21
28 січня 2021 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді : Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське представника позивача акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік К.І. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Універсал Банк»звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк»заборгованість за кредитним договором про надання банківських «Monobank» від 19.05.2018 року на загальну - 133602,39 грн., яка складається з наступного:
-82568,74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом;
-51033,65 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду.
До позову додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що підставою заявленого позову про стягнення заборгованості є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, відповідач не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 133602,39 грн. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 належить на праві власності будинок загальною площею 482,2 кв.м., житловою площею 200.4 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного просив заяву задовольнити.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд з'ясовує наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно заяви ОСОБА_1 позивач АТ «Універсал Банк» надав відповідачу ОСОБА_1 19.05.2018 року кредит у розмірі 30000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта.
Позов містить посилання про те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань станом на 17.03.2020 року утворилась заборгованість в розмірі 133602,39 грн.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4» роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Враховуючи, що будь-яких доказів щодо намагань відповідача здійснити продаж належного йому на праві власності будинку, з метою уникнення, його реалізації під час виконавчого провадження за рішенням суду, в разі задоволення позову, представником позивача не надано, а також не надано доказів, що саме невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на даній стадії розгляду справи.
Також суд приймає до уваги, що зазначений будинок є предметом іпотеки та іпотекодержателем є ПАТ "КБ "Земельний капітал". Відповідно до Інформації з державного реєстру, саме ПАТ "КБ "Земельний капітал" є обтяжувачем зазначеного майна.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС. У постанові Великої палати ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам<…>. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів<…>. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви позивача акціонерного товариства «Універсал Банк»про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік К.І. про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Юрченко