Р І Ш Е Н Н Я Справа № 932/13553/20
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2а/932/282/21
08 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
04 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради від 06 березня 2020 року серії ІД № 00081527 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06 березня 2020 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ІД № 00081527 від 06.03.2020 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень за порушення абз. 2 п.26 Правил паркування транспортного засобу, а саме в постанові вказано, що 10.01.2020 року о 14 год. 27 хв. по пр.Дмитра Яворницького, 85-93, Д1038, транспортним засобом SUBARU Forester, НОМЕР_1 р.н. здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування.
Позивач зазначає, що постанова від 06.03.2020 року є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню. Зазначає, що про наявність постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, вона дізналась з відкритих джерел. Дану постанову №00081527 нею було отримано 27.11.2020 року, вважає що строк притягнення її до адміністративної відповідальності сплив. Наголошує, що тарифи на паркування, які встановлені Дніпровською міською радою визнані Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року незаконними.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2020 року зазначена справа передана в провадження судді Кудрявцевої Т.О.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.12.2020 року вказаний адміністративний позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.
28.01.2021 року позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки.
Ухвалою суду від 29.01.2021 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.05.2021 року до суду представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на те, що 10.01.2020 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено частиною 1 статті 1521 КУпАП, а саме: неоплата паркування на платному паркувальному майданчику для платного паркування, що знаходиться за адресою: Д1038 просп. Дмитра Яворницького в районі буд. № 85-93 в м. Дніпрі, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ № 1342 від 03.12.2009 року. У відповідності до положень статті 142 КУпАП, інспектором з паркування було здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: дату порушення 10.01.2020 р.; місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об'єкта: Д1038 просп. Дмитра Яворницького в районі буд. № 85-93; географічні координати: 48.468858 35.037010; час вчинення порушення: з 14:16 (14 год. 16 хв.) до 14:27 (14 год. 27 хв.). Враховуючи, що було проведено фотофіксацію обставин порушення в режимі фотозйомки та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у частині першій статті 142 КУпАП на місці вчинення правопорушення (яка є суб'єктом правопорушення), інспектором з паркування, у повній відповідності до вимог ст. 2791 КУпАП, було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД № 00081527 на лобовому склі транспортного засобу Subaru Forester державний номер НОМЕР_1 . Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було негайно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ІД № 00081527 від 06.03.2020 року згідно з ч.5 ст. 2791, ст.ст. 283, 284 КУпАП - без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказана постанова надіслана відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу її місця реєстрації у відповідності до ч.7 ст. 2791 КУпАП. Щодо посилань позивача на рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року по справі №160/12303/19, яким визнано нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі». Згідно з вимогами ст. 265 КАС України, з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині. Рішення виконавчого комітету Дніпровської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі» втратило чинність 26.08.2020 року, в той час як постанова про накладення адміністративного стягнення серія ІД №00081527 від 06.03.2020 року, а правопорушення вчинено позивачем 10.01.2020 року. Отже, на час виникнення спірних правовідносин рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11 квітня 2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі» було діючим і таким, що підлягає обов'язковому застосуванню. Просив відмовити в задоволенні позову та в стягненні витрат на правову допомогу.
21.05.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що відповідно до ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Таким чином, так як копія постанови про адміністративне правопорушення була направлена не на чинну адресу, то позивач її отримати не могла, а тому постанова законної сили не набула. А тому, вважається, що відповідачем було порушено процесуальні строки притягнення до адміністративної відповідальності. Адже, відповідно до ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративне правопорушення, що зазначені у ч.3-5 ст.38 КУпАП. Постанова позивачу не надходила, позивач отримала її самостійно 27.11.2020 року. Отже оскаржувана постанова набрала чинності, а відповідно, й адміністративне стягнення накладене на позивача тільки 27.11.2020 року. Таким чином, оскільки строк накладення стягнення вже минув, це є підставою для скасування постанови та закриття провадження по справі відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2020 року Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ІД № 00081527, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень за порушення абз. 2 п.26 Правил паркування транспортного засобу, в постанові зазначено, що 10.01.2020 року о 14 год. 27 хв. по пр.Дмитра Яворницького, 85-93, Д1038, транспортним засобом SUBARU Forester, НОМЕР_1 р.н. здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування.
Згідно ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч. 2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 року № 1342.
Абзац 11 п. 4 Правил визначає, що паркування це - розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. Пункт 5 Правил передбачає, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора.
Відповідно до пункту 13 Правил відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1342 від 03.12.2009 користувач зобов'язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування та розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування.
З оглянутих фотознімків, які були надані представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву, які були здійснені головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Бердик Владиславом Юрійовичем за адресою: м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 85-93, чітко видно, що позивачем 10 січня 2020 року транспортним засобом SUBARU Forester, державний номер НОМЕР_1 , здійснено паркування на майданчику для платного паркування у період часу з 14 год. 16 хв. до 14 год. 27 хв., що складає більше 10 хвилин.
Твердження позивача про те, що Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради було порушено ч.1 ст. 38 КУпАП, а саме те, що позивач отримала постанову 27.11.2020 року, а відповідно й адміністративне стягнення на позивача накладене тільки 27.11.2020 року, суд не може приймати до уваги, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). В даному випадку адміністративне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_1 , виявлене 10 січня 2020 року, а накладене адміністративне стягнення щодо останньої - 06 березня 2020 року, тобто в межах двомісячного строку.
Крім того, посилання позивача на те, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року по справі №160/12303/19 визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі» та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, яким вносилися зміни та доповнення в рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі», суд не може приймати до уваги, оскільки дана постанова прийнята Третім апеляційним адміністративним судом 26.08.2020 року, отже на час виникнення спірних правовідносин рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі» було діючим і таким, що підлягало обов'язковому застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у відповідності до приписів чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем при поданні адміністративного позову до суду було сплачено судовий збір урозмірі 420 грн. 40коп., який з урахуванням того, що у задоволенні адміністративного позову відмовлено, слід віднести за його рахунок, як і витрати, які нею було понесено на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева