ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 січня 2022 року м. Київ № 640/13041/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Барс»
про анулювання спеціального дозволу,
Державна служба геології та надр України (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Барс» (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2640 від 09 грудня 2004 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Барс».
В обґрунтування позову зазначено, що особливою умовою № 8 Спеціального дозволу № 2640 від 09 грудня 2004 року передбачено, що надрокористувач зобов'язаний подавати щорічну звітність перед ДНВП «Геоінформ України» щодо дослідно-промислової розробки згідно форми 5-гр, натомість згідно даного Переліку надрокористувачів, від ТОВ «Інтер-Барс» звітність з дати отримання дозволу не надходила.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.
09 липня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, на підтвердження надає докази подання звіту згідно форми 5-гр за період 2014 - 2019 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Барс» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 2640 від 09 грудня 2004 року, з метою геологічного вивчення, у т.ч. Дослідно-промислої розробки з метою дегазації вугленосної товщі з вилученням газу (метану) на Матроському куполі, оцінка запасів. Затвердження запасів ДКЗ України.
12 листопада 2020 року, на адресу Держгеонадр надійшла відповідь на запит, в якій Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 12 листопада 2020 року № 03/303-3563 надало Перелік суб'єктів господарювання, які не звітували до ДНВП «Геоінформ України» щодо руху запасів (форма 5-гр), зокрема, й щодо ТОВ «Інтер-Барс». Згідно даного Переліку надрокористувачів, від ТОВ «Інтер-Барс» звітність з дати отримання дозволу не надходила.
Державна служба геології та надр України наказом № 564 від 09 грудня 2020 року зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами та надала Відповідачу строк 30 календарних днів для усунення порушень, про що відповідача було повідомлено листом № 18454/01/07-20 від 14 грудня 2020 року, який ним було отримано 21 грудня 20202 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В подальшому, на адресу Держгеонадр надійшла відповідь на запит, в якій Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 15 лютого 2021 року № 03/303-0606 надало інформацію щодо надання надр користувачами, власниками спеціальних дозволів на користування надрами, звітів щодо руху запасів за формами 5-гр, 6-гр за 2014-2020 роки.
Перелік суб'єктів господарювання, які не звітували до ДНВП «Геоінформ України» щодо руху запасів (форма 5-гр) за 2019 рік, зокрема, й щодо ТОВ «Інтер-Барс». Згідно даного Переліку надр користувачів, від ТОВ «Інтер-Барс» звітність за 2014-2020 роки не надходила.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Порядком № 615.
Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення №1174 Державна служба геології та надр України, згідно із покладеними на неї завданнями, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр України.
Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби, зокрема, у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.
Судом встановлено, що відповідач усунув зазначене порушення Угоди про умови користування надрам, зокрема, 12 травня 2021 року ТОВ «Інтер-Барс» супровідним листом з додатками вих. 12/05-2021 направило на адресу Державної служби геології та надр України звітні баланси корисних копалин за період 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 р.р. за формами 5-ГР та 6-ГР.
Також, матеріали справи містять лист від 25 червня 2021 року № 10460\01-2\05-21, яким відповідач підтвердив отримання вищезазначеного листа ТОВ «Інтер-Барс» від 12 травня 2021 року із відповідними звітними балансами корисних копалин за період 2014,2015, 2016, 2017, 2018, 2019 р.р. за формами 5-ГР та 6-ГР.
Отже, відповідач додав до матеріалів справи докази належного виконання покладеного на нього обов'язку щодо подання до ДНВП «Геоінформ України» щорічних звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №812/1761/17, від 14.05.2020 у справі №805/1765/18-а, від 23.12.2020 у справі № 812/972/18, від 25.02.2021 року у справі № 812/1105/17 і суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Також, відповідач зазначає, що в особливій умові № 8 до Спеціального дозволу не передбачено обов'язок Відповідача звітувати за формою 5-ГР, натомість в спростування позовних вимог посилається на лист від 25 червня 2021 року № 10460\01-2\05-21, яким підтверджується подання звітів балансу корисних копалин за період 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 р.р. за формами 5-ГР та 6-ГР.
Судом, також, прийняті до уваги доводи відповідача щодо поважності причин подання звітів із порушенням строків, що обумовлено проведенням антитерористичної операції на ліцензійній земельній ділянці, що в сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державної служби геології та надр України відмовити.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Аверкова