ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 січня 2022 року м. Київ № 640/33453/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09 вересня 2021 року № 930020863729 про перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року з додержанням вимог рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(11)/2019, від 26 березня 2020 року та з урахуванням норм статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної вперше пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-447рг, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішення суду застосовано невірний відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, а також безпідставно обмежено пенсію максимальним (граничним) розміром, не зважаючи на численні рішення Конституційного Суду України, що прийнято з такого питання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28 грудня 2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що Законом України «Про прокуратуру» (у редакції на момент проведення перерахунку) передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60% від заробітної плати і тому відсутні підстави для здійснення перерахунку у розмірі 90 % від заробітної плати. Крім того, під час проведення перерахунку діяла норма Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до якої було застосовано до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.
Позивачем подано клопотання про прискорення розгляду адміністративної справи.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 з 2003 року є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року в адміністративній справі № 640/13018/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-447рг з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
При цьому, зазначеним рішенням було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог стосовно відсоткового розміру пенсії відносно місячної заробітної плати, а також щодо підстав обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.
Суд зазначив, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, а тому такі вимоги є передчасними та спрямовані на майбутній захист прав позивача.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-447рг. Також, пенсійним органом застосовано обмеження максимального (граничного) розміру пенсії в розмірі 10 прожиткових мінімумів.
У подальшому, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 09 вересня 2021 року № 930020863729 здійснено перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 03 листопада 2020 року № 21-1788рг у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та з обмеженням максимального розміру.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Перш за все, слід зазначити, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відтак, судом у даній справі не може ставитись під сумнів право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, як це було встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року в адміністративній справі № 640/13018/20.
У даному випадку суть цього спору зводиться виключно до питань визначення відсоткового значення розміру пенсії від зазначеної у довідці місячної заробітної плати та щодо застосування чи незастосування обмежень у вигляді максимального розміру пенсії.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, зокрема:
- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону № 1789-XII вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII та частини сімнадцятої (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцятої) статті 50-1 Закону N 1789-XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" № 1697-VII (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначав умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У даній справі відповідач провів перерахунок пенсії позивачу на підставі рішення суду, яким визнано право позивача на проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих прокурорів, але зменшив основний розмір пенсії до 60% та обмежив пенсію граничним рівнем.
Однак, це суперечить положенням статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», частині другій статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України та частині першій статті 1 Першому протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки приписи профільного законодавства відносно основного розміру пенсії у відсотках стосуються призначення, а не перерахунку пенсії. При перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Наведене відповідає усталеній судовій практиці.
Що ж стосується обмеження пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що Законом № 213-VІІ внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачеві пенсії.
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Разом із тим, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Таким чином, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Разом з тим, пенсія позивачеві була призначена відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн визначено Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Однак, як слідує з пункту 1 та 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
За таких обставин, суд враховуючи вищевикладене, дійшов до висновку, що з метою належного захисту прав позивача є необхідність зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу з 13 грудня 2019 року пенсію у розмірі 90% від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Офісу Генерального прокурора, без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09 вересня 2021 року № 930020863729 про перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року з додержанням вимог рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(11)/2019, від 26 березня 2020 року та з урахуванням норм статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної вперше пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 05 березня 2020 року № 21-447рг, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Аверкова