ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 січня 2022 року м. Київ № 640/8268/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши звіт відповідача про виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по застосуванню обмеження розміру виплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії, що відбулося у ході проведеного 17.12.2020 р. перерахунку його пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2020 р. по справі № 640/4681/20 без урахування призначеної з 29.10.2018 р. державної соціальної допомоги на догляд як інваліду 1 групи, та невиплати ОСОБА_1 у складі пенсії з 01.01.2021 р. цієї допомоги на догляд,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести додатковий перерахунок ОСОБА_1 його пенсії за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2020 р. по справі № 640/4681/20 без обмеження її максимальним розміром із розрахунку 80% грошового забезпечення за вислугу років (30 років), з урахуванням призначеної йому з 29.10.2018 р. державної соціальної допомоги на догляд як інваліду 1 групи, та у зв'язку з цим здійснити йому виплату недоплачених з 29.10.2018 р. по 31.12.2020 р. сум пенсії,
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві згідно з рішеннями Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2020 р. по справі № 640/4681/20, що набуло чинності і яким знято обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 її максимальним розміром, відновити у ОСОБА_1 з 01.01.2021 р. виплату у складі його пенсії Державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження розміру виплати ОСОБА_1 нарахованої йому пенсії, що відбулося у ході проведеного перерахунку його пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2020 року по справі № 640/4681/20 без урахування призначеної з 29 жовтня 2018 року державної соціальної допомоги на догляд як особі з інвалідністю першої групи, та невиплати ОСОБА_1 у складі пенсії з 01 лютого 2021 року цієї допомоги.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок ОСОБА_1 його пенсії за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2020 року по справі № 640/4681/20 без обмеження її максимальним розміром із розрахунку 80 відсотків грошового забезпечення, з урахуванням призначеної йому з 29 жовтня 2018 року державної соціальної допомоги на догляд як особі з інвалідністю першої групи, та у зв'язку з цим здійснити йому виплату недоплачених з 29 жовтня 2018 року сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Крім того, зазначеним рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві протягом десяти дні з дня набрання цим рішенням законної сили надати до суду звіт про виконання рішення суду.
14 грудня 2021 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду, в якому зазначається, що на виконання рішення суду у цій справі в листопаді 2021 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та встановлено до виплати з 01 грудня 2021 року пенсію у сумі 35152,63 гривень.
При цьому, за період з 29 жовтня 2018 року по 30 листопада 2021 року нараховано заборгованість в сумі 30785,26 гривень, виплату якої буде здійснено в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Позивач просить суд відмовити пенсійному органу у прийнятті звіту про виконання рішення суду та зазначає, що не погоджується з відтермінуванням виплати нарахованих коштів, оскільки відсутні правові підстави для зупинення виплати нарахованих коштів, а брак коштів не може бути достатньою підставою для невиконання зобов'язань державою.
З поданого позивачем заперечення на звіт відповідача суд робить висновок, що позивач погоджується з розміром суми, яка була нарахована йому на виконання рішення суду у цій справі, проте не погоджується з порядком її виплати, оскільки вважає, що будь-яке розстрочення та відстрочення виплати є протиправним та безпідставним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підставою невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року у повному обсязі, а саме у частині непроведення виплати нарахованої пенсії за минулий період, є недостатність відповідних бюджетних призначень, передбачених бюджетом для Пенсійного фонду України для такої категорії виплат.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому, суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума різниці пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Таким чином, відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в частині виплати грошових коштів за минулий період за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд України неодноразово доходив висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Таким чином, оскільки виплата пенсій, призначених відповідно до Закону України від «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником якого є Кабінет Міністрів України, органи Пенсійного фонду здійснюють таку виплату після виділення коштів з Державного бюджету України, відтак підстави для відмови у прийнятті звіту та застосування процесуальних наслідків такого неприйняття у даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року в адміністративній справі № 640/8268/21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова