Справа № 420/13208/20
06 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.10.2020 року № 539 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити на роботі у Державній архітектурно-будівельній інспекції України з дати звільнення на посаді заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області; стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 20 січня 2020 року по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Наказу Держархбудінспекції від 30.10.2020 року №539 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 » його було звільнено на підставі ч.4 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». Відповідно до пункту першого Наказу Держархбудінспекції від 30.10.2020 року №539 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнений з посади директора Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 20 січня 2020 року за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин. Відсутність працівника на робочому місці без поважних причин є порушенням трудової дисципліни. Проте, чинним законодавством України не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин. Поважні причини є оціночним поняттям, які оцінює роботодавець. Роботодавець зобов'язаний надавати оцінку кожному конкретному факту та застосовувати поважність причин відсутності працівника на роботі. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем, необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Позивач наголошує, що з 20 січня 2020 року по 30 жовтня 2020 року Держархбудінспекцією не вжито жодних заходів з'ясування причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, більш того жодних письмових пояснень від ОСОБА_1 . Держархбудінспекцією не відбиралось. 01 липня 2020 року на адресу на адресу ОСОБА_1 надійшов лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2020 №40-502-10/4384-20 яким повідомлено, що відносно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження та надано для ознайомлення Наказ Держархбудінспекції від 23.06.2020 року №32«ДС» «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 ». Позивач, незважаючи на те, що Держархбудінспекція не вимагала надати будь-які пояснення, надав пояснення та наголосив, що з 21 січня 2020 року не виконує посадових обов'язків заступника директора Департаменту Держархбудінспекції в Одеській області, так як відповідно до п. 2 Наказу Держархбудінспекції від 13.12.2019 року №674 «ОС» звільнений з посади заступника директора Департаменту. Також, позивач зазначив, що 15 вересня 2020 року на його адресу надійшов лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.09.2020р. №40-502-10/6013-20, яким повідомлено, що відносно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження та надано для ознайомлення Наказ Держархбудінспекції від 09.09.2020 року №42 «ДС» «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 ». Незважаючи на те, що Держархбудінспекція не вимагала надати будь-які пояснення, ОСОБА_1 повторно надав пояснення, та наголосив, що з 21 січня 2020 року не виконує посадових обов'язків заступника директора Департаменту Держархбудінспекції в Одеській області, так як відповідно до п. 2 Наказу Держархбудінспекції від 13.12.2019 року №674 «ОС» звільнений з посади заступника директора Департаменту. Таким чином, з урахуванням нормативно-правового обґрунтування, наказ Держархбудінспекції від 30.10.2020 року №539 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 » не відповідає вимогам трудового законодавства.
Відповідачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано до суду відзив, та наголошено на безпідставність позовних вимог, оскільки за результатами розгляду дисциплінарної справи, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Держархбудінспекції складено подання про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади заступника директора Департаменту ОСОБА_1 від 19.10.2020 року, у зв'язку вчиненням дисциплінарного проступку, що полягає у систематичному (повторно протягом року) дисциплінарному проступку у вигляді прогулу державного службовця, за що передбачено накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (ч.5 ст. 66 ЗУ «Про державну службу»). Наказом Держархбудінспекції від 30.10.2020 № 539 «ОС» про звільнення ОСОБА_1 , відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», його було звільнено з займаної посади за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин. Отже, відповідач наголошує, що наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.10.2020 № 539 «ОС» про звільнення ОСОБА_1 було складено та видано обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу, поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
10.02.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (№ЕП/3725/21 від 10.02.2021 року), в якій зазначено, що наказ Держархбудінспекції від 13.12.2019р. № 674 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 » реалізовано 20.01.2020 року, а отже трудові відносини між сторонами припинилися, що свідчить про те, що оскаржуваний наказ Держархбудінспекції від 30.10.2020 року № 538 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 » прийнято відповідачем у період припинених трудових відносин, та з грубим порушенням чинного законодавства про працю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.12.2020р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/13208/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення).
Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року розгляд справи №420/13208/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Витребувано від Державної архітектурно-будівельної інспекції України належним чином засвідчені копії документів: - матеріали дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , а також усі матеріали, котрі, серед іншого, слугували підставою для винесення оскаржуваного Наказу від 30.10.2020 року №539 "ОС"; Довідку про середній заробіток позивача - ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року клопотання повноважного представника позивача Лупуленко Олесі Пантелеївни (від 10.02.2021р. вхід. №ЕП/3724/21) щодо витребування доказів, задоволено частково. Витребувано від Державної архітектурно-будівельної інспекції України належним чином засвідчені копії документів: матеріали дисциплінарного провадження, котре було порушено на підставі наказу Держархбудінспекції від 23.06.2020 року №32 «ДС» «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 »; докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказом Держархбудінспекції від 23.07.2020 року №35 «ДС» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; витяг із журналу реєстрації листків непрацездатності за період з вересня 2019 року по жовтень 2020 року.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/13208/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), на тридцять днів
Ухвалою суду від 08.04.2021р. зупинено провадження по справі №420/13208/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р., на задоволення заяви позивача - ОСОБА_1 (вхід.№ЕП/31143/21 від 10.11.2021р.), поновлено провадження у справі №420/13208/20, відповідно до приписів ст.237 КАС України.
Ухвалою суду від 12.11.2021 р. заяву представника позивача - ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог (від 05.01.2021р. вх.№433/21) у справі №420/13208/20 та додані до неї матеріали, повернуто позивачеві без розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/13208/20 до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 08.12.2021р., занесеною секретарем до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача (вхід.№ЕП/35006/21 від 07.12.2021р.) щодо _відкладення судового засідання, призначеного на 08.12.2021р.
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.12.2019 року № 572 "ОС" "Про переведення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області з 10 грудня 2018 року переведено на посаду заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, збереженням присвоєного рангу державного службовця, встановлених надбавки за ранг державного службовця і надбавки за вислугу років.
Наказом Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 10 грудня 2019 року № 1377 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", зокрема, оцінка ОСОБА_1 , зазначено - негативна.
Відповідно до ст.ст. 83, 87 Закону, наказом Держархбудінспекції від 13.12.2019 року № 674 "ОС" ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора Департаменту у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. У пункті 2 наказу Держархбудінспекції від 13.12.2019 року № 674 "ОС" зазначено, що вважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.
30.10.2020року Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» прийнято Наказ №539 «ОС», згідно пункту 1 котрого ОСОБА_1 20 січня 2020року звільнено з посади заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин.
В якості підстави для прийняття означеного наказу слугувало Подання Дисципланарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Державній архітектурно-будівельній інспекції України від 19.10.2020.
Зокрема, як вбачається зі змісту Подання про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 від 19.10.2020 року, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , у складі: голови комісії - ОСОБА_3 , секретаря комісії - ОСОБА_4 , членів комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , склад якої затверджено відповідно до наказу Держархбудінспекції від 09.09.2020 № 784 «Про затвердження складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 » (далі-Комісія), на засіданні від 19.10.2020 розглянуто дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 . Дисциплінарне провадження щодо зазначеного державного службовця порушено наказом Держархбудінспекції від 09.08.2020 №42 «ДС» «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 », строк формування дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 було продовжено з 29.09.2020р. до 30 календарних днів. З матеріалів дисциплінарного провадження, зокрема: довідної записки В.о. начальника Управління роботи з персоналом та документообігу М. Антонової, пояснення в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області О.Криворучко, матеріалами дисциплінарного провадження, актами щодо відсутності державного службовця на робочому місці без поважних причин, поясненнями ОСОБА_1 за вх.№3294-Ч-20 від 06.10.2020, а також інших документів, що містяться в матеріалах дисциплінарного провадження відповідно до опису сформованого 09.10.2020, вбачається відсутність ОСОБА_1 на робочому місці в період часу з 16.06.2020р. по теперішній час (19.10.2021р.) Також, Дисциплінарною комісією було розглянуто дисциплінарне провадження, яке було порушено наказом Держархбудінспекції від 23.06.2020 №32 «ДС» «Про порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 ». За результатами розгляду даного дисциплінарного провадження, було встановлено наявність у діях заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у прогулі державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за що, відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу», на нього, відповідно до наказу Держархбудінспекції від 23.07.2020 № 35 «ДС» притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Таким чином, вказаними матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку визначеного п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у систематичному прогулі державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин) без поважних причин. З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дисциплінарний проступок полягає у відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 16.06.2020р. по теперішній час. Дисциплінарний проступок вчинений ОСОБА_1 за обставин перебування ним на державній службі та фактичного нез'явлення на робочому місці без поважних причин. Ступінь вини, характер дисциплінарного проступку виражається у порушенні ОСОБА_1 службової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання службових обов'язків та недодержання присяги державного службовця. З наданих письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що він вважає себе звільненим на підставі Наказу Держархбудінспекції від 13.12.2019 № 674 «ОС»«Про звільнення ОСОБА_1 ». Прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є Дисциплінарним проступком, відповідно до п.12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематичного (повторного протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої цього Закону.
Отже, всебічно розглянувши матеріали дисциплінарної справи, Комісія з розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , дійшла висновку про наявність у діях заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у систематичному (повторному протягом року) дисциплінарному проступку, що полягає у прогулі державного службовця (у томі числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня), за що передбачено накладання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу»). За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісія запропонувала застосувати до заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичні прогули державного службовця без поважних причин (передбачено п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу»).
Вищеозначена позиція суб'єкта владних повноважень послугувала підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), не є обґрунтованими, отже не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.п. 1, 2 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно ст. 4 Закону, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов'язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
Стаття 8 Закону визначає основні обов'язки державного службовця, а саме державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно з п. 5 ст. 87 Закону, наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 13.12.2019 № 674 «ОС», відповідно до п.4 ч.1 ст.83, п.3 ч.1, ч.5 ст.87 Закону України «Про державну службу», звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; вважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової працездатності, зазначеним у документі про тимчасову працездатність.
Так, судом з'ясовано, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року у справі № 420/338/20, залишеним без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1377 від 10.12.2019 року, №674 від 13.12.2019 року та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту ДАБІ в Одеській області відносно заступника директора департаменту ОСОБА_1 , затвердженого наказом Держархбудінспекції №1377 від 10.12.2019 року, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.12.2019 року №1377 «Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» відносно заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій, у тому числі, встановлено, що в період з 27.09.2019 року по 17.01.2020 року позивач перебував на лікарняному. Відповідно до наданих ДАБІ України копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 у січні-травні 2020 року табелювався як такий, що перебуває на лікарняному - ТН (тимчасова непрацездатність), у червні та липні 2020 року - як НЗ (неявка з нез'ясованих причин). Оскільки оскаржуваний наказ ДАБІ України від 13.12.2019р. №674 «ОС»»Про звільнення ОСОБА_1 » не місить чіткої дати звільнення позивача, та, як на час звернення до суду, так і на час ухвалення оскаржуваного рішення, позивач перебуває на державній службі. Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, щодо факту не реалізації оскаржуваного наказу, та як наслідок, відсутності порушених прав позивача у зв'язку із прийняттям оскаржуваного наказу ДАБІ України від 13.12.2019 року №674 «ОС». Додатково апеляційний суд зазначив, що наказ ДАБІ України від 13.12.2019р. №674 «ОС»»Про звільнення ОСОБА_1 » на час вирішення справи по суті спору не реалізований, та, враховуючи висновки суду першої інстанції, подальшій реалізації не підлягає.
При цьому апеляційний суд, як і суд першої інстанції наголосив, що враховуючи приписи ст. 55 Основного Закону, ст. ст. 2, 5 КАС України, рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 року у справі №19-рп/2011, від 01.12.2004 року у справі № 18-рп/2004, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. У зв'язку з чим, апеляційним судом відхилено доводи апелянта ОСОБА_1 , та констатовано щодо правильності висновку суду першої інстанції про відсутність порушення суб'єктивного права позивача, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог про скасування наказу ДАБІ України від 13.12.2019 року №674 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VІІI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з приписами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, судом встановлено, що Наказом Держархбудінспекції від 23.06.2020 року №32 «ДС» було порушено дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 .
Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ в Держархбудінспекції (далі-Комісія), на засіданні 17.07.2020 року розглянуто дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 ., дисциплінарне провадження щодо якого було порушено наказом Держархбудінспекції від 23.06.2020 року № 32 «ДС», наказом Держархбудінспекції від 08.07.2020 року № 34 «ДС» про продовження строку здійснення дисциплінарного провадження, строк здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 було продовжено з 08.07.2020 на 15 календарних днів.
З матеріалів дисциплінарного провадження, зокрема службової записки директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Буюклі В.І. від 04.06.2020 року №40-9898 «Щодо закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 », пояснень в.о. директора Департаменту А.Грейца від 03.07.2020, пояснень завідувача сектору управління персоналом і документообігу Департаменту С. Фісюкова від 03.07.2020, витягу з журналу реєстрації листків непрацездатності № 502-13 2019, листка непрацездатності серія АДН № 406849 від 02.01.2020, табелю Департаменту за грудень 2019, січень-червень 2020 (з 01.06.2020 по 15.06.2020), актів щодо відсутності державного службовця на робочому місці без поважних причин, а також інших документів, що містяться в матеріалах дисциплінарного провадження, вбачається відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин в період часу з 20.01.2020 по 15.06.2020 року. Таким чином, вказаними матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного п.12 ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу», що полягає у прогулі державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин) без поважних причин. Ступінь вини, характер дисциплінарного проступку виражається у порушенні ОСОБА_1 службової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання службових обов'язків та недодержання присяги державного службовця. Письмових пояснень щодо обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, державний службовець ОСОБА_1 , не надав, про що складено акт від 07.07.2020 року.
Таким чином, розглянувши матеріали дисциплінарної справи, Комісія дійшла висновку про наявність у діях заступника директора Департаменту ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у прогулі державного службовця без поважних причин, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу», за що передбачено накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани (п.2 ч.1 ст. 66 ЗУ «Про державну службу»).
На підставі подання Дисциплінарної комісії про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани ОСОБА_1 від 17.07.2020 року, Держархбудінспекцією було винесено Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 23.07.2020 року № 35 «ДС», відповідно до якого за прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин) без поважних причин застосовано до заступника директора Департаменту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Відповідно до доповідної в.о. начальника Управління роботи з персоналом та документообігу М. Антонової від 09.09.2020 № 50/237-20 щодо порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю на робочому місці з нез'ясованих причин, Держархбудінспекцією 09.09.2020р. винесено наказ № 42 «ДС» про порушення дисциплінарного провадження.
За наслідками розгляду дисциплінарної справи, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 , на засіданні від 19.10.2020 складено Подання про застосування до заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за систематичні прогули державного службовця без поважних причин, за що передбачено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
З урахуванням чого, 30.10.2020року Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» прийнято Наказ №539 «ОС», згідно пункту 1 котрого ОСОБА_1 20 січня 2020року звільнено з посади заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин. В якості підстави для прийняття означеного наказу слугувало Подання Дисципланарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Державній архітектурно-будівельній інспекції України від 19.10.2020р.
Згідно зі ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
2. Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, приймаючи спірний Наказ від 30.10.2020року №539 «ОС» Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин, Державна Архітектурно-будівельна інспекція України діяла у межах повноважень, у спосіб, та на підставах, передбачених чинним законодавством України.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги окреслені у позовній заяві твердження позивача щодо протиправності спірного Наказу №539 «ОС» від 30.10.2020, з тих підстав, що починаючи з 21 січня 2020року він не виконує посадових обов'язків заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, згідно наказу ДАБІ України від 13.12.2019 року №674 «ОС», яким його звільнено з посади, оскільки як з'ясовано судом, та встановлено у Рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року у справі № 420/338/20, залишеному без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 року, означений наказ ДАБІ України від 13.12.2019 року №674 «ОС», не місить чіткої дати звільнення ОСОБА_1 , та, як на час звернення до суду, так і на час ухвалення вказаного рішення у справі, позивач перебував на державній службі, що відповідно свідчить про факт його не реалізації, та як наслідок відсутність порушених прав ОСОБА_1 . При цьому, у період з 27.09.2019 року по 17.01.2020 року позивач перебував на лікарняному. Відповідно до наданих ДАБІ України копій табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 у січні-травні 2020 року табелювався як такий, що перебував на лікарняному - ТН (тимчасова непрацездатність), у червні та липні 2020 року - як НЗ (неявка з нез'ясованих причин).
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві, та додаткових письмових поясненнях до адміністративного позову.
Відтак, враховуючи вище окреслене, суд дійшов висновку, що Наказ Держархбудінспекції від 30.10.2020 № 539 «ОС», яким позивача звільнено з займаної посади за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді систематичних прогулів без поважних причин, є правомірним.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, та заперечень проти них, які б могли потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено, та не надано.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновків, що на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем повністю доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти заявлених позовних вимог, як і доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу, та відповідність його критеріям, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, відтак, законодавчо передбачені підстави для визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.10.2020 року № 539 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_1 », - відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення), необґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30.10.2020 року № 539 "ОС" "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлення на роботі у Державній архітектурно-будівельній інспекції України з дати звільнення на посаді заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області; стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 20 січня 2020 року по день ухвалення судового рішення, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.