05 січня 2022 року
м. Київ
справа № 540/4233/21
адміністративне провадження № К/9901/47272/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення недоплаченої заробітної плати та різницю у невиплаченому середньому заробітку після його коригувань в сторону підвищення посадового окладу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної прокуратури, в якому просив:
- стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплачену різницю середнього заробітку за час затримки вимушеного прогулу після його коригування у зв'язку із підвищенням посадового окладу за період з 05.05.2020 по 27.08.2020 у розмірі 450952,32 гривень з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів;
- невиплачену різницю середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі після його коригування у зв'язку із підвищенням посадового окладу за період з 28.08.2020 по 04.12.2020 у розмірі 398919,36 грн з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів;
- заборгованість по оплаті праці за період з 05.12.2020 по 30.06.2020 у розмірі 318493 грн недоплаченого посадового окладу та 95547,93 грн недоплаченої надбавки за вислугу років з вирахуванням до сплати податків і зборів.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення недоплаченої заробітної плати та різницю у невиплаченому середньому заробітку після його коригувань в сторону підвищення посадового окладу в частині позовних вимог щодо стягнення з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплаченої різниці середнього заробітку за час затримки вимушеного прогулу після його коригування у зв'язку із підвищенням посадового окладу за період з 05.05.2020 по 27.08.2020 у розмірі 450952,32 гривень з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів та щодо стягнення з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 невиплаченої різниці середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі після його коригування у зв'язку із підвищенням посадового окладу за період з 28.08.2020 по 04.12.2020 у розмірі 398919,36 гривень з вирахуванням обов'язкових до сплати податків та зборів.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За матеріалами касаційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної прокуратури про стягнення недоплаченої заробітної плати та різницю у невиплаченому середньому заробітку після його коригувань в сторону підвищення посадового окладу.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини щодо розміру належних позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.05.2020 року по 27.08.2020 року та компенсації за затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 28.08.2020 року по 04.12.2020 року були предметом судових розглядів, за наслідком яких прийняті рішення, які набрали законної сили.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, питання стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 05.05.2020 року по 27.08.2020 року було предметом судового розгляду в адміністративній справі №540/1322/20 та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі №540/1322/20, яка набрала законної сили, з прокуратури Херсонської області на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 80 527 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 20 коп.
У свою чергу, спір щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 28.08.2020 року по 04.12.2020 року було вирішено в адміністративній справі №540/4218/20.
Зокрема, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 28.08.2020 по 03.12.2020 у сумі 71 235 (сімдесят одну тисячу двісті тридцять п'ять) грн. 60 коп.
Вказана постанова суду набрала законної сили 14.09.2021 року, що підтверджується відомостями із ЄДРСР.
Таким чином сума, яка підлягає виплаті позивачу за період з 28.08.2020 року по 04.12.2020 року визначена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Суд першої інстанції вказав, що способом реалізації незгоди позивача є оскарження рішення до суду вищої інстанції, а не повторне ініціювання спору, що вже був вирішений судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що серед підстав вказаних позовів (№540/1322/20 та №540/4218/20) позивачем не ставилось питання про те, що середній заробіток мав би бути виплаченим йому у більшому розмірі, оскільки після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України (№6-р/2020 від 26.03.2020 року) визнано нечинними норми Бюджетного кодексу України, якими обмежувалась дія статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в частині розмірів посадових окладів прокурорів.
Отже, предметом позову у вказаних справах не були посилання на приписи ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100, які надавали право на отримання посадового окладу у більшому розмірі, а також встановлювали, що в усіх випадках підвищення посадового окладу середній заробіток підлягає коригуванню.
У справах №540/1322/20 та №540/4218/20 позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення середнього заробітку з урахуванням частини, на яку він мав би бути скоригований у зв'язку із обов'язком відповідача виплачувати йому у більшому розмірі, а не у тому, з якого йому було по факту здійснено розрахунок.
Тобто, на думку позивача, у рамках справ №540/1322/20 та №540/4218/20 не вирішувався юридичний спір щодо розміру посадового окладу прокурора після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020.
А тому, юридичний спір щодо розміру посадового окладу прокурора має вирішуватися у даній справі, оскільки позивач пред'явив такі вимоги, та вважає, що має право на розгляд вимог, якими просить суд стягнути належні суми додатково до раніше стягнутих, а не просить переглянути вже прийняті рішення судів.
Разом з тим, зміна формулювання позовних вимог та доповнення позову новим нормативним обґрунтуванням не змінює підстав позовів, що розглянуті судами у справах №540/1322/20 та №540/4218/20, а є намаганням позивача переглянути рішення судів, які набрали законної сили.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про вирішення спірних правовідносин іншими судовими рішеннями, що набрали законної сили, а тому відмовив у відкритті провадження у даній справі щодо частини позовних вимог, що відповідає положенням процесуального законодавства.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, правильно застосував норми процесуального права (стаття 170 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення недоплаченої заробітної плати та різницю у невиплаченому середньому заробітку після його коригувань в сторону підвищення посадового окладу.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко