29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" січня 2022 р. Справа № 924/962/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів, Хмельницької області
до квартирно-експлуатацйного відділу м. Хмельницький
за участю Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері західного регіону м. Хмельницький
про визнання недійсним Державного акту на право користування землею, серія Б №041671
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Маркітан А.В. - за довіреністю № 2107 від 20.05.21р.
від прокуратури: Косідло С.М. - на підставі наказу №828 від 23.12.2021р.
Старокостянтинівська міська рада м. Старокостянтинів, Хмельницької області звернулася з позовною заявою до квартирно-експлуатацйного відділу м. Хмельницький про визнання недійсним Державного акту на право користування землею, серія Б №041671, виданий Хмельницькій КЕЧ району, у 1980 році на підставі рішення Старокостянтинівської РВК №109 від 10.09.1980р.
Ухвалою господарського суду від 27.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2021р.
Представник позивача у підготовче засідання 27.10.2021р. не з'явився, разом з тим, 27.10.2021р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що за рішенням Комісії ТЕБ та НС Рівненської області, з 26.10.2021р. на території Рівненської області встановлений „червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, зокрема ведені заборони та обмеження щодо міжобласних транспортних перевезень, у зв'язку з чим останній не може прибути в судове засідання.
Ухвалою суду від 27.10.2021р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.11.2021р.
Позивач в підготовче засідання 10.11.2021р. не з'явився, надіслав 09.11.2021р. на адресу суду клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, в зв'язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.11.2021р. підготовче засідання відкладено на 29.11.2021р.
29.11.2021р. представник позивача у підготовче засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи інших клопотань не подав.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/962/21 до судового розгляду по суті на 20.12.2021р.
У судове засідання 20.12.2021р. позивач не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності причин неявки в судове засідання не подав, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи інших клопотань не подав.
Ухвалою суду від 20.12.2021р. відкладено судове засідання на 04.01.2022р., визнано явку представника позивача в судове засідання обов'язковою.
Суд відзначає, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог.
У судовому засіданні 04.01.2022р., до початку розгляду справи по суті, перевіривши явку учасників процесу, судом встановлено, що представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, на виклик суду знову не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи інших клопотань не подав.
В судовому засіданні розглянувши наявні матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно з статтею 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 242 ГПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
За змістом п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно з ч.7 ст.242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
В рішенні від 07.07.1989 у справі „Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі „Каракуця проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 05.06.2020 по справі №910/16978/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Між цим у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання. При цьому ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Аналогічна правова позиція також була викладена Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.
Так, позивач упродовж розгляду справи у судові засідання 27.10.2021, 10.11.2021, 29.11.2021, 20.12.2021 та 04.01.2022 не з'являвся, при цьому заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Також, позивач не звертався до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду.
Отже, будучи належним чином повідомленим та завчасно обізнаним про дату, час і місце судових засідань, позивач: не з'явився без поважних причин у судові засідання за викликом суду; не повідомив суду обставин поважності причин нез'явлення в засідання суду 29.11.2021, 20.12.2021 та 04.01.2022; не повідомив суду обставин, які перешкоджали взяти участь позивачу у засіданнях суду через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), а також щодо відсутності можливості делегування повноважень представництва інтересів позивача у суді іншому представнику; не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у судових засіданнях 20.12.2021 та 04.01.2022, а отже не сприяв вирішенню спору як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Для настання процесуальних наслідків у виді залишення позову без розгляду достатньо лише однієї неявки позивача в засідання суду без поважних причин за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, водночас у цій справі позивачем було чотири рази не виконано процесуальний обов'язок з'явитись в засідання за викликом суду, між цим клопотання про відкладення останнім було подано лише щодо засідань, які відбулися 27.10.2021 та 10.11.2021р.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову Старокостянтинівської міської ради у справі №924/962/21 без розгляду.
У відповідності до ч.2 ст.226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом враховуються положення ст.7 ЗУ "Про судовий збір", якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв'язку з неприбуттям представника позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Водночас, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 13, 42, 129, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, ст. ст. 232-235, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів, Хмельницької області до квартирно-експлуатацйного відділу м. Хмельницький за участю Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері західного регіону м. Хмельницький про визнання недійсним Державного акту на право користування землею, серія Б №041671 залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності 04.01.2022р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 06.01.2022р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу jurustk@ukr.net та 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницької обл., вул. Острозького,41 - реком. з повід.
3 - відповідачу khm_kev@post.mil.gov.ua
4 - прокуратуру xm@vpzhr.gp.gov.ua