"28" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4499/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
та секретаря судового засідання Красовського В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (м. Харків)
до Харківської обласної прокуратури (м. Харків)
про стягнення 2614,81 грн,
за участю представників:
позивача - Одулець В.В.;
відповідача - Горбач Н.О.;
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Харківської обласної прокуратури (відповідач), в якій просить стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 02910108) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057; п/р НОМЕР_1 в АТ "Мегабанк", код банку 351629, код ЄДРПОУ 42206328; ІПН. 422063220326) 2614,81 грн, з яких заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі всього разом з ПДВ 20 % - 2440,84 грн, пеня у сумі 36,99 грн, 3% річних у сумі 39,35 грн та індексу інфляції у сумі 97,63 грн. Також позивач просить витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії за період з жовтня 2020 року по серпень 2021 року за договором №62169 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4499/21.
Вказаною ухвалою суду вирішено розглядати справу №922/4499/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою суду призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.12.2021 о 12:30 год, про що повідомлено сторін.
06.12.2021 відповідач надав відзив, в якому вказує, що у кошторисі Харківської обласної прокуратури на 2020 рік по КЕКВ 2273 "Оплата електроенергії" було затверджено призначення у сумі 2382,8 тис грн. В межах затвердженої у кошторисі суми укладено договори з ПАТ "Харківенергозбут" з постачання електроенергії у сумі 1774,7 тис грн та з AT "Харківобленерго" з розподілу електричної енергії у сумі 608,1 тис грн. Видатки за вказаними договорами згідно з підписаними актами виконаних робіт здійснено в повному обсязі, а саме в сумі 2382,8 тис грн, зокрема, з ПАТ "Харківенергозбут" з постачання електроенергії у сумі 1774,7 тис грн. Також відповідач у відзиві зазначає, що сплата заборгованості у сумі 2440,84 грн по об'єкту за адресою: Харківська область, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 13-а, особовий рахунок 62169, яка виникла з 01 по 15 січня 2021 року, кошторисом за 2020 рік не передбачена, тому Харківська обласна прокуратура була позбавлена можливості здійснити вчасне погашення цієї заборгованості. Так само, фінансування пені, індексу інфляції, 3% річних Офісом Генерального прокурора до кошторису доходів та видатків Харківської обласної прокуратури не включаються. Враховуючи вищевикладене, виплатити вищевказану заборгованість з поточного фінансування Харківської обласної прокуратури на 2021 рік не вбачається можливим. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем позовна заява пред'явлена 11.11.2021, при цьому ПрАТ "Харківенергозбут", зокрема, просить стягнути нараховану пеню за період з 01.10.2020 по 05.10.2020. Отже позивачем пропущено строк на пред'явлення вимог щодо стягнення зазначеної пені.
08.12.2021 у судовому засіданні була оголошена перерва до 22.12.2021 о 14:00 год та 22.12.2021 у судовому засіданні була оголошена перерва до 28.12.2021 о 12:00 год.
28.12.2021 позивач надав письмове уточнення позовних вимог щодо: періодів нарахованих заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних, а також договору, за яким нарахована заборгованість; підписаного сторонами договору №62169 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; доказів споживання відповідачем електричної енергії на суму заборгованості та щодо доказів настання строку оплати.
Протокольною ухвалою суду від 28.12.2021 прийнято уточнення позивачем позовних вимог до розгляду у наданій редакції.
У судовому засіданні 28.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог позивача з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказує позивач, згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №62169 від 01.01.2019, Харківська обласна прокуратура (споживач, відповідач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (постачальник).
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови НКРЕКП "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" №1268 від 26.10.2018 (надалі - постанова №1268).
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Правила), затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
ПрАТ "Харківенергозбут" має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП №505 від 19.06.2018).
На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також, згідно з п. 7 постанови НКРЕКП №1268 від 26.10.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
За твердженнями позивача, оскільки відповідачем було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №62169 з 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Дані про споживача передані від попереднього постачальника - АТ "Харківобленерго".
Відповідно до п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".
Виходячи з тлумачення п. 2 ст. 205 ЦК України можна дійти висновку, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №646/834/17, 61-33084сво18).
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором (ст. 633 ЦК України) та розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут", умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, також відповідний договір є договором приєднання (ст. 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За таких обставин, прийняття оферти енергопостачальника (споживання електричної енергії, підписання актів приймання-передачі електричної енергії) може бути у вигляді мовчання.
Таким чином, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).
Відповідачем прийнято товар (електричну енергію), що підтверджується сплаченими рахунками за електроенергію та витягом з реєстру фактичних обсягів електроенергії по споживачам електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", що підписаний уповноваженою особою Мележик Н.О. згідно довіреності.
Позивачем додані до позовної заяви копії платіжного доручення №246 від 13.02.2019, витяг з реєстру фактичних обсягів електроенергії за лютий 2021 та копія довіреності уповноваженої особи.
Таким чином, між позивачем та відповідачем (сторонами правочину) виникли цивільні правовідносини з огляду на вчинені ними конклюдентні дії, схваленням правочину діями.
Тобто, публічний договір між ПрАТ "Харківенергозбут" та Харківською обласною прокуратурою укладено шляхом здійснення конклюдентних дій (Огляд Верховного Суду, Касаційний цивільний суд, від 10.06.2020, "Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг").
Порядок розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №62169 від 01.01.2019 визначається відповідно до комерційної пропозиції №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, що є невід'ємним додатком №3 від 01.01.2019 до договору.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком №3 до цього договору.
За умовами п. 3 комерційної пропозиції №2, що є додатком №3 до вищевказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 комерційної пропозиції №2 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 7 комерційної пропозиції №2 визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем.
30.09.2020 між ПрАТ "Харківенергозбут" та Харківською обласною прокуратурою укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №62169 від 01.01.2019, згідно з якою у зв'язку зі зміною назви споживача сторони домовилися у преамбулі договору та у всіх додатках, які є невід'ємною частиною договору, слова "найменування споживача Прокуратура Харківської області" замінити на слова "найменування споживача "Харківська обласна прокуратура".
Як свідчать матеріали справи, згідно з переданими відомостями від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за серпень 2020 року на суму 1567,56 грн, ПДВ 20% - 313,51 грн, разом з ПДВ - 1881,07 грн. Відповідачем за серпень 2020 спожито 748 кВт/год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2020 року було відправлено поштою на адресу відповідача 17.09.2020. Строк оплати рахунку до 30.09.2020. Рахунок сплачено не у строк.
- за січень 2021 року на суму 2034,03 грн, ПДВ 20% - 406,81 грн, разом з ПДВ - 2440,84 грн. Відповідачем за січень 2021 року спожито 687 кВт/год згідно фактичних даних, а саме: відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2021 року було отримано нарочно представником відповідача 05.02.2021. Строк оплати рахунку до 19.02.2021. Рахунок не сплачений.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте відповідачем умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано. Внаслідок чого позивач на підставі договору №62169 від 01.01.2019 та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню у сумі 36,99 грн, 3% річних у сумі 39,35 грн та інфляційні у сумі 97,63 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором №62169 від 01.01.2019 щодо сплати вартості спожитої електроенергії в січні 2021 року у сумі 2440,84 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовано. Строк виконання відповідачем зі сплати існуючої заборгованості є таким, що настав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 2440,84 грн заборгованості за електричну енергію.
Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування щодо оплати спожитої електроенергії не звільняють відповідача від обов'язку виконати власні договірні зобов'язання.
Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
В рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.
Щодо позову в частині стягнення пені, інфляційних та річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у відповідності до вищевказаних положень договору та ст. 625 ЦК України за порушення строків виконання зобов'язання, нарахував відповідачу пеню за загальний період з 01.10.2020 по 31.03.2021 у загальній сумі 36,99 грн, 3% річних за загальний період з 01.10.2020 по 31.08.2021 у загальній сумі 39,35 грн та інфляційні за період з березня по липень 2021 року у сумі 97,63 грн.
У відзиві відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк на пред'явлення вимог щодо стягнення пені за період з 01.10.2020 по 05.10.2020.
Проте відповідач не заявив про застосування судом позовної давності до вимог позивача про стягнення пені за період з 01.10.2020 по 05.10.2020 у сумі 3,10 грн.
Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідач не заявив про застосування судом позовної давності до вимог позивача про стягнення пені за період з 01.10.2020 по 05.10.2020 у сумі 3,10 грн, суд не застосовує її до цих вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищевикладене, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у сумі 2440,84 грн, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 173, 193, 218, 230 ГК України, ст. 6, 11, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 617, 625, 627 - 629, 691, 692, 714 ЦК України, ст. 4, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 237, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4. Код ЄДРПОУ 02910108) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію в сумі 2440,84 грн, пеню у сумі 36,99 грн, 3% річних у сумі 39,35 грн, інфляційні в сумі 97,63 грн та судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "31" грудня 2021 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.