ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 січня 2022 року м. Київ № 640/5664/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
третя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16 799,60 грн. за платіжним дорученням (квитанцією) від 28 квітня 2020 року №ПН1486657. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16 799,60 грн. за платіжним дорученням (квитанцією) від 28 квітня 2020 року №ПН1486657. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
До суду представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення стосовно вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №826/863/18.
На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано:
копію договору про надання правничої допомоги від 22.01.2021 року № 22/01, укладеного між Адвокатським бюро Ратушняка Володимира «ЛІГАЛКОНСАЛТИНГ» (далі - Повірений) та ОСОБА_1 (Клієнт), за умовами якого Повірений зобов'язується надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу щодо повернення сплаченого пенсійного збору 1% при першому придбані квартири;
копію рахунку № 1/22 від 22.01.2021 року, згідно якого плата за надання послуг згідно договору від 22.01.2021 року № 22/01 становить 3510,00 грн.;
дублікат квитанції про сплату позивачем на користь Повіреного 3510,00 грн.;
копію акту виконаних робіт від 08.04.2021 року.
Отже, оплата за надання вказаної правничої допомоги здійснена позивачем у повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вказані судові витрати на загальну суму 3510, 00 грн., з урахуванням наданих доказів є доведеними, співмірними з обсягом наданих адвокатами послуг у даній справі та повністю відповідають вимогам приписів статті 134 КАС України.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права (Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).
Одним з основних прецедентів щодо угод про виплату адвокату гонорару в разі виграшу є справа "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга №31107/96, у якій ЄСПЛ узагальнив свою минулу практику з цього питання і сформулював основні положення стосовно таких угод. Суд зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 06.11.1980, скарга №6538/74), відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства та висновків Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача у відповідності до наданих доказів та матеріалів справи є підтвердженими та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень, що виступали відповідачами у даній справі.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3510, 00 грн. (три тисячі п'ятсот десять гривень, 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко