ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
05 січня 2022 року м. Київ № 640/39376/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним та скасування наказу,
До суду звернулась приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 грудня 2021 року № 1864/6 від 22 грудня 2021 року «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».
Ухвалою суду від 05.01.2022 відкрито провадження у справі.
Одночасно позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 Наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 грудня 2021 року № 1864/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» до набрання рішенням суду в даній справі законної сили.
В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позивач зазначає, що її позбавлено права на працю та відповідний дохід, адже нотаріус не має права отримувати дохід від господарської діяльності або інших трудових відносин. Необхідність забезпечення позову полягає у тому, що блокування доступу до реєстрів і зупинення роботи нотаріуса призведе до ситуації, коли нотаріус фактично не матиме змоги утримувати офіс, оплачувати оренду, зберігати архів та виконувати вже взяті на себе зобов'язання. Все це, може призвести до незворотної втрати репутації нотаріуса та великих майнових збитків у вигляді штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву по суті суд виходить з наступного.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням юстиції (м. Київ) зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу за адресою: АДРЕСА_1, про що видано реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1 від 13 вересня 2021 року.
21 грудня 2021 року позивачкою направлено на адресу начальника Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву, в якій повідомлено, що шляхом телефонного дзвінка начальника відділу нотаріату Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 стало відомо, що Міністерство юстиції України 21 грудня 2021 року намагалося провести позапланову перевірку організації роботи діяльності позивача. Також, в цій же заяві зазначено, що у зв'язку з похилим віком (75 років) позивач проходить планове лікування та протягом робочого дня вона не має змоги перебувати на робочому місці, проте, інколи, в залежності від самопочуття, вона може приділити годину роботі, в зв'язку з чим, вона тимчасово не зупиняла свою нотаріальну діяльність. Також було зазначено, що за необхідності приватний нотаріус ОСОБА_1 прийме повторно на позапланову перевірку представників Міністерства юстиції України та Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
23 грудня 2021 року на електронну адресу приватного нотаріуса надійшов лист Кз 1864/7 про надіслання копії наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 грудня 2021 року № 1864/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» (далі - спірний наказ), яким зупинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 22 грудня 2021 року у зв'язку з необгрунтованою відмовою приватного нотаріуса від надання Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства до усунення цієї обставини.
23.12.2021 позивачкою направлені скарги до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту нотаріату Міністерства юстиції, на які позивач не отримала відповіді станом на час звернення до суду. Доказів зворотного суду не пред"явлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може займатись підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право па працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Обставинами справи підтверджується, що незалежно від результатів вирішення спору по суті, вжиття заходів забезпечення позову щодо збереження права на працю позивачки на час розгляду справи в суді не в змозі завдати істотної шкоди, тоді як зупинення процесу діяльності самозайнятої особи безумовно завдає більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Враховуючи викладене, суд визнає заяву про вжиття заходів забезпечення позову прийнятною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася стане в подальшому неможливим.
Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Заяву приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити дію пункту 1 Наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22 грудня 2021 року № 1864/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя М.А. Бояринцева