Справа № 420/27473/21
04 січня 2022 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття рішення та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 29 грудня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач заявляє наступні позовні вимоги:
« 1) Прийняти Рішення про виплату пенсійного боргу 14969,39 гр., присудженого мені ООАС по моїй Справі №420/1057/20 - через мій рахунок № НОМЕР_1 у Банку Південний.
У крайньому випадку - якщо Шановний Суд не знайде це можливим - то:
а) відповідно до п.16 Постанови КМУ №1596 від 30.08.1999 р. - присудити виплату через поштове відділення №101 (м. Одеса, Укрпошта вул. Інглезі, 1/3), як це вже було ГоловУпр'ом зроблено раніше (див. вище, а також додаток №11, де зазначен №101 мого поштового відділення), або
б) відповідно до п.47 Закону №1058-ІV - виплатити через мою довірену особу - ОСОБА_2 - вже визнану ГоловУпр'ом Законним Представником Цибульської Є. В. (прикріплення Б, довіреність та В додатку №7), оскільки отримувати через пошту буде можливо тільки з допомогою довіреної особи - все одно.»
При цьому, вказану позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2020 по справі №420/1570/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розрахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу та що на звернення позивача щодо затримки виплати відповідач повідомив їй, що розмір боргу складає 14969,39 грн, але нічого не повідомив щодо його виплати.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є виплата Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу заборгованості по пенсії у сумі 14969,39 грн.
При цьому суддею встановлено, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.05.2020 №4121-4072/Ц-02/8-1500/20 вказана сума заборгованості 14969,39 грн - це борг, обчислений за рішенням суду від 27.03.2020 по справі №420/1057/20 з 22.01.2011 по 30.11.2019.
Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, зобов'язання вчинити дії на виконання іншого судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 420/5234/19.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, заявлені у даній справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведених обставин, позовна заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку позовного провадження, а відтак суддя відмовляє позивачу у відкритті адміністративного провадження.
Частиною 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суддя роз'яснює позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/1057/20.
Керуючись ст.ст. 170, 256, 294 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття рішення та зобов'язання вчинити дії.
Суддя роз'яснює позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/1057/20.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко