Справа № 420/17474/21
06 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Подільського (Ананьївського) району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Подільського (Ананьївського) району Одеської області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови у наданні запитуваної інформації на запит від 13.09.2021 року №43/ЗПІ.
зобов'язати Ананьївську міську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію за 46/3ПІ від 13.09.2021 року про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ананьївської міської ради, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, за рахунок яких громадяни України можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.09.2021 року надіслав на офіційну електронну адресу Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області (Далі - Ананьївська ОТГ) запит для отримання інформації про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ананьївської міської ради, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, за рахунок яких громадяни України можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України. В перелік вказаних ділянок просив не включати земельні ділянки, які виставлені на торги окремим лотом станом на подання відповіді на запит, земельні ділянки, на які вже видано громадянам вказані дозволи, земельні ділянки, які надані у довгострокову оренду, та ті, які підпадають під заборони, передбачені п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
17.09.2021 року за № 46/ЗПІ Ананьївська ОТГ надала відповідь, підписану Ананьївським міським головою Юрієм Тищенко, якою фактично відмовила у наданні запитуваної публічної інформації.
У відповіді Ананьївська ОТГ зазначила, що нею отримано запит позивача від 13.09.2021 року №03/6/05 про надання інформації, за вхідним 13.09.2021 року №43/ЗПІ.
На підставі зазначеного запиту на інформацію повідомлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності та за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власніть із земель державної власності. Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеської області №72-ОТГ від 11.12.2020 року, №48-ОТГ від 28.12.2020 року, №40-ОТГ від 22.01.2021 року та №136-ОТГ від 26.03.2021 року Ананьївській міській територіальній громаді передано 7041,4859 га. сільськогосподарських угідь згідно актів прийому-передачі земель, з якими є можливість ознайомитись на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеської області https://odeska.land.gov.ua/. Інформація стосовно земельних ділянок не наданих у користування або у власність на території Ананьївської міської територіальної громади буде сформована після проведення інвентаризації земель.
Таку бездіяльність відповідача, яка викладена у листі від 17.09.2021 року позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ананьївською міською радою надано до суду засобом поштового зв'язку відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. При цьому Законом не визначено обов'язку у відповідача зі створення запитуваної позивачем інформації.
Також представник відповідача зазначає, що Ананьївською міською радою розглянуто запит ОСОБА_1 та повідомлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності та за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності. Додатково було повідомлено, що згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №72-ОТГ від 11.12.2020, №84-ОТГ від 28.12.2020, №40-ОТГ від 22.01.2021 та №136-ОТГ від 26.03.2021 Ананьївській міській територіальній громаді передано 7041,4859 га сільськогосподарських угідь згідно актів прийому-передачі земель, з якими є можливість ознайомитись на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області https://odeska.land.gov.ua/. Інформація викладена в розрізі кадастрових номерів, місця розташування, площі, цільового призначення та відомостей про обтяження речових прав на земельні ділянки, також в актах позначені земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні та оренді.
Позивача поінформовано про те, що інформація стосовно земельних ділянок не наданих у користування або у власність на території Ананьївської міської територіальної громади буде сформована після проведення інвентаризації земель.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що відповідь Ананьївської міської ради на запит позивача не можна рахувати відмовою в задоволенні запиту на інформацію, адже відповідач повідомив позивача про відсутність у нього запитуваної інформації, а не відмовив у її отриманні.
Таким чином, за твердженнями відповідача загальна інформація, щодо запитуваних земельних ділянок не була надана відповідачу, так як не була створена на момент запиту, а отже не є публічною в розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Тож, на підставі вище викладеного, Ананьївська міська рада просить відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
18.10.2021 року засобами електронного зв'язку представником позивача надано відповідь на відзив, у якій представник зазначає, що відповідь Ананьївської міської ради на запит позивача не можна рахувати відмовою в задоволенні запиту на інформацію, адже відповідач повідомив позивача про відсутність у нього запитуваної інформації, а не відмовив у її отриманні.
Також представник обґрунтував свої доводи викладені у позовній заяві посилаючись на практику Верховного суду у справі №522/15736/17.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 13.09.2021 року позивач звернувся до Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області з запитом для отримання інформації про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ананьївської міської ради, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, за рахунок яких громадяни України можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України. В перелік вказаних ділянок просив не включати земельні ділянки, які виставлені на торги окремим лотом станом на подання відповіді на запит, земельні ділянки, на які вже видано громадянам вказані дозволи, земельні ділянки, які надані у довгострокову оренду, та ті, які підпадають під заборони, передбачені п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
17.09.2021 року за № 46/ЗПІ Ананьївська ОТГ надала відповідь, в якій повідомила, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності та за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності, згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №72-ОТГ від 11.12.2020, №84-ОТГ від 28.12.2020, №40-ОТГ від 22.01.2021 та №136-ОТГ від 26.03.2021 Ананьївській міській територіальній громаді передано 7041,4859 га сільськогосподарських угідь згідно актів прийому-передачі земель, з якими є можливість ознайомитись на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області https://odeska.land.gov.ua/. Інформація викладена в розрізі кадастрових номерів, місця розташування, площі, цільового призначення та відомостей про обтяження речових прав на земельні ділянки, також в актах позначені земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні та оренді. Інформація стосовно земельних ділянок не наданих у користування або у власність на території Ананьївської міської територіальної громади буде сформована після проведення інвентаризації земель.
Загальна інформація, щодо запитуваних земельних ділянок не може бути надана відповідачу, так як не створена на момент запиту, а отже не є публічною в розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Не погоджуючись з відмовою у наданні публічної інформації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації»(далі- Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною першою статті 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3)вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5)мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з частинами першої та другої статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону № 2939-VI).
Частиною третьою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3)ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частина третястатті 24 Закону № 280/97-ВР визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцієюі законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Частиною першою статті 33 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI визначені випадки, коли розпорядник має право відмовити у задоволенні запиту, зокрема, у випадку коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Водночас така відмова у задоволенні запиту на інформацію має бути надана у письмовій формі. У такій відмові зазначається: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Оцінюючи надану Ананьївською міською радою Подільського району Одеської області відповідь, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, передбачених положеннями частини першої статті 22 Закону № 2939-VI.
Частиною третьою статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відповідності п. п. 1, 2, 30, 34, 42, 48 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: - Затвердження регламенту ради; - Утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; - Прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; - Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; - Затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; - Затвердження статуту територіальної громади.
Суд зазначає, що відповідач згідно з його компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції. Він також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 369/5491/16-а від 21.04.2021 у справі № 369/5491/16-а від 21.04.2021, у справі №335/11624/19.
Твердження відповідача щодо непроведення інвентаризації земельних ділянок, а тому відсутності інформації, яку просив надати позивач у запиті, не є підставою для відмови у наданні інформації на запит, оскільки невчинення суб'єктом владних повноважень покладеної на нього компетенції, не звільняє від відповідальності за невчинення таких дій.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги, що стосуються надання зазначеної інформації, підлягають задоволенню шляхом:
визнання протиправною бездіяльністі Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови у наданні запитуваної інформації на запит від 13.09.2021 року №43/ЗПІ;
зобов'язання Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію за 46/3ПІ від 13.09.2021 року про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ананьївської міської ради, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, за рахунок яких громадяни України можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги - стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає таке.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У відповідності до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 17.09.2021 між позивачем та адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем був укладений договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1. адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Відповідно до п.4.2. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу. Згідно з 4.3. За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також після отримання рішення суду яке набрало законної сили.
У матеріалах справи містяться:
- копія договору про надання правової допомоги від 17.09.2021 року;
- копія попереднього розрахунку сум судових витрат з надання професійної правової допомоги;
- копія акту виконаних робіт від 20.09.2021 року;
Гонорар за надану правову допомогу становить 3000,00 грн.
У матеріалах справи міститься копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 2243 від 17.07.2012 року.
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України). Натомість положеннями пункту 2 частини1 статті 134 КАС України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію стосовно можливості відшкодування витрат на оплату правничої допомоги за відсутності документу про їх оплату на час розгляду справи, у разі якщо у договорі про надання правничої допомоги міститься умова стосовно оплати витрат протягом певного часу після ухвалення рішення суду, займає Верховний Суд у постановах від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 та від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18.
Враховуючи те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов'язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, враховуючи, немайновий характер спору, віднесення даної справи до справ незначної складності, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2270,00 грн.
Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради Подільського (Ананьївського) району Одеської області про протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області щодо відмови у наданні запитуваної інформації на запит від 13.09.2021 року №43/ЗПІ.
Зобов'язати Ананьївську міську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію за 46/3ПІ від 13.09.2021 року про перелік вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Ананьївської міської ради, придатних для вирощування сільськогосподарської продукції, за рахунок яких громадяни України можуть отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок за рахунок Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Ананьївська міська рада Подільського (Ананьївського) району Одеської області (код ЄДРПОУ 04056807, адреса: 66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51).
Суддя П.П. Марин