Справа № 420/15144/21
28 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі: Дубінєвич М.Г.
сторін:
позивач: ОСОБА_1 (представник за ордером)
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5; код ЄДРПОУ 40108646) про скасування наказу №397 від 22.07.2021р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить скасувати п. 2 наказу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №397 від 22.07.2021р. в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач обіймає посаду інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Пунктом 2 наказу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №397 від 22.07.2021 р. до позивача протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оскільки недотримано порядку проведення службового розслідування, не доведено вину позивача у вчиненні ним дисциплінарного проступку; необґрунтовано обрано вид дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Позивач зазначає, що інші інспектори Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції також допустили порушення службової дисципліни в частині складення постанов у справах про адміністративні правопорушення відносно неповнолітніх, однак у зв'язку зі зверненням з відповідними рапортами останніх до відповідальності не притягнуто. Така поведінка керівництва, на думку позивача, свідчить про упереджене ставлення до нього. Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани відповідач безпідставно не врахував вимог ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та відсутність негативних наслідків; на час прийняття оскаржуваного наказу у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень. Крім того, оскаржуваним наказом притягнуто до дисциплінарної відповідальності «Скоцляса», а ознайомлено «Скоцеляс». Відтак, позивач вважає, що службове розслідування проведено формально з численними порушеннями, мета призначення розслідування не відповідала фактичній перевірці. Наказ начальника Управління патрульної поліції б Одеській області Департаменту патрульної поліції №397 від 22.07.2021 р. прийнятий з суттєвими порушеннями порядку проведення службового розслідування, є необґрунтованим та неправомірним, а отже підлягає скасуванню.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕП/51906/21 від 01.09.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що дисциплінарною комісією на підставі наявних та досліджених в ході службового розслідування матеріалів встановлено, що 31.03.2021р. до ВАП УПП в Одеській області ДПП надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №953865, винесена інспектором роти №6 батальйону №2 роти №6 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Скоцеляс Віталієм Станіславовичем відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітня особа) за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Проте, з урахуванням приписів ст. 13 КУпАП до вказаної неповнолітньої особи могли бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. Зазначений факт унеможливлює реєстрацію постанови серії ДПО18 №953865 в системі Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», оскільки вона є незаконно винесеною та суперечить нормам КУпАП. Посилаючись на наявність у позивача дисциплінарних стягнень у вигляді догани, несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, не вдосконалення та не підвищення рівня своєї професійної підготовки, не сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, що призвело до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього та порушення службової дисципліни в цілому, яка ґрунтується на створенні необхідних умов для чесного, неупередженого та гідного виконання обов'язків поліцейського.
Ухвалою від 28.08.2021 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (ст. 262 КАС України); визначено, що справа буде розглянута судом в межах строків, визначених ст. 258 КАС України.
Ухвалою від 25.10.2021 р. призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання по справі на 11.11.2021 р., яке перенесено на 08.12.2021р.
Ухвалою суду від 08.12.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, закрито підготовче провадження, призначено судове засідання на 28.12.2021р. 14 год. 30 хв.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_2 обіймає посаду інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Наказом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції № 252 від 26.05.2021р. призначено службове розслідування за фактом розгляду листа Національної поліції України «Про усунення недоліків» від 18.05.2021р. (вх. №6681).
Наказом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №327 від 24.06.2021р. продовжено строк проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 21.07.2021 р. (а.с. 25-39).
За змістом матеріалів справи, 26.05.2021р. (вх. № 11931/41/13/04-2021) до ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП надійшов рапорт т.в.о. начальника відділу адміністративної практики (далі - ВАП) УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Галини Горбатової про те, що відповідно до вимог листа НПУ № 6000/04/20- 2021 від 14.05.2021 «Про усунення недоліків» є випадки притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності співробітниками УПП в Одеській області ДПП у період з 01.01.2021 до теперішнього часу. У зв'язку з чим, до ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП повторно направлено копії рапортів щодо неналежного інформування за вказаними фактами. Так, за вн.№ 8158/41/13/04-21 від 12.04.2021 та за вн. № 9206/41/13/04-21 від 23.04.2021 надійшли рапорти т.в.о. начальника ВАП УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Галини Горбатової за аналогічними фактами.
Враховуючи, що матеріали за вх. № 11931/41/13/04-2021 від 26.05.2021р., за вн. № 9206/41/13/04-21 від 23.04.2021р. стосуються фактів, які викладені у наказі УПП в Одеській області ДПП № 252 від 26.05.2021 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», їх було долучено та призначено розгляд одночасно.
Відповідно до рапорту т.в.о. начальника ВАП УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Галини Горбатової, який надійшов за вн. № 9206/41/13/04-21 від 23.04.2021 встановлено, що 31.03.2021 до ВАП УПП в Одеській області ДПП надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії ДП018 № 953865, винесена інспектором роти № 6 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Скоцеляс В.С. відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітня особа) за частиною першою статті 122 КУпАП.
Пунктом 2 наказу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №397 від 22.07.2021р. за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ст. 221 КУпАП, п. 3 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері запобігання безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р., статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пп. 1,2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016р., пп. 1, 10 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора (поліцейського) Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5112 від 13.11.2018р., на підставі п. 3 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (а.с. 22-24).
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про національну поліцію» від 02.07.2015р. № 580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч. 1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Разом з тим, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. №2337-VIII, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначене му порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Згідно ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
За змістом ч. 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Судом встановлено, що службове розслідування призначено згідно наказу УПП в Одеській області ДПП № 252 від 26.05.2021р. «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 61), наказом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №327 від 24.06.2021р. продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць (а.с. 63), а Висновок службового розслідування складено 21.07.2021р., тобто вимоги ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відповідачем дотримано.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджено 21.07.2021р.., дисциплінарне стягнення до позивача застосовано наказом Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції №397 від 22.07.2021р., тобто визначений ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строк дотримано.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 р., під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
За приписами п.п. 3, 4 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 р., за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним. Згідно ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері запобігання безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р., судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, статтею 188-28 КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.
За змістом ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Зазначені обставини свідчать про відсутність підстав для реєстрації в системі Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» постанови серії ДПО18 №953865, винесеної інспектором роти №6 батальйону №2 роти №6 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Скоцеляс Віталієм Станіславовичем відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітня особа) за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У рішенні від 12.01.2012 р. по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020р. у справі №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 оскаржуваного наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ст. 221 КУпАП, п. 3 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері запобігання безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р., статті 3, пунктів 1, 2, 3 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пп. 1,2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016р., пп. 1, 10 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора (поліцейського) Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5112 від 13.11.2018р.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, під час судового розслідування встановлено, що 31.03.2021 до ВАП УПП в Одеській області ДПП надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії ДП018 № 953865, винесена інспектором роти № 6 батальйону № 2 полку УПП в одеській області ДПП лейтенантом поліції Скоцеляс В.С. відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітня особа) за частиною першою статті 122 КУпАП.
Однак, з урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства були відсутні підстави для реєстрації в системі Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» зазначеної постанови.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки службового розслідування позивачем суду надано не було.
У судовому засіданні представник позивача вказав, що зазначені відповідачем обставини, які обтяжують ступінь та характер відповідальності, вже відсутні (обставини щодо притягнення у минулому позивача до дисциплінарної відповідальності). Проте, наведені позивачем та його представником обставини не спростовують висновків службового розслідування відповідача в частині встановленого порушення, вчиненого позивачем.
Сам по собі висновок службового розслідування є документом, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права. З наведеного випливає, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 листопада 2019 року по справі №826/1610/18.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді суворої догани, накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку.
Крім того, суд наголошує, що визначальним при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача було саме вчинення такого дисциплінарного проступку.
Посилання позивача на той факт, що застосування до нього такого дисциплінарного стягнення, як суворої догани - є передчасним і не відповідає тяжкості проступку позивача та обставинам, за яких його вчинено, а також про відсутність у його діях систематичності, суд зазначає, що вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження, а тому не визначає обов'язку органів Національної поліції послідовно накладати то чи інше стягнення.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 р. у справі №826/12649/16.
Твердження про те, що оскаржуваним наказом притягнуто до дисциплінарної відповідальності «Скоцляса», а ознайомлено «Скоцеляс», свідчать лише про наявність описки у написанні відповідачем прізвища при прийнятті оскаржуваного наказу, проте не є такими, що свідчать про його протиправність, тому судом відхиляються.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що інші інспектори Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції також допустили порушення службової дисципліни в частині складення постанов у справах про адміністративні правопорушення відносно неповнолітніх, однак останніх до відповідальності не притягнуто, в зв'язку з чим вважає, що відповідачем недотримано засад неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом, оскільки: по-перше, у випадку вчинення вказаними позивачем поліцейськими відповідних порушень були наявні інші обставини (зокрема, останніми подано відповідні рапорти) та у межах цієї справи суд позбавлений надати правову оцінку таким обставинам; по-друге, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ в частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача прийнято відповідачем з дотриманням вимог законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі закону, правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5; код ЄДРПОУ 40108646) про скасування наказу №397 від 22.07.2021р. в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.01.2022р.
Суддя: Г.П. Самойлюк