справа №380/7602/21
з питань залишення позову без розгляду
05 січня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
представник позивача П'ятковський А.П.,
представник відповідача Максьо О.М.,
розглянув клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35), в якій просить :
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0243691310 про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 29815,77 грн.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 06.07.2018 №0243711310 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 2293,27 грн.;
- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2021 №14156-13;
- суму судового збору в розмірі 908 грн. повернути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь позивача.
Підставою позову вказано протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги. Оскільки такі порушують права позивача, вона звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 05.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засіданнями, за наявними матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позов до якого додав зокрема заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 20.09.2021 суд призначив для розгляду справи судове засідання.
Також до відзиву ГУ ДПС у Львівській області долучило клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 12.07.2018 вона пропустила шестимісячний строк звернення до суду встановлений ч. 1 ст. 122 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримала.
Позивач явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення.
Розглядаючи клопотання суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.
Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений ст. 102 ПК України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Статтею 102 ПК України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов'язань платнику податків.
Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п. 56.19 ст. 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Аналіз змісту аналізованих приписів ст.ст. ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст. 102 ПК України.
Водночас до п. 56.19 ст.56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки ч. 4 ст. 99 КАС України (у відповідній редакції), як і п. 56.19 ст. 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
У справі, що розглядається предметом розгляду є рішення контролюючого органу, які стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а саме податкові повідомлення - рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена на їх підставі
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) впливає та зумовлює різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
За таких обставин у даному випадку строк для звернення ОСОБА_1 із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання рішень, що оскаржені. При цьому, суд бере до уваги ті обставини, що позивач не оскаржувала спірні рішення в адміністративному порядку.
З матеріалів справи суд з'ясував, що податковий борг відповідача виник на підставі податкових-повідомлень рішень винесених контролюючим органом 06.07.2018, які вона отримала 12.07.2018 /арк.спр.73/. Податкова вимога виставлена контролюючим органом 10.02.2021. До суду із позовом позивач звернулася у травні 2021 року, тобто з дотриманням граничного строку у 1095 днів.
Враховуючи викладене в сукупності, суд висновує, що у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст складено 06.01.2022.
Суддя Кравців О.Р.