73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
12.05.2010 Справа № 14/169-ПН-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Новокаховський завод силікатної цегли", м. Нова Каховка Херсонської області,
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області Східне відділення, м. Нова Каховка Херсонської області,
про спонукання виконати певні дії,
за участю представників
позивача: Яцюк А.А., представник, дов. № 2 від 12.05.10 р.,
відповідача: Анісімов В.В., представник, дов. № 07/06-1657-09 від 07.10.09 р.,
третьої особи: на засідання суду не прибув.
Позивач у позовній заяві просить зобов'язати ВАТ «Херсонобленерго»приймати акти позивача про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії повітряної лінії 6 кВ «Ф-629»в Новокаховському РЕЗ і ЕМ з узгодженням основного споживача (позивач у справі), власника лінії ЗАТ «НК ЗСЦ»в яких розподілені втрати електричної енергії в повітряній лінії 6 кВ «Ф-629»позивачем. Зобов'язати ВАТ «Херсонобленерго»здійснити позивачу перерахунок починаючи з лютого 2008 р. по липень місяць 2009 р. включно за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 55 Конституції України, п. 6.13, 6.14 ПКЕЕ (редакція 2008 р.), п. 7.5 та п. 4 абз. 4 додаток 2 до договору про постачання електричної енергії від 18.10.2004 р. № 204 укладеного між НК РЕЗ і ЕМ від імені ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»та ЗАТ «НК ЗСЦ», а також на акт № 160 від 26.06.2008 р., складений Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області - Східне відділення, за п. 1.16 якого встановлено, що фактичний обсяг споживання електричної енергії для ЗAT «НК ЗСЦ»(позивач у справі) встановити неможливо з причини відсутності належним чином оформлених актів про обсяги спожитої та переданої електричної енергії. Одночасно, як стверджує позивач, у тому ж акті встановлено, що акти, які передає позивач відповідачу останнім не узгоджуються. У пунктах 1.22 та 1.23 наведеного акту вказано, що усі невраховані втрати субспоживачів фідера № 629 відносяться Новокаховським РЕЗ і ЕМ до споживання ЗАТ «НК ЗСЦ», останній своєчасно сплачує відповідні рахунки РЕЗ, які нараховані з порушенням умов договору, але РЕЗ цей обсяг визнає як перевищення споживання договірної величини та нараховує за це подвійну плату.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.
Пунктом 6.1. ПКЕЕ зазначено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами, таким чином, на думку відповідача, позивач оплачує спожиту електроенергію відповідно до даних розрахункових засобів обліку електроенергії, що зазначені у додатку № 5 до договору а саме відповідно до показників електролічильника № 30316367, що належить позивачу та встановлений на межі балансової належності.
П. 6.13. ПКЕЕ свідчить про те, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Від мереж позивача підключено ряд субспоживачів, між якими, тобто між субспоживачами та основним споживачем, укладені договори про спільне використання мереж.
Відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - це домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії. Тобто договір про спільне використання мереж регулює права і обов'язки основного споживача (позивача) та субспоживача.
Згідно договорів про спільне використання мереж № 29-03/07 від 29.03.07 p., № 01-01/05-1 від 01.01.05 p., № 01-01/05-4 від 01.01.05 р., №18-36-05 від 05.09.05 p., ., № 15-09/05 від 15.06.05 р. а саме п.1.1., основний споживач зобов'язується забезпечити передачу електроенергії в межах величин, вказаних в договорі на постачання електричної енергії, а субспоживач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, та за втрати, розподілені основним споживачем пропорційно обсягам споживання. Порядок розподілення основним споживачем та оплати субспоживачами втрат в мережах регулюється п. 4.2. (4.1.) та п. 7.5. договорів про спільне використання мереж.
Відповідно ж до п. 6.25. ПКЕЕ у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі. Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.
Виходячи з наведеного субспоживачі уклали договори про постачання електричної енергії з врахуванням умов договору про спільне використання мереж, відповідно до якого субспоживачі здійснюють розрахунки за спожиту активну електроенергію з постачальником електроенергії без врахування втрат в мережах основного споживача, так як ці втрати оплачуються субспоживачем згідно виставлених рахунків основного споживача на розрахунковий рахунок або касу останнього, кореспондується п. 7.3. договорів про постачання електричної енергії укладених між позивачем та субспоживачами, де зазначено, що у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та Споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення обсягів електроенергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електромережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місяця встановлення розрахункових засобів обліку. Аналогічна норма передбачена у п. 6.25. ПКЕЕ.
Розрахунки втрат в технологічних мережах виконуються на підставі галузевих нормативно - технічних документів та оформлюється додатком № 3 "розрахунки втрат електроенергії в мережах споживача" до договору про постачання електроенергії. Відомості щодо відсутності чи наявності втрат в електромережах зазначається у додатку № 5 "графік зняття показань" до договору про постачання електроенергії.
Таким чином, на думку відповідача, відповідно до додатків № 3 та додатків № 5 субспоживачі оформлюють акти спожитої електроенергії шляхом зазначення у них показань розрахункових засобів обліку та зазначення втрат в силових трансформаторах (розраховуються відповідно до даних зазначених у додатку № 3 та Методики по визначенню втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої головним державним інспектором України 18.02.1998 р. постачальником електроенергії), втрати ж в кабельних чи повітряних лініях субпоживач не зазначає, так як сплачує їх основному споживачу відповідно до договорів про спільне використання мереж.
Враховуючи вищевикладене, позивач на підставі укладених договорів про спільне використання мереж, виставляє рахунки своїм субспоживачам на відшкодування втрат в технологічних мережах, субспоживачі в свою чергу відповідно до цих договорів відшкодовують основному споживачу понесені втрати в технологічних мережах, тобто відносини між позивачем та субспоживачами регулюються договором про спільне використання мереж, а відносини ж між позивачем та відповідачем регулюються договором про постачання електроенергії № 204 та Правилами користування електроенергії (а саме п. 6.25.), згідно яких всі втрати в технологічних мережах відповідач відносить на свій рахунок та розраховується з відповідачем згідно розрахункового засобу обліку, що встановлений на межі балансової належності за мінусом обсягів спожитої електроенергії (згідно показників лічильників та втрат в трансформаторах потужності) субспоживачів.
П. 6.26. ПКЕЕ передбачено, що величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання.
Погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення зазначається у відповідних договорах між споживачем та власником електричних мереж, якому передається електрична енергія.
Таким чином, як стверджує відповідач, саме позивач і субспоживачі дійшли згоди про визначення саме позивачу обсягу технологічних втрат та передбачили це своїми договорами.
Відповідач в результаті постійних суперечок стосовно визначення обсягів споживання електроенергії основним споживачем, враховуючи норми передбачені п. 6.26. ПКЕЕ та для недопущення аналогічних спорів в подальшому, надіслав пропозицію споживачу про підписання алгоритму розрахунку обсягів втрат електроенергії в електричних мережах позивача шляхом розподілу цих втрат позивачем, як електропостачальником, між основним споживачем та субспоживачами, на підставі чого від показників електролічильника № 30316367, що належить позивачу, будуть відніматися, крім обсягів спожитої електроенергії субспоживачами, обсяги втрат в технологічних мережах розраховані пропорційно до спожитої електроенергії цими субспоживачами та позивачем, що дасть змогу споживачу визначити тільки свої обсяги споживання електроенергії без врахування обсягів спожитої електроенергії субспоживачів.
Зазначений алгоритм розрахунку втрат в електричним мережах по договору № 204 про постачання електроенергії узгоджений з Державною інспекцією Східного відділення з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії в Херсонській області, про це свідчить лист останнього № 17/09-114 від 03.06.2009 р.
Пропозицію щодо підписання даного алгоритму за № 1494 від 25.08.09 р. позивачем відхилено, про що свідчить лист № 263/1 від 04.09.09 р.
П. 6.26. ПКЕЕ передбачено, що лише за домовленістю сторін електропередавальні організація може здійснювати розподілення втрат електроенергії в електричних мережах основного споживача.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»приймати акти позивача про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії з узгодженням основного споживача, власника лінії ЗАТ «НК ЗСЦ», необхідно зауважити, що ця умова договору не носить імперативний характер і тим більше регулюється саме договором про спільне використання мереж, до якого позивач не має ніякого відношення.
Відповідно до пункту 4 додатку 2 до договору № 204 від 18.10.2004 р., акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. Тобто, у п. 4 додатку № 2 міститься текст, що вказує саме основному споживачу на те, що акт спожитої електроенергії повинен бути узгоджений між субспоживачем та основним споживачем, що не виконувалося самим позивачем.
Крім того, відповідач зауважує, що відносини між енергопостачальною компанією та субспоживачами регулюються договорами про постачання електричної енергії. Згідно умов зазначених договорів, не передбачено обов'язку субспоживачів щодо погодження акту про обсяги спожитої електричної енергії із основним споживачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЇДКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, у ВАТ «ЕК «Херсонобленерго»відсутнє право щодо не прийняття актів про обсяги спожитої електричної енергії субспоживачами.
Посилання позивача на складений акт перевірки та припис Держенергонагляду як на підставу своїх вимог і заперечень, на думку відповідача, є необґрунтованими так як даний акт інспекції не є належним доказом по справі.
Так, згідно положень Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, що затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України № 817 від 24.12.2004 р. (із внесенням змін № 345 від 25.06.2008 p.), а саме п. 5.5. цієї Інструкції передбачає, що акт перевірки оформляється у двох примірниках розбірливим почерком або в друкованому вигляді, один залишається у суб'єкта господарювання, другий - в інспектора. Акт підписується в останній день перевірки інспектором(ами), який(і) здійснював(ли) захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Підпис керівника суб'єкта господарювання скріплюється печаткою. При цьому узгоджуються строки виконання заходів з усунення виявлених порушень.
Пункт 5.6. цієї ж інструкції передбачає, що у випадку незгоди керівника суб'єкта господарювання зі змістом Акта він підписує Акт із зауваженнями. За наявності таких зауважень перед підписанням Акта керівником суб'єкта господарювання робиться відмітка "із зауваженнями", а текст його зауважень щодо змісту Акта за його підписом, скріпленим печаткою суб'єкта господарювання, додається до кожного примірника Акта та є його невід'ємною частиною. У разі відмови суб'єкта господарювання (уповноваженої ним особи) підписати Акт інспектор зазначає про це в Акті. Один примірник Акта вручається суб'єкту господарювання або вповноваженій ним особі, а другий - зберігається у відповідному структурному підрозділі Держенергонагляду.
Враховуючи вимоги зазначені у п. 5.5., 5.6. зазначеної вище Інструкції - акт № 160 від 26.06.08 р., на думку відповідача, не відповідає даним вимогам, а саме у даному акті є посилання, що перевірка проводилася у присутності заступника начальника Н.Каховського РЕЗ і ЕМ, але крім підписів представника Держенергонагляду та представника позивача в даному акті не містяться інші підписи і печатки, а саме відсутній підпис представника відповідача разом з печаткою чи відмітка про зауваження щодо складеного акту та відсутні докази вручення даного акту, тобто про складання даного акту відповідач міг взагалі не знати.
Так, відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також у відповідності до ст. 43 ГПК України в частині всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, необхідно зазначити і те, що пунктом 5.7. Інструкції зазначено, зауваження суб'єкта господарювання протягом п'яти робочих днів розглядаються керівником структурного підрозділу Держенергонагляду, який видав направлення на проведення заходу (обстеження, перевірки, огляду, інспектування) суб'єкта господарювання. При цьому приймається рішення - затвердити висновки інспектора або погодитися із зауваженнями суб'єкта господарювання. Письмове рішення Держенергонагляду щодо зауважень до змісту Акта є його додатком. Воно направляється суб'єкту господарювання рекомендованим листом з описом вкладень або вручається керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання під розписку.
Зважаючи на те, що відмітки про отримання відповідачем у акті № 160 від 26.06.08 р. Держенергонагляду не значиться, але зважаючи на припис Держаенергонагляду за № 160 від 26.06.08 p., складений до акту № 160, щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства з відміткою про надсилання 02.07.08 р. даного припису поштою (хоча теж відсутні відмітки поштамту про відправлення даного припису) енергопостачальною компанією надавалося заперечення № 14/45-1665 від 10.07.2008 p., щодо невірного застосування п. 6.28. ПКЕЕ та п. 5.1. ПКЕЕ у відносинах позивача і відповідача, а також про те, що взагалі ті обставини які викладені Держенергонаглядом у приписах та актах перевірки не є достовірними, так як дані перевірки проводилися без залучення представників відповідача та при перевірці не було досліджено матеріали в їх сукупності (надіслано на адресу Східного відділення Держенергонагляду 10.07.2008 р. про що свідчить поштовий чек № 9047). На сьогоднішній день рішення Держенергонагляду на заперечення позивача на адресу позивача не надходило.
Представник третьої особи, повідомленої про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву посилається на видані третьою особою сторонам у справі приписи про усунення виявлених в ході перевірки порушень, у разі виконання яких, на думку третьої особи у справі, спір буде врегульовано.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 13.08.09 р. № 445 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Правовідносини сторін врегульовано Договором про постачання електричної енергії від 18.10.2004 р. № 204 (надалі за текстом - Договір № 204), за умовами якого ВАТ “ЕК “Херсонобленерго” (Постачальник) постачає електричну енергію ЗАТ “Новокаховський завод силікатної цегли” (Споживач), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, які є невід'ємними частинами Договору. Пунктом 2 Договору сторони обумовили, що під час виконання його умов, а також при вирішення всіх питань, які не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку. Поряд з цим, згідно п. 2 додатку № 2 до Договору, Споживач, до 17 числа кожного місяця перераховує кошти в сумі вартості заявленого (очікуваного) на кожний рік обсягу споживання електричної енергії, який зазначено у додатку № 1 до Договору “Обсяги постачання електричної енергії та потужності” на кожний рік, а відповідно до п. 1 цього ж додатку, Споживач 17 числа кожного місяця знімає показники електролічильника встановлених на його об'єктах, оформлює акт спожитої електроенергії за поточний період та надає його того ж числа до розрахункового відділу Постачальника для отримання рахунку на сплату спожитої електроенергії. Фактичний об'єм споживання електроенергії визначається згідно Акту про обсяги спожитої електричної енергії (п. 7.5 Договору та Додаток № 2).
Згідно п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (далі Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до пункту пункт 6.13 Правил у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). За пунктом 6.14 перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії, а відповідно до пункту 6.28 - технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.
Прилади обліку спожитої ЗАТ “Новокаховський завод силікатної цегли” електричної енергії встановлено на межі балансової належності в ЗРУ- 6 кВ, комірка № 29; ПС-330 кВт “Новокаховська”, лічильник SL 761 СО71, № 30316367, ТС-400/5, ТН-6000/100. Відповідач є основним споживачем і має субспоживачів, а саме: військову частину А-1836, котельня № 9 КП “Енергозбереження”, ГК “Сокіл”, ПП Терехов та ПП Багіров.
Укладеними між споживачем (позивач у справі, основний споживач) та вищевказаними субспоживачами договорами про спільне використання технологічних мереж основного споживача, передбачено, що субспоживач, зокрема, повинен сплачувати основному споживачу втрати в технологічних мережах основного споживача пов'язані з передачею електроенергії споживачам, розподілені основним споживачем між всіма споживачами фідера 629, пропорційно обсягам споживання. Розрахункові засоби обліку субспоживачів знаходяться не на межі розподілу балансової належності їх електромереж, тому втрати електричної енергії на ділянці мережі відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває ділянка мережі. При цьому, погоджений, енергопередавальною організацією, порядок розрахунків цієї величини та її значення вказується у відповідних договорах між споживачем та власником електричних мереж. В свою чергу, п. 4 Додатку № 2 до Договору № 204, який укладено між Постачальником (відповідачем по справі) та Споживачем (позивачем по справі), передбачено, що Акти про обсяги спожитої субспоживачами відповідача, який є основним Споживачем електроенергії, приймаються електропостачальною організацією тільки після їх узгодження субспоживачами з основним Споживачем.
Тобто обов'язок складання актів покладено на субспоживачів, а обов'язок узгодження актів покладено на основного споживача (позивача у справі). Відповідач по справі лише повинен приймати зазначені акти та враховувати вказані у них відомості під час розрахунків з позивачем.
Акти про обсяги спожитої субспоживачами електроенергії, приймались відповідачем неузгодженими з основним Споживачем (позивачем по справі), що є порушенням вказаних вище умов договору № 204, але не з вини відповідача, оскільки вони подавалися позивачем самостійно за підписам відповідальної за облік особи, а більш того, власні обсяги споживання електроенергії позивачем визначалися на підставі встановленого лічильника, який не передбачений технічними умовами та договором і не зареєстрований у позивача.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги, в частині спонукання відповідача приймати акти позивача про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії, ґрунтуються на тому, що відповідач відмовляється приймати акти позивача про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії повітряної лінії 6 кВ «Ф-629»в Новокаховському РЕЗ і ЕМ з узгодженням основного споживача (позивач у справі), власника лінії ЗАТ «НК ЗСЦ», в яких розподілені втрати електричної енергії в повітряній лінії 6 кВ «Ф-629». При цьому, позивач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не надав жодного доказу відмови відповідача у прийнятті "актів позивача про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії повітряної лінії 6 кВ «Ф-629»в Новокаховському РЕЗ і ЕМ з узгодженням основного споживача (позивач у справі), власника лінії ЗАТ «НК ЗСЦ», в яких розподілені втрати електричної енергії в повітряній лінії 6 кВ «Ф-629»" та доказів направлення таких актів на адресу відповідача. Крім того, зазначені акти - про обсяги споживання електричної енергії субспоживачами, мають складатися також в рамках договору, укладеного між відповідачем (як постачальником електроенергії) та субспоживачами, які і зобов'язані складати вказані акти та погоджувати їх з основним споживачем (позивачем по справі).
Як наслідок, і позовні вимоги в частині спонукання відповідача здійснити позивачу перерахунок починаючи з лютого 2008 р. по липень місяць 2009 р., включно, за спожиту електричну енергію, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки наявний розрахунок за вказаний період здійснений відповідачем на підставі актів, обов'язок по складанню яких покладений на позивача відповідно до умов договору № 204.
За вказаних вище обставин, не приймається судом до уваги посилання позивача, як на доказ порушення його прав, на акт № 160 від 26.06.2008 р., складений Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Херсонській області - Східне відділення, оскільки виявлені в ньому порушення умов договору № 204 фактично допущені з вини як позивача (основного споживача) так і субспоживачів, які направляли відповідачу не належним чином оформлені акти про обсяги спожитої субспоживачами електричної енергії.
За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з вирішенням спору у справі № 10/279-08 господарського суду Херсонської області, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав однак, предмет спору у зазначеній вище справі та у справі № 14/169-ПН-09 відрізняються.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "01" червня 2010 р.