02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/16033/20
провадження № 2-др/753/115/21
"30" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Каліушка Ф.А.
при секретарі Постаноговій І.О.
за участю:
скаржник не з'явився;
заінтересовані особи не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойправа Андрія Олександровича, начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заєць Анатолія Миколайовича, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суд м. Києва зі скаргою неправомірну бездіяльність державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойправа Андрія Олександровича, начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заєць Анатолія Миколайовича, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби - повернуто заявнику без розгляду.
ОСОБА_1 у жовтні 2020 року оскаржив ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року до Київського апеляційного суду, сплативши при цьому судовий збір у розмірі 420,20 грн.
Постановою Київського апеляційного суд від 26 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про зобов'язання державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойправа А.О. та начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайця Анатолія Миколайовича зняти арешт з належного скаржнику автомобіля - залишити без розгляду. У задоволенні скарги ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойправа Андрія Олександровича, начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заєць Анатолія Миколайовича, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби - відмовлено.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року до Київського апеляційного суду, сплативши при цьому судовий збір у розмірі 454 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року скасовано, скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойправа Андрія Олександровича та начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зайця Анатолія Миколайовича щодо зняття арешту з автомобіля ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №53626870 від 27.03.2017 року.
У листопаді ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на його користь судового збору, сплаченого ним під час оскарження ухвал Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року та від 28 травня 2021 року до Київського апеляційного суду та які останнім були скасовані.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року призначено розгляд заяви про розподіл судових витрат у даній справі в судове засідання.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, при цьому направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання також не з'явились, своїх представників не направили, однак у відповідності до ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Окрім того, представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ» направив заяву про розгляд справи у його відсутність та просив відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що постановами Київського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року та від 19 жовтня 2021 року скасовані ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року та від 28 травня 2021 року відповідно, які були ухвалені судом першої інстанції під час здійснення провадження у даній справі.
ОСОБА_1 у своїй заяві про розподіл судових витрат вказує на те, що оскільки судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про стягнення з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на його користь судового збору, а витрати понесені ним саме під час розгляду справи Київським апеляційним судом, посилаючись на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судам законодавства про судові витрати у цивільних справах», просить розглянути це питання суд першої інстанції.
Водночас, порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, за підсумовуючим аналізом стст. 141-142 ЦПК України та з урахуванням висновків, викладених у зазначеній вище постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється саме Київським апеляційним судом, оскільки постановою цього суду від 19 жовтня 2021 року ухвалено остаточне рішення у справі про задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби.
Водночас, суд не приймає до уваги посилання заявника на доводи, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судам законодавства про судові витрати у цивільних справах» відносно покладення обов'язку щодо розподілу судових витрат у тому числі і на суд першої інстанції, оскільки вказана постанова пленуму базувалася на процесуальному законодавстві, яке було чинним до 15.12.2017 року, та після цієї дати воно було змінено із врегулюванням цього питання у стст. 141-142 ЦПК України, у редакції від 15.12.2017 року.
Відтак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення в частині розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання копії учасниками справи. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.