Справа № 752/22722/20
Провадження № 2/752/3812/21
Іменем України
26 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бондар І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства,
18.11.2020 року Савелова Ю.М. , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом про визнання батьківства, яким позивалася до ОСОБА_3 ..
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Савелова Ю.М. послалася на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у фактичних шлюбних відносинах , а саме з жовтня 2018 року проживають однією сім'єю та ведуть спільне господарство без реєстрації шлюбу. При цьому, позивачка ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , зареєстрованому 03.06.2017 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №904. У листопаді 2019 року позивачка ОСОБА_2 повідомила позивачу ОСОБА_1 , що вона вагітна та бажає народжувати дитину. Протягом вагітності позивач утримував ОСОБА_2 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка ОСОБА_2 народила хлопчика - ОСОБА_6 . Відповідно до медичного свідоцтва про народження №1393/1725 позивачка ОСОБА_2 народила хлопчика, в графі 9 якого вказано, що батьки не перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачкою ОСОБА_2 дитини, однак зареєструвати народження та вказати в графі батько біологічного батька ОСОБА_1 не має можливості, оскільки на момент народження дитини ОСОБА_2 перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі з відповідачем, а тому просили суд визнати ОСОБА_1 батьком малолітнього ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Провадження у справі відкрито 01.02.2021 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження закрито 26.10.2021 року.
У судове засідання, призначене на 26.11.2021 року сторони не з'явилися.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили розглянути справу за їх відсутності, заявлені вимоги задовольнити, повідомили суд про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи за відсутності відповідача. ОСОБА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився у черговий раз, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
Про дату, час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_3 повідомлявся судом у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання, однак судовий виклик на ім'я відповідача повернуто до суду з відміткою відділу зв'язку: адресат відсутній.
Крім того, віповідно до правил частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач ОСОБА_3 викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України 25.08.2021 року, що є підставою для висновку суду про належне повідомлення сторони.
З огляду на викладене, врахувавши думку позивачів, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, ухвалити заочне рішення відповідно до правил ст.ст. 280,281 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з жовтня 2018 року перебувають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, проживають разом, ведутьь спільне господарство та пов'язані спільним побутом.
Під час сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину.
Відповідно до епікризу операції кесарева розтину ОСОБА_2 було проведено операцію у КНП «Київський міський пологовий будинок№1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 02 липня 2020 року ОСОБА_2 було видано медичне свідоцтво про народження №1393/1725 про те, що вона народила хлопчика - ОСОБА_6 , у графі 9 якого вказано що батьки дитини не перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрований 03 червня 2017 року Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 904 розірвано. Рішення набрало законної сили.
Державна прикордонна служба України на вимогу суду 27.09.2021 року повідомила, що громадянин Ісламської Республіки Пакистану ОСОБА_3 , місто Лахор , ІНФОРМАЦІЯ_3 державний кордон України в період з 01 вересня 2017 року по 01 серпня 2020 року не перетинав.
Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Отже, підставою актового запису про народження дитини є заява її матері; запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.
Згідно ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Судове рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).
Правилами ст. 134 СК України встановлено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, визнання позиваачкою ОСОБА_2 , що народжена нею ІНФОРМАЦІЯ_1 дитина походить від ОСОБА_1 , а також з урахуванням доказів, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачено позивачем при зверненні до суду з даним позовом., вимоги про його відшкодування відповідачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 134 Сімейного кодексу України, ст.ст. 263-268 ЦПК України, суд-
позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уроженця міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) батьком народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уроженка міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) дитини - хлопчика ОСОБА_7..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Г. Плахотнюк