Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8469/21
Провадження № 1-кс/711/2624/21
28.12.2021 м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що винесене у кримінальному провадженні № 12020250000000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що винесене у кримінальному провадженні № 12020250000000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У обґрунтування клопотання зазначено, що під час досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, місце, обставин, та невстановленої особи придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку в подальшому зберігав у невстановленому місці з метою збуту.
У подальшому, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , з метою збуту 30.09.2021, перебуваючи в м. Черкаси перенесли психотропну речовину до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_7 домовився із особою, залученою для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки - ОСОБА_8 про збут психотропної речовини.
Того ж дня, перебуваючи на території біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 300 гривень, а ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу, близько 13 години 00 хвилин збув ОСОБА_8 два прозорі полімерні пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-21/11721-НЗПРАП від 01.10.2021, містять в своєму складі психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса якого в перерахунку на амфетамін - основу становить 0.202 г.
Ініціатор клопотання вказує, що у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчинених за попередньою змовою групою осіб, підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначено, причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину підтверджується даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, показами свідка, даними висновків експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими доказами.
30.09.2021 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
01.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
02.10.2021 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не залишати цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, допитаний 17.11.2021 в якості підозрюваного ОСОБА_5 , повідомив, що протягом 3-х тижнів працює різноробочим у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , що знаходиться в АДРЕСА_3 за 8-ми годинним робочим днем. Вказані обставини підтвердили допитані, в якості свідка ОСОБА_10 - дружина та найманий працівник фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 та вітчим ОСОБА_5 - ОСОБА_11 .
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 систематично не виконує обов'язки, покладені на нього відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2021, а тому слідчий приходиться до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
22.11.2021 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020250000000206 від 14.07.2020 продовжено до трьох місяців, тобто до 30.12.2021.
25.11.2021 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси змінено запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
26.11.2021 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 30.12.2021, із можливістю внесення застави 45400 грн.
22.12.2021 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування продовжено до 28.02.2022.
Однак, не зважаючи на те, що на даний час у кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, строк трьохмісячний спливає 30.12.2021, а закінчити досудове розслідування у строк, визначений ст. 219 КПК України, неможливо у зв'язку з необхідністю проведення ряду додаткових слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень, спрямованих на забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин злочинів та надання їм належної правової оцінки, а саме:
- у встановленому законом порядку завершити розсекречення документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, - клопотань та доручень слідчого, ухвал слідчого судді апеляційного суду;
- в повному обсязі долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових експертиз, виконання яких триває; в разі необхідності - призначити додаткові експертизи;
- за результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановити осіб, які також можуть бути причетні до вчинення злочинних дій, які є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, та в разі наявності підстав - оголосити про підозру, про нову підозру чи про зміну підозри особам, причетним до вчинення злочинів;
- провести тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації по банківській картці, вилученої у ОСОБА_12 30.09.2021, що знаходиться у володінні АТ «Альфа-Банк», дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді 19.11.2021, а за отриманими результатами - провести інші слідчі дії, в яких виникне необхідність;
- провести тимчасові доступи до речей та документів, а саме до роздруківок телефонних з'єднань по абонентським номерам, якими користувались підозрювані ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що знаходяться у володінні операторів мобільного зв'язку, а за отриманими результатами - провести інші слідчі дії, в яких виникне необхідність;
- провести інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення злочинів.
Вказані докази мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки доводять наявність події кримінального правопорушення, винуватість підозрюваних у інкримінованих їм злочинах, розмір процесуальних витрат, до того ж, доказують обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше, є тривалість процедури розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та проведення експертних досліджень, які є важливими для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, як зазначено, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, та умисно і систематично не виконував обов'язки, покладені на нього відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2021, тому, враховуючи, відсутність власного житла, сім'ї, місця роботи та навчання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, як вказує сторона обвинувачення, необхідно врахувати, що ОСОБА_5 не маючи постійного місця роботи та джерела доходу, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що є основним джерелом доходу останнього, що вказує на те, що підозрюваний може продовжити свою незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з усього перерахованого вище, слідчий приходить до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
З огляду на вказане, у разі застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти вчиненню підозрюваним з метою уникнення кримінальної відповідальності дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню, а також виконання останнім процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення злочину, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і вважає, що максимальний розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, в повній мірі зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжких злочинів, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий органу досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування та визначити заставу в розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку внесення якої покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; не відлучатися з місця проживання/реєстрації без дозволу слідчого, прокурора, суду, у провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, а саме: свідками та підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила задовольнити у повному обсязі на підставі обґрунтування, наведеного у ньому та з урахуванням доказів, доданих до клопотання. При вирішенні даного клопотання просила врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_5 не виконував процесуальні обов'язки, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з чим, відносно останнього змінено запобіжних захід на тримання під вартою. Крім того, зазначила, що ризики, які існували на момент застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати. Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
У судовому засіданні слідча ОСОБА_4 підтримала доводи прокурора та просила задовольнити клопотання у повному обсязі.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення даного клопотання. Зазначив, що дане клопотання не відповідає вимогам КПК України і ризики, на які посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені. При вирішенні даного клопотання просив врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працює, мешкає разом зі своєю матір'ю. Крім того, звернув увагу на те, що у даному клопотанні сторона обвинувачення просить продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, хоча розмір застави уже визначений у меншому розмірі ухвалою слідчого судді при зміні запобіжного заходу.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи свого захисника у повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12020250000000206 від 14.07.2020, у рамках якого подане дане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, встановлено, що ГУ НП в Черкаській області 14.07.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000206 відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
30.09.2021 ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
30.09.2021 ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, 01.10.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2021 по справі № 711/6352/21 застосовано відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.11.2021 по справі № 711/7695/21 змінено підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, строком до 28.11.2021 включно та визначено заставу у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 грн. 00 коп., у зв'язку з невиконанням останнім своїх обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді від 02.10.2021 по справі № 711/6352/21.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.11.2021 по справі № 711/7739/21 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.12.2021 включно та визначено заставу у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 грн. 00 коп.
Крім того, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2021 по справі № 7 11/8269/21 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000206, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, до п'яти місяців, тобто до 28.02.2022.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання та додаткові, що надані у судовому засіданні, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні на цьому етапі досудового розслідування зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність його до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, тобто наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 (відповідальність за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна). Крім того, на даний час підозра не оскаржувалась до слідчого судді і перевірялась при обранні та зміні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 1, 3 ст. 197 КПК України).
Згідно із ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отже, слід зазначити, що подане органом досудового розслідування клопотання, яке погоджене прокурором, відповідає вимогам вказаного закону.
У судовому засіданні також встановлено, що при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (ухвала слідчого судді від 02.10.2021 по справі № 711/6352/21), зміні запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою (ухвала слідчого судді від 25.11.2021 по справі № 711/7695/21) та продовженні строку дії такого запобіжного заходу (ухвала слідчого судді від 26.11.2021 по справі № 711/7739/21), слідчим суддею були враховані ризики, які на час розгляду даного клопотання не зменшились та не змінились.
Так, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити злочинну діяльність, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів або вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені вище обставини вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
При вирішенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд відповідно до змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять. Майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки наявні обгрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, так як за злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років; крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про покладені на нього процесуальні обов'язки, умисно, свідомо і систематично не виконував обов'язки, покладені на нього, відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2021, що дало підстави змінити йому запобіжний захід на більш тяжкий; у нього відсутнє власне житло, місце постійної роботи та навчання;
- незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків події, у зв'язку з чим ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі, пов'язане з незаконним збутом (продажем) психотропних речовин, оскільки ОСОБА_5 , не маючи постійного місця роботи та джерела доходу, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що є основним джерелом доходу останнього.
При цьому, слідчий суддя враховує як покарання, яке може бути призначене у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 , винним у вчинені інкримінованого йому злочину, тяжкість злочину, так і дані про особу підозрюваного. Зазначене свідчить про високу ймовірність існування ризиків того, що він може переховуватись від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
До того ж, органом досудового розслідування, в обґрунтування клопотання наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані доводи є обґрунтованими і вони, у сукупності з існуючими ризиками, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, яка є чинною, санкцію статті (ч. 2 ст. 307 КК України), застосування якої підозрюваному можливе у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Домашній арешт та особисте зобов'язання не можуть бути застосовані до підозрюваного з огляду на те, що застосування таких запобіжних заходів не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та здійснення на них тиску та можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, - враховуються особа підозрюваного, стан його здоров'я, вік, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, які несуть у собі злочинні діяння у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Крім того, як на думку слідчого судді, відсутні як обставини, так і підстави вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.
Що стосується доводів сторони захисту, то на думку слідчого судді, вони не дають підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Враховуючи наведені обставини, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 може бути продовжено у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020250000000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, - на 60 днів, тобто до 25.02.2022 включно.
Отже, саме такий строк є достатнім для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобіжить спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи можливість визначення в якості альтернативи попередньому ув'язненню такого запобіжного заходу, як застава варто зауважити, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У даному випадку неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, обумовлюється об'єктивними причинами неможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного. Натомість, застосування попереднього ув'язнення має здійснюватись із дотриманням принципу верховенства права, який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 КПК України).
У своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 Конвенції (рішення у справі «Пірузян проти Вірменії», §105; «S.B.C. проти Сполученого Королівства», §§ 23-24). Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з'явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (рішення у справах «Тирон проти Румунії», §37; «Смирнова проти Росії», § 59; «Пірузян проти Вірменії», § 94).
Отже, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку безальтернативне тримання під вартою підозрюваного не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.
Таким чином, у даному випадку об'єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув'язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об'єктивним є визначення застави на рівні 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп.), тобто 45400 грн. 00 коп., оскільки такий розмір застави визначено ухвалою слідчого судді від 25.11.2021р. і підстав його збільшувати до 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи клопотання сторони обвинувачення, немає. Тому в цій частині, клопотання підлягає до часткового задоволення.
При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 182, 183, 193, 196-199, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020250000000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, на 60 днів, тобто до 25.02.2022 включно.
Визначити заставу у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи;
-не спілкуватися, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) з свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їх участі при проведенні слідчих дій.
В іншій частині відмовити.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк до 25.02.2022 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Строк дії ухвали визначити до 25.02.2022 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору та направити в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮ України.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1