Справа № 569/25194/21
06 січня 2022 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №569/25194/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старостинський округ № 5 (с.Моквин) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту що має юридичне значення, в якій зазначає, що їй необхідно встановити факт перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 , 1913 року народження - чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 1921 року народження - та жінки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявника подала до суду заяву, в якій вказала, що заявлені вимоги підтримує та просить заяву розглядати у її відсутність.
Від заінтересованої особи на адресу суду надійшов лист, в якому староста Мудра Раїса просить розгляд справи проводити у відсутність їх представника.
Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно заповіту, виданого 27.11.2001 року та посвідченого секретарем виконкому села Другів Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_3 , 1921 року народження на випадок її смерті зробила заповітне розпорядження, на жилий будинок з прилеглими до нього надвірними будівлями, все належне їй майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі на \все те що буде належатиме на день її смерті на що за законом вона матиме право заповідала своїй онучці, ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 01.11.1999 року, виданого Друхівською сільською радою Березнівського району Рівненської області - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років, місце смерті с.Друхів.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Друхівської сільської ради Березнівського району Рівненської області 08.07.2011 року - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 90 років, місце смерті с.Друхів.
Заявниця ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Після смерті баба заявниці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 звернулася із заявою до нотаріальної контори та подала заяву для оформлення спадщини за заповітом, яким ОСОБА_3 заповіла їй своє майно, що підтверджується копією заяви та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 28928328, дата видачі 05.12.2011 року, спадкова справа №52101891.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2012 року, виданого приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Трембіцьким В.Я. спадщина на яку видане свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належного померлій ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 30053432 від 30.03.2012 року, спадкова справа №52101891, спадкодавець ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_1 , окрім того згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2012 року, виданого приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Трембіцьким В.Я. спадщина, на яку видане свідоцтво складається з земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 1,77 га і 0,40 га, які знаходяться на території Друхівської сільської ради Березнівського району Рівненської області згідно з планом меж земельної ділянки, належних померлій ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 30053432 від 30.03.2012 року, спадкова справа №52101891.
З матеріалів справи вбачається, що дід заявниці, ОСОБА_2 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) (серія НОМЕР_4) від 22.04.2002 року на підставі рішення Березнівської районної державної адміністрації від 27.08.1996 року №279 в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Шевченка розміром 2,4 га.
Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 за життя не оформила на себе право власності на дану земельну ділянку.
Станом на теперішній час заявниця не має можливості отримати свідоцтво про право власності на вище зазначену земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 (її баби), оскільки нотаріусу необхідно надати свідоцтво про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме що за життя вони були чоловіком та дружиною.
З позову вбачається, що заявниця намагалася віднайти (відновити) втрачений документ, а саме свідоцтво про шлюб діда та баби, однак свідоцтва про шлюб та інші відомості ніде не збереглися.
Згідно довідки №913 від 25.11.2011 року слідує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті вона була зареєстрована (постійно проживала) в АДРЕСА_2 . За вище вказаною адресою станом на 08.07.2011 року була зареєстрована та проживала сама.
Згідно Довідки виданої виконкомом Друхівської сільської ради від 28.02.2012 року №181 слідує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстравані та проживали разом в АДРЕСА_2 до дня смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно Довідки виданої Старостинським округом №5 (с.Моквин) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області №509 від 12.11.2021 року №509 слідує, що ОСОБА_2 , 1913 року народження, яким помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 1921 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно погосподарської книги №1 за 1955-1957 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 дійсно були зареєстровані та проживали разом в АДРЕСА_2 . За вище вказаною адресою разом з ними були зареєстровані - син ОСОБА_6 , 1945 р.н., вибув 14.03.1968 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_7 , 1940 р.н вибув 14.03.1968 року , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_8 , 1946 р.н., вибула 1964 року, дочка ОСОБА_9 , 1949 р.н., вибула 21.03.1970 року прибула 19.01.2016 року, зареєстрована та проживає по даний час; син ОСОБА_10 , 1952 р.н. вибув 12.11.1969 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Підстава видачі довідки : погосподарська книга №1 за 1955-1957 р.р., особовий рахунок № НОМЕР_3 , погосподарська книга №1 за 1964-1966 роки, погосподарська книга №1 за 1967-1969 роки.
Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту реєстрації шлюбуздійснюється судом в порядку окремого провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, мали спільне прізвище ОСОБА_2 після одруження, проживали все життя разом у власному будинку до моменту смерті, мали спільних дітей, які проживали та були зареєстровані з ними, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні права та обов'язки.
Перебування у зареєстрованому шлюбі - юридичний факт, що підтверджується свідоцтвом про шлюб чоловіка та жінки. Оскільки такий документ втрачено, в цьому випадку, такий факт перебування в зареєстрованому шлюбі встановлюється у судовому порядку для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих чи майнових прав, підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав: права на спадщину, зокрема на право спадкування.
Спадкова справа була заведена, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статтею 1218 ЦК України).
Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Згідно з п.п.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто, спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Однак, при цьому спадкоємець має довести факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч.1 ст.29 ЦК України).
Згідно з вимогами, передбаченими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормами ч.2 ст.293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження, серед іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Приписами ч.2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, викладених у п.2, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Таким чином, задоволення заяви ОСОБА_1 породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення факту не пов'язується з вирішенням спору про право.
Європейський суд стверджує, що верховенство права означає, що усі люди рівні перед законом як у своїх правах, так і в своїх обов'язках. Тим не менше, законодавство має враховувати різницю між людьми та ситуаціями за умови, що така різниця має об'єктивну і розумну підставу, переслідує правомірну мету, узгоджується з вимогами, яких дотримуються демократичні суспільства, та пропорційні цим принципам (рішення у справі «Партія добробуту (Refah Partisi), Ербакан, Казан та Текдаль проти Туреччини», від 31 липня 2001 року).
Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справах Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, від 27 жовтня 1993 року, Ankerl v. Switzerlan, заява № 17748/91, від 23 жовтня 1996 року та Kaya v. Austria, заява № 54698/00, від 08 червня 2006 року).
У відповідності до ч.2 ст.319 ЦПК України вказано, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Аналогічна позиція закріплена пунктом 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Таким чином, суд з'ясувавши мету встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог заявника.
Керуючись ст.ст.315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Старостинський округ № 5 (с.Моквин) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення- задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт перебування в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 , 1913 року народження - чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 1921 року народження - та жінки, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Заявник - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: Старостинський округ № 5 (с.Моквин) Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області. Код ЄДРПОУ 04387823, місцезнаходження: Рівненська область. Рівненський район, с. Моквин, вул. Надслучанська, 4.
Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина