Справа № 567/1504/21
05 січня 2022 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Ю.М.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №756596 від 05.11.2021, ОСОБА_1 в провину ставиться те, що вона, будучи фізичною особою - суб'єктом господарювання, 03.11.2021 в 11 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснювала продаж алкогольних напоїв в асортименті без одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушила ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що вона є фізичною особою-підприємцем та у її власності є магазин, який знаходиться в АДРЕСА_2 та в якому вона здійснює роздрібну торгівлю продовольчими та промисловими товарами.
Вказала, що 03.11.2021 працівниками поліції в приміщенні її магазину були виявлені та вилучені алкогольні напої, які їй не належали.
Пояснила, що між нею та ФОП ОСОБА_2 була досягнута домовленість про те, що остання, після отримання нею ліцензії на право роздрідної торгівлі алкогольними напоями, орендуватиме в неї частину приміщення магазину, що в АДРЕСА_2 з метою торгівлі алкогольними напоями і на той час поки ОСОБА_2 займалася оформленням документів для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, то алкогольні напої, які вже було придбано, зберігались в холодильниках в приміщенні магазину.
Зазначила, що продавці, з якими в неї укладено трудовий договір, вказані алкогольні напої не продавали.
Свідок ОСОБА_2 в суді пояснила, що вона є фізичною-особою підприємцем та має намір орендувати частину магазину в ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 з метою продажу алкогольних напоїв. Зазначила, що 01.12.2021 отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та в період підготовки документів для отримання такої ліцензії попросила у ОСОБА_1 , щоб вона зберігала їх у холодильниках в своєму магазині, що остання і зробила.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Частиною 1 ст.164 встановлено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа здійснює господарську діяльність без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. При цьому, об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Податковим кодексом України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною 1 ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи у період зупинення дії ліцензії повністю або частково, невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, порушення ліцензіатом строку повідомлення про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, а також за наявності контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", суб'єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» зазначено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ст.4 Закону України "Про підприємництво" треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 20 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, при цьому в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю та при цьому здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах та реалізацію виключно продовольчих та промислових товарів.
В судовому засіданні встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 було досягнуто домовленості з приводу оренди в останньої частини приміщення магазину, що в АДРЕСА_2 з метою реалізації алкогольних напоїв. Водночас, в судовому засіданні встановлено, що з 01.12.2021 ФОП ОСОБА_2 має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (ліцензія №17190308202103174).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При вирішенні справи суд виходить і з того, що наданими доказами не доведено жодного факту реалізації ФОП ОСОБА_1 чи її працівниками алкогольних напоїв, тобто здійснення господарської діяльності цього напрямку.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Стаття 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" передбачає необхідність отримання ліцензії на провадження таких видів господарської діяльності як оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями.
Згідно ст.1 зазначеного Закону, роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Слід зазначити, що торгівля, в тому числі алкогольними напоями, передбачає дії, пов'язані з відчуженням товару або передачею його іншій особі, що має оплатний характер. Однак в матеріалах справи, яка надійшла до суду, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу про вилучення у ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв, інших доказів, які б вказували саме на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не міститься.
Відсутність достовірних даних про те, що у час та в місці, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями, за відсутності в матеріалах справи показань свідків чи розрахункових документів, які б підтверджували факт купівлі-продажу (розрахункова квитанція, фіскальний чек тощо) алкогольних напоїв, дає підстави прийти до висновку про недоведеність факту здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями без отримання ліцензії, відповідальність за що передбачено диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів, які б у своїй сукупності об'єктивно підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, виходячи з вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно ч.6 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі та документи.
Відповідно до п.11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 №17, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату реалізуються.
Вилучені алкогольні напої слід повернути ОСОБА_1 , як такі, що перебували в її володінні під час вилучення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.221, 247, 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Речові докази по справі: 12 пляшок пива «Лящ» об'ємом 0,5 літра, 12 пляшок пива «Львівське 1715» об'ємом 1,15 літра, 12 пляшок пива «Львівське світле» об'ємом 1,15 літра, одну пляшку пива «Тетерів хмільна вишня» об'ємом 0,5 літра, 5 пляшок пива «Тетерів міцне українське» об'ємом 0,5 літра, 5 пляшок пива «Перша приватна. Нефільтроване» об'ємом 0,5 літра, 6 пляшок пива «Оболонь світле» об'ємом 0,5 літра, 3 пляшки пива «Львівське 1715» об'ємом 0,45 літра, 21 пляшку пива «Львівське 1715» об'ємом 1,15 літра, 5 пляшок пива «Львівське 1715» об'ємом 1,2 літра, 1 пляшку пива «Мінскае Жыгулеускае» об'ємом 1,5 літра, 4 пляшки пива «Львівське 1715» об'ємом 2,3 літра, 14 пляшок пива «Львівське світле» об'ємом 2,4 літра, 4 пляшки пива «Опілля Корифей» об'ємом 1 літра, 2 пляшки пива «7-ВАLТІКА» об'ємом 0,5 літра, 8 пляшок пива «GАRАGЕ» об'ємом 0,44 літра, 3 пляшки пива «ІСЕ МІХ Lime» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки сидру «SOMERSBY» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки сидру «SOMERSBY манго-лайм» об'ємом 0,5 літра, одну пляшку пива «Golden Castle» об'ємом 0,5 літра, 3 пляшки пива «ОВОLОN Svitle» об'ємом 0,5 літра, 3 пляшки пива «ВЕЕR МІХ кола-лайм» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки пива «ВЕЕR МІХ малина» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки пива «ВАLТІКА 7» об'ємом 0,5 літра, 2 пляшки пива «Львівське розливне» об'ємом 0,6 літра, 12 пляшок пива «PIVNA DIVKA» об'ємом 0,5 літра повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 06.01.2022.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.