Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/14211/18
1-кп/357/205/22
"06" січня 2022 р. м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 121 ч.1 КК України, відносно якого застосовано запобіжний захід тримання під вартою
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 121 ч.1 КК України. Відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 09 січня 2022 року.
Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного строку не надається можливим із поважної причини, а саме не прибуття з поважної причини до суду захисника обвинуваченого, не з'явлення до суду свідків захисту, потерпілого, на допиті яких наполягає захист.
Відповідно до ст. 331 КПК України на обговорення учасників судового засідання винесено питання доцільності тримання під вартою обвинуваченого.
Прокурор просить продовжити відносно ОСОБА_4 строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів. Зазначив, що він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, наявність достатніх підстав, вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, він раніше судимий, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти існуючим ризикам, забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Обвинувачений заперечує проти задоволення клопотання, просить не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Зазначив, що тривалий час утримується під вартою.
Суд вислухавши учасників судового засідання вважає, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити строк тримання під вартою оскільки він згідно обвинувального акта раніше неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, він обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину. Він не має міцних соціальних зв'язків у м. Біла Церква, а ті, що є не є стримуючим фактором його поведінки. Наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що згідно обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , ним злочин, передбачений ст. 121 ч.1 КК України вчинений у період судового розгляду обвинувального акта відносно нього за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України. Вказане дає підставу суду вважати реальними та наявними ризики, передбачені ст. 177 ч.1 п.1,5 КПК України відносно ОСОБА_4 .
Суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки наявності чи відсутності ризиків: переховування від суду - втечі особи від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (справи: Панченко проти Росії, Бекчієв проти Молдови, Ілійков проти Болгарії) враховує: особу обвинуваченого - його моральність, відсутність міцних соціальних зв'язків та роду занять в Україні, його сімейний стан, наявність зв'язків з іншими особами, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, суворість покарання за ці кримінальні правопорушення, у яких він згідно обвинувального акта обвинувачується (від 5 до 8 років позбавлення волі), як елемент оцінки зазначених ризиків, що не може не усвідомлюватися обвинуваченим ОСОБА_4 та можливості його уникнути.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою обвинуваченого, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Суд визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
Суд зазначає, що у теперішній час після відмови прокурором від допиту потерпілого ОСОБА_5 і свідка Білозір, через неможливість їх виклику та допиту у судовому засіданні, та прийняття судом цієї відмови, на допиті вказаних осіб наполягає обвинувачений ОСОБА_4 . Зазначивши при цьому що готовий дати показання суду по суті обвинувачення лише після допиту вказаних осіб. Зазначене та наслідки цього не може не усвідомлюватися стороною захисту. Оскільки така поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 , не прибуття до суду захисника перешкоджає завершенню судового розгляду кримінального провадження. Необхідності вирішення судом питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у т.ч. у цьому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,371,372 КПК України, суд,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 06 березня 2022 року.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Київський СІЗО» МЮ України.
Ухвала може бути оскарження в порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України.
СуддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду