Справа № 740/6146/21
Провадження № 1-кс/740/6/22
06 січня 2022 року м.Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту,
встановила:
04.01.2022 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому останній просить скасувати арешт накладений на його автомобіля марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 повністю або ж в частині зберігання його на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Ніжинському РВП ГУНП в Чернігівській області та заборони користування автомобілем та зобов'язати слідчого передати йому на відповідальне зберігання як власнику вказаний автомобіль.
В обгрунтування вимог посилаєься на те, що на даний час необхідність у арешті автомобіля відпала, оскільки з ним проведені усі необхідні слідчі дії та експертизи. Пошкоджень на автомобілі внаслідок вказаного ДТП немає і він перебуває в технічно справному стані та придатний для експлуатації без проведення ремонту. Автомобіль понад місяць перебуває на зберіганні в Ніжинському РВП ГУНП в Чернігівській області, на відкритій місцевості, належні умови його зберігання не забезпечуються, що призводить до його псування, погіршення технічного стану та втрати товарного виду.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, в поданому клопотанні просить судове засідання проводити без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Від слідчого ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд поданого клопотання за його відсутності, в якій останній крім того, зазначив, що заперечує щодо скасування арешту в частині заборони власнику автомобіля розпоряджатися автомобілем, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні не завершено, а щодо скасування арешту в частині заборони користування автомобілем та передачу його на відповідальне зберігання власнику не заперечує, оскільки призначені по автомобілю експертизи виконані. В разі передачі ОСОБА_3 автомобіля на зберігання просить покласти на нього обов'язки надавати автомобіль органу досудового розслідування та суду при необхідності проведення слідчих дій з залученням автомобіля.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до частини першої ст.107 КПК України.
Слідчий суддя, ознайомившись з клопотанням та доданими до нього документами дійшла до наступного висновку.
Ніжинським РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 01.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270300001035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, з тих підстав, що 01.11.2021 близько 18:15 год. на вул. Привокзальна в м. Носівка поблизу будинку №17 автомобіль марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , після чого до прибуття на місце події поліції ОСОБА_3 на вказаному автомобілі залишив місце події. У результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правого стегна та рваної рани області правого колінного суглобу.
Постановою про визнання предметів речовими доказами від 01.11.2021 автомобіль марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.11.2021 у справі №740/6146/21, було накладено арешт, на транспортний засіб «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як вбачається зі змісту ухвали, арешт на зазначене в клопотанні майно було накладено у зв'язку із забезпеченням збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12021270300001035, внесеного до ЄРДР 01.11.2021, яке здійснюється Ніжинським РВП ГУ НП в Чернігівській області.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Частиною 2 встановлено, що документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу ст.41 Конституції України, ст.1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п. 35).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертається власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливе без шкоди для кримінального провадження.
Враховуючи ту обставину, що на момент розгляду даного клопотання пройшов тривалий час з моменту вилучення та арешту автомобіля марки автомобіля марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні проведені експертні дослідження із вказаним траспортним засобом. Доказів того, що останній на даний час потребує додакових експертних досліджень в межах кримінального провадження, слідчому судді.
Слідчий суддя вважає, що автомобіль марки автомобіля марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, можливо передати власнику ОСОБА_3 на відповідальне зберігання в порядку, визначеному ст.100 КПК України, що забезпечить збереження речового доказу, заборонивши відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом до скасування арешту у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшла до висновку, про необхідність часткового скасування арешту транспортного засобу з метою забезпечення кримінального провадження, належного зберігання речового доказу та в подальшому розгляду питання про його долю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.170-174, 309, 376 КПК України, -
постановила:
клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт майна - автомобіля марки «AUDI-100», реєстраційний номер НОМЕР_1 в частині заборони користування автомобілем та передати його на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3 .
Повернути зазначене майно власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 під розписку для відповідального зберіганн.,
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність, передбачену ст.388 КК України, заборонивши йому та будь-яким іншим особам розпоряджатися, приховувати, пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати та відчужувати вказане майно до ухвалення вироку по кримінальному провадженню або до закриття кримінального провадження.
Зобов'язати ОСОБА_3 надавати транспортний засіб для потреб слідства за першою вимогою.
В решті накладений арешт на майно залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1