79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.06.10 Справа№ 12/29
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула матеріали справи
За позовом: - ОСОБА_1, м. Львів,
- ОСОБА_2, м. Львів,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати”, м. Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Через”, м. Львів,
про визнання правочину недійсним.
В судове засідання з'явились:
від позивача 1:ОСОБА_1, ОСОБА_5 (довіреність у справі);
від позивача 2: ОСОБА_6, ОСОБА_5 (довіреність у справі);
від відповідача 1: Ніколенко Г.Ф. (довіреність у справі);
від відповідача 2: не з'явився;
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати” та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Через” про визнання правочину недійсним.
Обставини справи: Ухвалою суду від 22.02.10 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 10.03.10 р.
Судовий розгляд справи неодноразово відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду від 10.03.10 р., від 31.03.2010 р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.04.2010 р. було продовжено строк розгляду справи за клопотанням сторін та відкладено розгляд справи на 11.05.2010 р. В судовому засіданні 11.05.2010 р. було оголошено перерву до 20.05.2010 р.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 19.05.2010 р. у зв'язку з хворобою судді Запотічняк О.Д., справу передано для подальшого розгляду по суті судді Манюку П.Т.
Для надання можливості сторонам подати необхідні докази по справі, розгляд справи відкладався, про що зазначено в ухвалах суду від 20.05.2010 р. та від 02.06.2010 р.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 07.06.2010 р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Запотічняк О.Д., справи, які були передані судді Манюку П.Т., передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д.
В судовому засідання 22.06.2010 р. оголошено перерву до 30.06.2010 р.
В продовженому судовому засіданні 30.06.2010 р. позивачі позов підтримали в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях, матеріалах справи та поясненнях даних в судових засіданнях.
Представник відповідача-1 та представник відповідача-2 позовні вимоги заперечили повністю, просили суд залишити в силі оспорюваний договір з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, запереченні на позовну заяву, матеріалах справи та пояснень, даних в судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Карпати” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Через” (Покупець) 05.04.2006 р. було укладено Договір купівлі-продажу 39/50 частин не житлових приміщень, який нотаріально посвідчений Гриником І.Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1746.
Згідно умов даного Договору Продавець продав, а Покупець купив 39/50 частин нежитлових приміщень, позначених в технічній документації номерами від 55 по 74 загальною площею 324,2 кв. м., що знаходяться на першому поверсі будівлі літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до набутої частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення у володіння та користування Покупця переходять приміщення 55/4,5 кв. м, 56/136,7 кв. м., 57/15,4 кв. м., 58/17,0 кв. м., 59/26,2 кв. м., 60/7,4 кв. м., 61/26,5 кв. м., 74/13,8 кв. м. загальною площею 254,2 кв. м. Відповідно до п.5, п.7 Договору продаж вчинено за 575 000,00 грн., гроші за продані 39/50 частин не житлових приміщень оплачені Покупцем Продавцю до підписання договору на підставі попереднього договору купівлі-продажу 39/50 частин квартири, укладеного 22.03.2006 р.
Рішенням загальних зборів ТзОВ „Карпати” від 03.10.2002 р. позивачі були виключені з числа учасників товариства. Рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2009 р. по справі № 32/123-32/124, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 р., рішення загальних зборів ТзОВ „Карпати” від 03.10.2002 р. визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпати”, якими виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_6.
Позивачі стверджують, що зазначений вище договір укладений з порушенням ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому Договір купівлі-продажу 39/50 частин не житлових приміщень від 05.04.2006 р. вважають незаконним, недійсним та таким, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_6, як учасників ТзОВ „Карпати”.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований і не підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Карпати” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Через” (Покупець) 05.04.2006 р. було укладено Договір купівлі-продажу 39/50 частин не житлових приміщень, відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив 39/50 частин нежитлових приміщень, позначених в технічній документації номерами від 55 по 74 загальною площею 324,2 кв. м., що знаходяться на першому поверсі будівлі літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач, заперечує дійсність вказаного договору в зв'язку з його невідповідністю ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пункт 4 даної статті передбачає, що дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 215 зазначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме позивач покликається на ч. 1 даної статті. Фабула якої звучить наступним чином : Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
В статі 210 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір купівлі-продажу 39/50 частин не житлових приміщень від 05.04.2006 р. підписаний уповноваженими особами ТзОВ „Карпати” та ТзОВ „Через”, нотаріально посвідчений та зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства.
Не заслуговують на увагу суду твердження позивачів про те, що при укладенні спірного договору були порушені їхні права, як учасників ТзОВ „Карпати”, оскільки позивачами не доведено, документально не підтверджено в чому полягає порушення прав позивачів як акціонерів.
Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України „Про господарські товариства” -вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.
До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.
Стаття 42 Закону України „Про господарські товариства” передбачає, що рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Крім того слід зазначити, що серед документів які надіслав нотаріус суду є протокол загальних зборів від 31.03. 2006 року , згідно якого директор ТзОВ «Карпати»був уповноважений на укладення спірного договору, рішення яке прийнято є чинним , а відтак немає підстав у позивача покликатись на порушення чинного законодавства з даних підстав. Позивач просив призначити з даного питання технічну експертизу, однак дане клопотання не було задоволено, оскільки посилання на виготовлення даного протоколу не у 2006 році не заслуговує на увагу суду з наступних підстав. По -перше даний протокол був направлений до суду нотаріусом, та ним завірений , що копія відповідає оригіналу; по -друге даний протокол є чинним; по -третє предметом спору є угода , а протокол ніхто не ставив під сумнів, аж до останнього судового засідання, що свідчить про намір позивача затягнути розгляд справи.
Таким чином, Позивачами не доведено суду порушень зі сторони відповідача їх прав при укладенні спірного договору. Як у позовній заяві, так і в судових засіданнях не зазначалося в чому виявляються порушення прав позивачів, як акціонерів. Договір укладено правоздатними особами при наявності згоди засновників, договір є нотаріально посвідчений, а покликання на те, що вони (позивачі) як акціонери не приймали участі у зборах не заслуговує на увагу суду, оскільки на момент укладення спірного договору , вони не могли приймати участь, оскільки були виключені з числа акціонерів і на той час нікому не було відомо , що через кілька років рішення про виключення їх із складу учасників буде скасовано, а тому на момент прийняття рішення були дотримані всі вимоги передбачені чинним законодавством.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Через” про визнання недійсним Договору купівлі-продажу 39/50 частин не житлових приміщень від 05.04.2006 р. задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 41, 42 Закону України „Про господарські товариства”, п.4 Роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999 р. № 02-5/111 з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 2, 6, 7, 12, 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати” та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Через” про визнання правочину недійсним - відмовити повністю.
Суддя