79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.06.10 Справа№ 10/249
За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»у м. Львові, м. Львів
До відповідача Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг», м.Львів
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
Суддя Довга О.І
Секретар Яремчук С. М.
Представники:
від Позивача: Городній О.М. -головний юрисконсульт юридичного відділу філії АТ «Укрексімбанк»у м. Львові (представник за довіреністю),
від відповідача: не з'явився
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Львові, м. Львів, до Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг», м. Львів, про визнання недійсним акту ненормативного характеру, а саме рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 01437682) від 07 вересня 2009 року про припинення Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» шляхом ліквідації.
Ухвалою суду від 06.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2009р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.12.2009р. провадження у справі зупинено у зв'язку з поданням Відповідачем апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 06.11.2009р.
Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2009р. відмовив Акціонерному товариству відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» у прийнятті апеляційної скарги та повернув справу для подальшого розгляду.
30.12.2009р. господарський суд поновив провадження у справі, так як Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2009р. відмовив АТВТ «Акціонерна компанія «Інтерторг»у прийнятті апеляційної скарги та повернув справу для подальшого розгляду.
15.01.2010р. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.11.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2009р.
Ухвалою суду від 28.01.2010р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з поданням Відповідачем касаційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 березня 2010року касаційну скаргу АТВТ «Акціонерна компанія «Інтерторг» залишено без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2009р. у справі № 10/249 - без змін.
Згідно зі ст.79 ГПК України, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 25.05.2010р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.06.2010р.
Ухвалою суду від 17.06.2010р. розгляд справи відкладено на 29.06.2010р.
Усіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
В судовому засіданні 29.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 01.07.2010 року.
Представник Позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, просить визнати недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Відповідача від 07 вересня 2009 року про припинення Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» шляхом ліквідації, як таке, що прийняте всупереч умовам договорів іпотеки (без наявності згоди АТ «Укрексімбанк», яка такими договорами вимагалась), всупереч ст.ст. 92, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та порушує права Позивача як іпотекодержателя.
Відповідач вимоги ухвал суду від 06.11.2009 р., 30.12.2009р., 25.05.2010р., 29.09.2009р. та 17.06.2010р. не виконав, заперечення на позов (відзив) не подав, позовні вимоги по суті не заперечив та не спростував, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив (окрім судового засідання 10.12.2009р., в якому лише оголошувалося представником Відповідача клопотання про зупинення провадження у справі).
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Відповідно до вимог ст.ст. 42, 43 ГПК України сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак Відповідач своїм правом не скористався. Крім того, оскарженням ухвали господарського суду Львівської області від 06.11.2009р. про порушення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню відповідно до ГПК України, Відповідач лише затягував розгляд справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Виходячи з неодноразового належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно зі ст.75 ГПК України .
Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
В забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», далі по тексту - Товариство, що випливають з Генеральної угоди № 6005N1 від 25.11.2005р., укладеної між Позивачем та Товариством, з урахуванням усіх кредитних та інших договорів, які є додатками до вказаної Генеральної угоди, Відповідач надав в іпотеку Позивачу належне Відповідачу нерухоме майно, виступивши майновим поручителем Товариства, щодо чого між Позивачем, Відповідачем та Товариством було укладено наступні договори іпотеки:
1) 25.11.2005 року Договір іпотеки № 6005Z184, який посвідчений 25.11.2005р. Корпало Г.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 8445, (з наступними змінами) та,
2) 05.12.2007 року Іпотечний договір № 6007Z96, який посвідчений 05.12.2007р. Корпало Г.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 7887, (з наступними змінами).
Факт невиконання Відповідачем зобов'язань за вказаною вище Генеральною угодою, наявності заборгованості за нею підтверджується наявним у справі повідомленням Ліквідаційної комісії Товариства (лист № 1-юр від 24.07.2009р.), у відповідності з яким Ліквідаційна комісія Товариства повністю визнала заявлені Позивачем вимоги до Товариства, зокрема, за Генеральною угодою, які визнані в загальній сумі 29 372 152,66 доларів США та 4 395 080,58 грн.
В матеріалах справа також міститься копія листа Відповідача на адресу Позивача від 26.11.2009 року за підписом голови ліквідаційної комісії Відповідача Федорчука О.С., у відповідності з яким Відповідач визнає вимоги Позивача, які випливають з Генеральної угоди та вказаних вище договорів іпотеки.
Наявність заборгованості Товариства перед Позивачем за Генеральною угодою № 6005N1 від 25.11.2005р. на дату ухвалення судового рішення Позивач підтвердив довідками (виписками) за рахунками обліку заборгованості Товариства.
За умовами договорів іпотеки (пп. 2.4.10) Іпотекодавець (Відповідач) зобов'язаний, зокрема, утримуватись від будь-яких дій щодо зміни предмета та напрямів діяльності; такі дії здійснюються з письмового дозволу Іпотекодержателя, тобто Позивача.
Прийняття 07.09.2009р. вищим органом Відповідача (Загальними зборами акціонерів Відповідача) рішення щодо припинення діяльності юридичної особи - Відповідача шляхом ліквідації підтверджується наявними в справі документальними доказами, зокрема, листом Відповідача на адресу Позивача від 21.10.2009р. № 112, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого на запит АТ «Укрексімбанк» № 4186178 від 09.10.2009р., Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видану на запит АТ «Укрексімбанк» № 4186130 від 09.10.2009р., оголошенням, опублікованим в газеті «Голос України» від 18.09.2009 року № 175 (46745), оголошенням, опублікованим у Бюлетені державної реєстрації від 15.09.2009 року № 133 (18).
Суд, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) .
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень
Пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»№ 02-5/35 від 26.01.2000 р., передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Таким чином, не отримавши письмової згоди Позивача, Відповідач, в особі його вищого органу управління -Загальних зборів акціонерів, прийняв 07.09.2009р. рішення щодо припинення діяльності юридичної особи - Відповідача шляхом ліквідації з перевищенням своїх повноважень, так як діяв всупереч взятим на себе зобов'язанням згідно з умовами договорів іпотеки, чим порушив права Позивача, як іпотекодержателя за договорами іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб, встановлений законом. Можливість захисту кожним суб'єктом господарювання своїх прав та законних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів, як органів державної влади, так і інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання, передбачена ч.2 ст. 20 ГК України.
Верховний Суд України в Узагальненні з вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства»в частині регулювання діяльності акціонерних товариств, погодженого постановою Президії Верховного Суду України від 3 березня 2004 року № 15, зокрема зазначає, що чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку випадків, коли особа, право якої порушено рішенням загальних зборів чи органів управління товариства, може звернутися по захист до суду. При розгляді спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів та органів управління товариства суду слід з'ясовувати, чи відповідає спірне рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що ухвалив це рішення, а також встановлювати факт порушення у зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів та інших органів товариства наділені, насамперед, акціонери товариства, а також інші особи, права та охоронювані законом інтереси яких порушуються такими рішеннями, зокрема державні органи в межах їх компетенції.
У п. 1.5 Рекомендацій від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» Вищий господарський суд України зазначив, що спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктним складом не належать до корпоративних. Зокрема, це стосується спорів про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств за позовами кредиторів, заставодержателів, орендарів майна або інших осіб, що не є учасниками (акціонерами) відповідних товариств.
Отже, рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» від 07 вересня 2009 року про припинення Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» шляхом ліквідації прийняте всупереч зобов'язанням Відповідача, передбаченим підпунктом 2.4.10 Договору іпотеки № 6005Z184 від 25.11.2005р., який посвідчений 25.11.2005р. Корпало Г.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 8445, та Іпотечного договору № 6007Z96 від 05.12.2007р., який посвідчений 05.12.2007р. Корпало Г.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за реєстровим № 7887, порушує права Позивача як іпотекодержателя, порушує вимоги ст.ст. 92, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Згідно з ч.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містяться, крім іншого, дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо). За аналогією статті 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» суд вважає за необхідне направити судове рішення у даній справі державному реєстратору за місцем реєстрації Відповідача для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» від 07 вересня 2009 року про припинення Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» шляхом ліквідації.
У відповідності до ч.5 ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 92 ЦК України, ст.ст. 20, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4, 42, 43, 32 - 34, 43, 49, 59, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 01437682) від 07 вересня 2009 року про припинення Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» шляхом ліквідації.
3. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Акціонерна компанія «Інтерторг» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 01437682) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького,127, ідентифікаційний код 00032112), в особі Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 4, ідентифікаційний код 09805171) 85,00 грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя