79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.06.10 Справа№ 17/46
За позовом: ТзОВ “Декор-Сервіс”, м.Городок
До відповідача: ТзОВ “Т.В.Д.”, м.Львів
Третя особа -1: ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів
Третя особа-2: Сихівський В ДВС Львівського МУЮ
Про стягнення 163 956,87 грн.
Суддя У.І.Ділай
Представники :
Від позивача: явка не забезпечена
Від відповідача: Мікула Р.В.- представник
Від третьої особи 1: Приходько Ю.І.- представник
Від третьої особи-2: Карпин В.З.- старший державний викавець
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд суду поступила позовна заява ТзОВ “Декор-Сервіс”, м.Городок про стягнення з ТзОВ “Т.В.Д.”, м.Львів боргу в сумі 163 956,87 грн.
Ухвалою суду від 01.04.2010р. дана позовна заява була прийнята до розгляду.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 31.05.10р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача залучено ВАТ СКБ “Дністер” та Сихівський ВДВС Львівського МУЮ та продовжено строк розгляду спору в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві.
ВАТ “СКБ “Дністер” надав пояснення вказавши, що Банк підтверджує, що зазначеними у позові клієнтом ВАТ СКБ «Дністер»-ТзОВ "Т.В.Д." (Відповідачем) протягом 2009 р. були ініційовані перекази коштів на рахунок Позивача, відповідно до зазначених платіжних доручень. У зв'язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку ВАТ «СКБ «Дністер»перекази за цими платежами не були завершені.
Суми названих платежів, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N22 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. N280, було обліковані на позабалансовому рахунку банку 9804 -"Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку".
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 16 квітня 2009 року №229 у ВАТ «СКБ «Дністер»з 17 квітня 2009 року до 16 квітня 2010 року призначена тимчасова адміністрація.
З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ СКБ «Дністер», захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності банку відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», постановою ПНБУ від 16.04.2009 року №229 був уведений мораторій строком на шість місяців - з 17 квітня 2009 року до 16 жовтня 2009 року на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до пункту 1 Постанови Правління Національного банку України №617 від 15.10.2009р. "Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", мораторій на задоволення вимог кредиторів у ВАТ СКБ «Дністер»продовжено строком на шість місяців з 17.10.2009 р. до 16.04.2010р.
Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Таким чином, на перекази за платежами здійсненими клієнтами поширювалася дія мораторію і вони підлягали перерахуванню за призначенням після закінчення мораторію та/або відновлення платоспроможності банку зі збереженням усіх вихідних даних первинного документа, в т.ч. номера документа, дати документа та дати подання документа до банку.
Представник Сихівського відділу ДВС Львівського МУЮ надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Львівської області від 07.11.08р. по справі №3/235.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
ТзОВ «Декор-Сервіс»було виготовлено на замовлення відповідача ТзОВ „Т.В.Д", відвантажено та змонотовано останньому меблеві вироби на суму 1 258 670,62 грн., що підтверджується розхідними накладними № 36 від 28.12.2006 року, № 37 від 23.07.2007 року, № 50 від 28.09.2007 року та № 01 від 15.02.2008 року, актами здачі виконаних робіт № 38 від 23.07.2007 року та № 1 від 15.02.2008 року.
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті меблевих виробів оплативши 800000 грн., заборгованість відповідача перед товариством станом на 15.09.2008 року становила 458 670,62 грн.
Товариство листом від 19.06.2008 р. № 110 пред'явило ТзОВ «Т.В.Д.»відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України вимогу виконати обов'язок по сплаті боргу в розмірі 458670,62 грн. в 10 денний термін. Дана вимога була залишена відповідачем без розгляду, що стало підставою звернення товариства з позовом до господарського суду Львівської області.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.10.2008 року по справі № 3/235 позовні вимоги товариства задоволено повністю, з відповідача стягнено 458670,62 грн. заборгованості, 4586,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство листом від 11.11.2008 року № 162 пред'явило у Сихівський ВДВС ЛМУЮ для примусового виконання наказ господарського суду Львівської області від 07.11.2009 року по справі № 3/235.
Постановою ВДВС Сихівського МУЮ від 13.11.08р. відкрито виконавче провадження по вказаному вище наказу. 27.11.08р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на усіх відкритих рахунках боржника.
В ході виконавчого провадження на користь товариства надійшли частково кошти, а саме, 09.01.2009 року-74 808,10 грн; 06.02.2009 року-71 984,52 грн.; 25.02.2009 року-143 111,76 грн., 05.03.2009 року-2710,50 грн., залишок несплаченого боргу станом на 01.12.2009 року становить-170 760,45 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника державної виконавчої служби наданих в судовому засіданні 02.02.09р. державним виконавцем скеровано на адресу ВАТ “СКБ “Дністер” платіжну вимогу №1214/В-8 на суму вказану у постанові про арешт коштів.
04.02.09р. на адресу відділу надійшов меморіальний ордер №7201 від 04.02.09р. про перерахування банком на депозитний рахунок Сихівського ВДВС ЛМУЮ 159013,07грн.
Вказані кошти на депозитний рахунок відділу ДВС не надходили, хоча списані з рахунку боржника що стало підставою для звернення Сихівського ВДВС ЛМУЮ з поданням в прокуратуру Львівської області про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ВАТ “СКБ “Дністер” за ознаками злочину передбаченого ст.ст.382,364 КК України.
Прокуратурою Личаківського району м.Львова 06.07.09р. винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи. Як вказано в постанові щодо виконання банком платіжних вимог Сихівського ВДВС ЛМУЮ станом на дату поступлення вказаних платіжних доручень на рахунках ТзОВ “Т.В.Д.” були кошти в сумі 176857,29грн.. У зв”язку із недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, часткові перекази коштів по платіжних вимогах ВДВС не завершені, та відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.04р. №22 та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17.06.04р. №280 до 20.05.09р. були обліковані на рахунках банку 3739 “Транзитний рахунок за іншими розрахунками” до виконання та на позабалансовому рахунку банку 9804 “Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані з вини банку”.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Датою виникнення простроченої заборгованості є 06.07.2008 року, строк спливу 10-ти денного терміну сплати боргу, встановленого у вимозі про сплату боргу, надісланої листом 19.06.2008 р. № 110 та отриманої уповноваженою особою відповідача 25.06.2008 року.
Як вказує позивач, відповідно до ст.ст 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відповідач зобов'язаний сплатити товариству пеню за кожень день прострочення.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 54 590,28 грн., 3% річних в розмірі 12 399,45 грн. та 96 967,14 грн. пені за порушення грошових зобов'язань .
Як вказувалось вище відповідач проти позовних вимог заперечив вказавши, що Позовні вимоги вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач для обґрунтування своїх вимог в частині стягнення пені за порушення виконання грошових зобов'язань посилається на ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Закон регулює договірні відносини між платниками та одержувачами грошових коштів. В даному випадку сторонами не було досягнуто згоди про сам факт встановлення пені, так як договір між сторонами не укладався і, відповідно, умови про відповідальність не погоджувались.
Також, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язаний вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції -то відповідно до ч.2 ст.625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Проте Позивач не заявляв вимогу до Відповідача про сплату зазначених сум, отже Відповідач був позбавлений можливості виконати зобов'язання добровільно.
Як вказувалось вище, 13.11.2008р. заступником начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби винесена постанова про відкриття виконавчого провадження для стягнення з ТзОВ «Т.В.Д.»463 375грн. на користь ТзОВ «Декор-Сервіс»на підставі наказу господарського суду Львівської області №3/235 від 07.11.2008р.
27.11.2008р. заступником начальника Сихівського відділу ДВС винесено постанову про арешт коштів на рахунках ТзОВ «Т.В.Д.», зокрема і на поточному рахунку ТзОВ «Т.В.Д.»у ВАТ СКБ «Дністер». З огляду на системні кризові явища у економіці країни, та будівельній сфері зокрема всієї суми заборгованості нарахунках ТзОВ «Т.В.Д.»не було. Тому сума заборгованості стягувалась частинами по мірі надходження коштів на рахунок Позивача на підставі платіжних вимог Сихівського ВДВС ЛМУЮ.
Станом на 29.04.2010 року сума боргу ТОВ "Т.В.Д." становить 170 760, 45грн.
Вказана вище сума боргу була списана з поточного рахунку ТОВ "Т.В.Д." у ВАТ СКБ "Дністер", а саме - 26.02.2009 року стягнуто 101 622, 34 грн. та 16.03.2009року - 75 234,95грн.
Проте 20.05.2009р. Банк здійснив повернення платежів від 16.03.2009р., та 26.02.2009р. на загальну суму 176857,29грн. у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Банку. Таким чином відповідач вважає, що фактично ТОВ «Т.В.Д.»виконало свої зобов'язання перед ТОВ «Декор-Сервіс», так як кошти з рахунка були списані. Виходячи з норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», під час здійснення грошового переказу дії платника при здійснення грошового переказу полягають і обмежуються ініціюванням такого переказу. В даному випадку з огляду на те, що кошти на рахунку були арештовані ініціювання переказу здійснювалось на підставі платіжних вимог Сихівського ВДВС ЛМУЮ.
Станом на 29.04.2010р. залишок на поточному рахунку ТОВ «Т.В.Д.»у ВАТ СКБ «Дністер» становить 185 065,26 грн., що перевищує суму основного боргу відповідача перед позивачем. Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що кошти були списані з рахунку товариства в повному обсязі, а відтак боржник вважав заборгованість погашеною.
Невиконання Банком своїх зобов'язань по перерахуванню коштів на підставі платіжних вимог Сихівського ВДВС ЛМУЮ призвело до затягування виконання рішення суду та збільшення суми боргу ТОВ «Т.В.Д.».
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходівщодо належного виконання зобов”язання.
Суд вважає , що відповідачем доведено відсутність його вини у непоступленні коштів на рахунок позивача.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що сума санкцій яка підлягає до задоволення становить 26344,33грн. інфляційних та 3023,81грн. 3% річних та розрахована з моменту виникнення заборгованості до моменту списання з відповідача залишку боргу в сумі 176857,29грн. ( з врахуванням виконавчого збору), а саме - 26.02.2009 року стягнуто 101 622, 34 грн. та 16.03.2009року - 75 234,95грн
Безпідставним є нарахування інфляційних та 3% річних на суму стягнутих за рішенням господарського суду від 20.10.08р. у справі №3/235 судових витрат, оскільки такі витрати відшкодовуються у фактично оплаченому розмірі та по своїй суті не є грошовими зобов”язаннями в розумінні ст.509 ЦК України .
Суд погоджується із запереченнями відповідача щодо нарахування позивачем пені, оскільки відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Письмового договору між сторонами укладено не було, відтак вимоги позивача в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625, ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ТзОВ “Т.В.Д.” (79034, м. Львів, вул. Луганська, 18. Код ЄДРПОУ 20796403) на користь ТзОВ “Декор-Сервіс” (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Перемишльська, 106. Код ЄДРПОУ 30873549) 26 344,33 грн. інфляційних, грн. 3 023,813 % річних, всього 29 368,14 грн.; 293,68 грн. державного мита та 42,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволення решти позовних вимог відмовити.
4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя