91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
01.07.10 Справа № 6/147.
За позовом
Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця”, м. Донецьк
до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області
про стягнення 971 грн. 54 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача -Тюрін О.В., дов. №39 від 23.12.09;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесені витрати на усунення дефектів вагонів у сумі 951 грн. 30 коп. та штрафу у сумі 20 грн. 24 коп.
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив в судове засідання явку жодного представника, але про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 15.06.10 підтримав свої доводи визначені в акті рекламації від 12.06.09 та проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві, зокрема зазначаючи, що виявлені позивачем дефекти є результатом неналежного використання вагонів.
Представники позивача в судових засідання неодноразово зазначали, що доводи відповідача є необґрунтованими.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивач неодноразово брав участь в судових засідання та мав можливість надати суду додаткові документи та відповідні докази, що ним зроблено не було, суд вважає за можливе розглянути справу за умови відсутності представників позивача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд
. в с т а н о в и в:
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 08.08.08 між сторонами у справі було укладено договір № 0549/08 ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби до 6 років.
За умовами вказаного договору, відповідач зобов'язався здійснити капітальний ремонт вантажних вагонів позивача та гарантує якість вказаного ремонту.
В вересні 2008 року було введено в експлуатацію вагон № 67196733 після капітального ремонту з продовженням терміну служби у відповідача. 11.06.09 у вагоні були виявлені наступні дефекти: послаблено заклепки планок. Про виявлені недоліки було повідомлено відповідача. 05.06.09 представниками позивача було складено акт рекламації № 14 від 12.06.09.
В результаті виявлених дефектів позивач поніс відповідні витрати на суму 951 грн. 30 коп., також ним були нараховані штрафні санкції відповідно до п. 6.2.1 договору в сумі 24 грн. 20 коп.
З метою отримання вказаних коштів позивач направив відповідачу претензію, яка була залишені останнім без задоволення.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача витрати на усунення дефектів в сумі 951 грн. 30 коп., 20% штрафу від вартості неякісних складових частин в сумі 24 грн. 20 коп.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Між Державною адміністрацією залізничного транспорту України “Укрзалізниця” (позивач у справі), як Замовником, та Товариством з додатковою відповідальністю “Попаснянський вагоноремонтний завод” (відповідач у справі), як Виконавцем, було укладено договір на капітальний ремонт вантажних вагонів № 0549/08-ЦЮ від 08.08.2008 (далі -Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт вантажних вагонів, який проводиться згідно з „Керівництвом по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520мм.” -ЦВ-0016, затвердженими наказом Укрзалізниці від 06.11.1998 № 272-Ц; „Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар” № ЦВ-ЦЛ-0062 (далі -Керівництв по ремонту).
Як встановлено в пункті 6.1 Договору, Виконавець гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів згідно “Керівництв по ремонту”на протязі встановленого гарантійного терміну за умови дотримання Замовником діючих вимог по його технічному обслуговуванню та експлуатації.
Пунктом 6.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 3 від 30.04.2009) передбачено, що при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, він сплачує Замовнику понесені витрати на усунення дефектів та штраф у розмірі 20 % вартості неякісних нових складових частин, які встановлені Виконавцем при ремонті, штраф у розмірі 3 % вартості неякісно виконаного ремонту при усуненні недоліків Виконавцем у Замовника.
Відповідно до п. 6.11 Основних умов ремонту та модернізації вагонів залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці № 125-Ц від 27.04.1999, у випадку виявлення дефектів вузлів вагона, що виникла із-за порушення вимог до їх технічного обслуговування та експлуатації, наявності пошкоджень, гарантія заводу по цих вузлах знімається і претензії по якості їх ремонту не пред'являються.
Під час експлуатації вагону № 67196733 представниками позивача були виявлені певні дефекти які закріплені в акті-рекламації №14 *(арк. справи 8) , де характер дефекту визначений як послаблення заклепок планок гасителя коле бань.
З наведеного вбачається, що з ладу вийшли тільки окремі частини вагонів, а не всі вагони.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав ремонтні роботи за спірним вагоном та позивачем було прийнято його в експлуатацію, що підтверджено зокрема, повідомленнями про приймання вантажних (пасажирських) вагонів з капітального ремонту за формою ВУ-36М №№ 712 (який додані до відзиву відповідача).
Вказаний вище акт-рекламації підписаний представником відповідача, з окремою думкою, згідно якої встановлено ще низку дефектів, що виникли у зв'язку з неправильною експлуатацією вагону.
Також, відповідно до п.6.1 договору “Виконавець”(відповідач у справі) гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів, згідно “Керівництва по ремонту” на протязі встановленого гарантійного терміну за умови дотримання “Замовником”(позивачем у справі) діючих вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації .
В даному випадку позивачем не доведено суду, що спірні вагони експлуатувалися належним чином.
Понесені витрати позивач обґрунтовує посиланням на відповідні калькуляції про усунення несправностей, рахунками на оплату понесених витрат та претензіями на адресу відповідача.
Разом з цим, будь-яких доказів фактичного понесення вказаних витрат позивачем до суду не надано.
Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності понесених витрат, протиправної поведінки відповідача, яка потягла за собою зазначені витрати, причинний зв'язок між ви тратами та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
В даному випадку позивачем не було надано доказів реального понесення вказаних витрат у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат пов'язаних із усуненням недоліків в капітальному ремонті вагонів слід залишити без задоволенням.
Разом з цим, вимоги щодо стягнення штрафу є похідними з основних вимог, у зв'язку з чим у їх задоволенні також слід відмовити.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -06.07.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько