30 грудня 2021року м. Київ
Справа № 752/8178/21
Провадження № 22-ц/824/15963/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю
«Евакуатор Сервіс»,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року у складі судді Слободянюк А. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди.
Позов мотивував тим, що він є власником автомобіля марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
24 квітня 2020 року приблизно о 20 год. 30 хв. його автомобіль тимчасово було затримано з вул. Заньковецької, 9/9 у м. Києві головним інспектором відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Соболєм А. Г. через, нібито, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП (порушення правил стоянки).
За даним фактом було винесено постанову про адміністративне стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020 року. Відповідно до акту огляду та тимчасового затримання автомобіль було прийнято для доставки на спеціальний майдан ТОВ «Евакуатор Сервіс», м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, офіс 43.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року у справі № 761/13156/20, яке набрало законної сили, скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення у справі по порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020 року. Визнано протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП закрито.
Позивач вказував, що ним було сплачено: 255,00 грн - штраф за порушення Правил дорожнього руху, 288,00 грн - за збереження автомобіля на спеціальному майданчику та
1 270,00 грн - за транспортування транспортного засобу.
На відшкодування моральної шкоди позивач надає доводи, що зазнав душевних страждань на час затримки його автомобіля, мав захворювання правого та лівого кульшових суглобів з постійним больовим синдромом. Крім того, його батьки є пенсіонерами, похилого віку; батько пересувається лише за допомогою візка; мати інвалід 2-ої груп; позивач здійснює догляд за батьками, які, дізнавшись про затримку автомобіля пережили душевний стрес.
ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Евакуатор Сервіс» на свою користь безпідставно набуті кошти у розмірі 1 270,00 грн та 80 000,00 грн за завдану моральну шкоду.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у цій справі та вирішено розгляд цієї справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Аргументи відповідача
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог до ТОВ «Евакуатор Сервіс» надав відзив на позовну заяву, у якому вказував, що грошові кошти сплачені позивачем в якості оплати за перевезення вантажу - автомобіля на штрафмайданчик є коштами, які отримані на відповідній правовій підставі та поверненню не підлягають. Відповідач зазначав, що ним здійснювались послуги з доставляння транспортного засобу до місяці зберігання від особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення. Відповідач діяв на підставі Договору про надання послуг з транспортування № 14/11-2019 від 22 листопада 2019 року, що є підставою оплати послуг з перевезення автомобіля на штрафмайданчик.
Додаткові аргументи позивача
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому вказується, оскільки постанову про накладання адміністративного стягнення було скасовано, то підстава набуття відповідачем коштів згодом відпала, відтак в силу частини першої статті 1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути сплачені позивачем кошти. Шкода позивачу, як вказується у відповіді на відзив на позов, завдана спільними діями головним інспектором Соболєм А. Г. та ТОВ «Евакуатор Сервіс», відтак позивач мав право звернутися з позовом як до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), так і до ТОВ «Евакуатор Сервіс», яке має право на зворотну вимогу (регрес) як боржник, який виконав солідарний обов'язок.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 ТОВ «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Евакуатор Сервіс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди 1 270,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Евакуатор Сервіс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішуючи питання щодо стягнення з ТОВ «Евакуатор Сервіс» на користь
ОСОБА_1 1 270,00 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що вказані грошові кошти в розумінні частини першої статті 1166 ЦК України є шкодою, яка завдана неправомірним рішення органом державної влади у зв?язку із скасуванням постанови про накладання адміністративного стягнення у справі по порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020 року, а відтак підлягає відшкодуванню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
01 жовтня 2021 року ТОВ «Евакуатор Сервіс» через засоби поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року про стягнення на користь ОСОБА_1 1 270,00 грн. у якості матеріальної шкоди та судового збору та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 270,00 грн у якості матеріальної шкоди та судового збору з ТОВ «Евакуатор Сервіс» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ґрунтується на неповному з?ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності тих обставин, які суд вважав доведеними, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також за неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник вказує, що у відповідача відсутня цивільно-правова відповідальність перед позивачем у вигляді завдання майнової шкоди.
Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
25 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи № 752/8178/21 надійшли до Київського апеляційного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 25жовтня 2021 року справу призначено судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27жовтня 2021 року поновлено
ТОВ «Евакуатор Сервіс» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 81 270,00 грн., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).
Доводи інших учасників справи
06 листопада 2021 рокуОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ТОВ «Евакуатор Сіті» залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного судуміста Києва від 20 липня 2021 року залишити без змін.
Позиція Київського апеляційного суду
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла такого висновку.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Евакуатор Сервіс» про стягнення моральної шкоди в апеляційному порядку не оскаржується, а відтак відповідно до правил частини першої статті 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції в цій частині не перевіряється.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 22 листопада 2019 року між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), як замовник, та
ТОВ «Евакуатор Сервіс», як виконавець укладено договір № 41/11-2019. Предметом договору є надання виконавцем замовнику послуг з транспортування транспортних засобів, тимчасово затриманих інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у випадках передбачених КУпАП та в Порядку тимчасового затримання інспекторами паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада
2018 року № 990.
Строк дії вказаного договору визначено пунктом 7.1 до 31 грудня 2019 року.
У Додатковій угоді до вказаного Договору, сторонами змінено дату дії договору - до 31 грудня 2020 року.
24 квітня 2020 року винесено постанову № 0000005396 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки.
За змістом постанови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив підпункт г) пункт 15,9 Правил дорожнього руху України, а саме, належний йому автомобіль «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинив ближче 10 метрів від пішохідного переходу, у зв?язку із чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягненні у вигляді штрафу.
Постанову складено головним інспектором з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Соболєм А. Г.
Відповідно до акта огляду та тимчасового затримання від 24 квітня 2020 року автомобіль «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було прийнято для доставки на спеціальний майдан ТОВ «Евакуатор Сервіс», м. Київ, вул. Вільямса Академіка,6-Д, офіс 43.
Як вбачається з копії дублікату квитанції № 0.0.1688352487.1 від 25 квітня
2020 року, позивачем сплачено ТОВ «Евакуатор Сервіс» за транспортування транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - 1270,00 грн. (а.с.15).
Одержувачем сплачених 1 270,00 грн. за транспортування транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «Евакуатор Сервіс».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020року у справі № 761/13156/20, яке набрало законної сили 27 жовтня 2020року, задоволено позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Соболя А.Г., Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради. Скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020року. Визнано протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП - закрито (а.с.18-22).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі в оскаржуваній частині не відповідає.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, Київський апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ «Евакуатор Сервіс» 1 270,00 грн. безпідставно набутих коштів, ОСОБА_1 як на підставу заявлених позовних вимог посилався на статтю 1212 ЦК України.
Згідно частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України
У справі, що переглядається, установлено, що 1 270,00 грн., позивачем було сплачено саме ТОВ «Евакуатор Сервіс» за транспортування транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, згідно постанови
№ 0000005396 про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки, на підставі якого в подальшому відповідно до акта огляду та тимчасового затримання від 24 квітня 2020 року автомобіль «Skoda Oktavia», реєстраційний номер
НОМЕР_1 , було прийнято для доставки на спеціальний майдан ТОВ «Евакуатор Сервіс», м. Київ, вул. Вільямса Академіка,6-Д, офіс 43.
В подальшому, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від
24 вересня 2020 року у справі № 761/13156/20, яке набрало законної сили 27 жовтня
2020 року, скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020 року. Визнано протиправним застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП - закрито.
Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час розгляду справи № 761/13156/20 судом встановлено, що матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП. А відповідачем не доведено правомірності накладення адміністративного стягнення.
У зв?язку із встановленням вказаних обставин справи № 761/13156/20, суд зробив висновок про протиправне застосування заходів забезпечення провадження у вигляді тимчасового затримання транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер
НОМЕР_1 .
Підсумовуючи вищенаведене, Київський апеляційний суд робить висновок про те, що грошові кошти в розмірі 1 270,00 грн., які були сплачені ОСОБА_1 на рахунок
ТОВ «Евакуатор Сервіс» за транспортування транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1688352487.1 від 25 квітня
2020 року є безпідставно набутими відповідачем та підлягають поверненню згідно правил частини першої статті 1212 ЦК країни, оскільки підстава, на якій вони були сплачені (постанова про накладання адміністративного стягнення у справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки № 0000005396 від 24 квітня 2020 року) згодом відпала (скасована рішенням Шевченківського районного суду мста Києва від 24 вересня 2020 року справа
№ 761/13156/20).
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність у позивача права вимоги повернення 1 270,00 грн., проте, на думку колегії суддів, помилився з мотивами такого висновку, оскільки таке право виникло у позивача на підставі статті 1212 ЦК України.
Аргументи заявника про те, що у нього не виникло обов?язку з відшкодовування 1 270,00 грн є безпідставними, оскільки згідно дублікату квитанції № 0.0.1688352487.1 від 25 квітня 2020 року, саме ТОВ «Евакуатор Сервіс» є отримувачем коштів в розмірі 1 270,00 грн за наданні послуги з транспортування транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на спецмайданчик.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 376 ЦПК України).
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно, але допущено незастосування закону, який підлягав застосуванню, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів підлягає зміні в мотивувальній його частині з підстав, зазначених у цій постанові.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Зміна Київським апеляційним судом мотивів задоволення позовних вимог, не вплинуло на обсяг задоволених позовних вимог судом першої інстанції та не свідчить про зміну пропорційності задоволених позовних вимог, що давало б підстави Київському апеляційному суду здійснити розподіл судових витрат відповідно до правил статті 141 ЦПК України.
Тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат за наслідком перегляду справи в апеляційному порідку.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2021 року щодо вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна