1[1]
23 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
законного представника ОСОБА_9 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 ,
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2 групи, який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, в зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
Згідно з ухвалою суду 14 травня 2021року приблизно в 22.25 годин ОСОБА_6 , знаходячись на кухні в квартирі АДРЕСА_2 по місцю свого проживання, підійшов до картонної коробки, в якій знаходились кішка з кошенятами, та намагався взяти їх у руки, на що кішка почала агресивно себе поводити та подряпала його праву руку, на що ОСОБА_6 взяв з вищевказаної коробки кішку та чотирьох кошенят та жбурнув їх у відкрите вікно балкону квартири з сьомого поверху, внаслідок чого кішка та кошенята отримали тілесні ушкодження, які призвели до їх загибелі, тим самим вчинив жорстоке поводження із тваринами, що відносяться до хребетних, що призвело до загибелі чотирьох тварин.
Відповідно висновку судово-психіатричного експерта № 82 від 1307.2021 ОСОБА_6 виявляв ознаки органічного ураження головного мозку, поєднаного (резидуально-органічного, травматичного) генезу з когнітивними та вираженими емоційно-вольовими порушеннями), за своїм психічним станом не був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що висновок суду про неосудність ОСОБА_6 не ґрунтується на досліджених судом доказах, оскільки на момент вчинення інкримінованого діяння та на момент проведення експертизи, ОСОБА_6 у стані неосудності не перебував, він дійсно має психічне захворювання, однак, внаслідок цього не позбавлений можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, а за своїм психічним станом ОСОБА_6 не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Отже, ОСОБА_6 є обмежено осудною особою і підлягає кримінальній відповідальності, проте суд, всупереч вимогам ст. 19, 20 КК України помилково задовольнив клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, його законного представника та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду - до скасування, виходячи з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру, суд виходив з того, ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, перебуваючи у стані неосудності.
Так, в оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що в судовому засіданні було встановлено вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_6 та доведено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Проте, викладений в ухвалі суду висновок щодо неосудності ОСОБА_6 не ґрунтується на матеріалах провадження, оскільки вони не містять доказів того, що в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_6 перебував у стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану.
Натомість, в матеріалах справи є висновок судово-психіатричного експерта № 82 від 13.07.2021, яким встановлено, що на момент вчинення діяння ОСОБА_6 виявляв ознаки органічного ураження головного мозку, поєднаного (резидуально-органічного, травматичного) генезу з когнітивними та вираженими емоційно-вольовими порушеннями), за своїм психічним станом не був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, може бути визнана судом обмежено осудною.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 КК України визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Проте, у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 та в оскаржуваній ухвалі суду вказується на те, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, у той час, коли згідно з матеріалами провадження ОСОБА_6 перебував у стані обмеженої осудності, визначеної у ст. 20 КК України.
Суд першої інстанції не врахував вимог ст. 20 КК України, тобто не застосував закон України про кримінальну відповідальність, якій підлягав до застосування у провадженні щодо ОСОБА_6 , що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України.
Після скасування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою з наведених вище підстав слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 з поверненням матеріалів клопотання прокурору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
Матеріали за клопотанням прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України, повернути прокурору Деснянської окружної прокуратури.
Ухвала суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №754/12643/21
Провадження №11-кп/824/4394/2021 Категорія КК: ч. 3 ст. 299
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1