Головуючий у суді першої інстанції: Сенюта В.О.
справа №754/15908/21
провадження №33/824/5250/2021
23 грудня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Пилипця Антона Юрійовича,
розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Пилипцем Антоном Юрійовичем, на постанову судді Деснянського районного суду м.Києва від 2 листопада 2021 року,-
Постановою судді Деснянського районного суду м.Києва від 2 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору в сумі 454 грн. на користь держави.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 15 вересня 2021 року о 00 год. 02 хв. по вул. М.Цвєтаєвої, буд.6 в м.Києві керував транспортним засобом - автомобілем "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 з наявними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіряного покриття обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога в присутності двох свідків - відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипець А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, адвокат Пилипець А.Ю. зазначає про те, що, ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також у протоколі відсутній (помітка) підпис про роз'яснення таких прав, що є порушення ч.4 ст. 256 КУпАП (змісту протоколу про адміністративне правопорушення). Крім того, працівниками поліції порушено право на захист (ст. 59 Конституції України) та право не свідчити проти себе (ст. 63 Конституції України). Такі порушення щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом.
Форма бланку протоколу про адміністративне правопорушення в повній мірі не відповідає вимогам КУпАП, та галузевої інструкції, проте, дана помилка суттєво впливає на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як в даному випадку не роз'яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, є суттєвим порушенням її прав.
Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було суттєво порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а саме, - не роз'яснено права, зокрема, не роз'яснено ОСОБА_1 що він має право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Підтвердження того, що представником Національної поліції не було роз'яснено права ОСОБА_1 підтверджується відсутністю інформації щодо роз'яснення права у протоколі та відсутності підпису, а також відео з архіву.
Вважає, що порушення конституційного права ОСОБА_1 на захист, яке йому гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, є достатньою підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 307945 незаконним, та закриття провадження по даній адміністративній справі.
У разі відсутності у КУпАП безпосередньо підстав для визнання доказів недопустимими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини мають застосовуватися норми, які регулюють подібні за змістом правовідносини (аналогія закону ст.ст. 86-87 КПК України).
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 86 КПК України).
Згідно зі ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
На відео з архіву АА 00756 чітко прослуховується, що представник Національної поліції України, не повідомивши ОСОБА_1 про його права та до складання протоколу про адміністративне правопорушення, задає ОСОБА_1 навідні питання, та питання, що за своєю суттю являються собою дачу показань, однак ОСОБА_1 не був обізнаний про своє право не свідчити проти себе.
Беручи до уваги положення ст. 87 КПК України та порушення права ОСОБА_1 на захист та права не свідчити проти себе, то протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 307945 та відео з архіву АА 00756 є недопустимими доказами та не можуть братися до уваги у суді, а також усі інші процесуальні дії, що були вчиненні Національної поліцією України є недопустимими також.
Порядок вчинення поліцейським дій щодо проведення огляду водія на стан сп'яніння чітко унормовано законодавством, як то, спочатку огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу і лише у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, останній направляється до медичного закладу з послідуючим складанням протоколу про адміністративне правопорушення у разі наявності законних на те підстав.
Так, протокол містить відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі.
Натомість, будь яких даних про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, протокол у собі не містить.
Підставою для направлення водія для огляду до медичного закладу є відмова від проходження такого огляду на місці зупинки або ж незгода із відповідними результатами. Відсутність відповідної пропозиції про проходження на стан наркотичного сп'яніння на місці, з боку уповноважених осіб, підтверджується відеозаписом.
Отже, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження на стан сп'яніння на місці зупинки, а працівник поліції не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці запинки, а відразу направив до медичного центру.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Таким чином, представниками Національної поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції, а тому огляд (у тому числі) і відмова від огляду на стан сп'яніння є недійсними.
Крім цього, пояснення свідків були взяті не у медичному центрі під час проведення огляду на стан сп'яніння та фіксування самої відмови, що суперечить вимогам КУпАП та Інструкції, а у віддаленому місці із явним розривом у моменті надання відмови. Однак, у пояснення свідків лише є інформація щодо того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак відсутня інформація щодо ознак наркотичного сп'яніння, що зазначені у протоколі серії ААБ № 307945, а тому такі пояснення є недопустимим доказами.
Відповідно до п. 12 Розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками,визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу II Інструкції).
Тобто, направлення особи на перевірку стану сп'яніння до медичного закладу здійснюється відповідно до вимог Інструкції, таке направлення має бути виражене у письмовій формі та є обов'язковим процесуальним документом.
Пунктом 4 Розділу І цієї Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У протоколі серії ААБ № 307945 були зазначені наступні ознаки: розширені зіниці які не реагують на світло, неприродна блідість, тремтіння рук пальців - тобто було перелічено ознаки наркотичного сп'яніння, за наявності яких, представник Національної поліції в обов'язковому порядку мав виписати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, у справі відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд на стан наркотичного сп'яніння, а тому працівниками Національної поліції не було дотримано вимог п.п. 2,4 розділу І та вимог пункту 12 Розділу II Інструкції, що тягне за собою недійсності такого огляду у силу положення ч.5 ст. 266 КУпАП.
Суд першої інстанції прирівняв відповідь ОСОБА_1 щодо попередження його, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано до суду із роз'ясненнями ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Працівниками поліції не зафіксовано підстави та причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому така зупинка вважається незаконною.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Пилипець А.Ю. доводи апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, абз. 2 п. 27 роз'яснено, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №307945 від 15 вересня 2021 року, водій ОСОБА_1 15 вересня 2021 року приблизно о 00 год. 02 хв. у м. Києві по вул. М.Цвєтаєвої, буд.6 керував транспортним засобом - автомобілем "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 з наявними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіряного покриття обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога в присутності двох свідків - відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Відповідно до цього ж протоколу, ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2). В поясненнях написав, що зобов'язується не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - поліцейським взводу 1, роти 1, батальйону 2 УПП м.Київ ДПП капралом поліції Самусєвой А.С., скарга на дії якої подана 9 грудня 2021 року захисником ОСОБА_2 - адвокатом Пилипець А.Ю., тобто вже після прийняття судом першої інстанції рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Копія скарги, подана до суду апеляційної інстанції 22 грудня 2021 року адвокатом Пилипець А.Ю. для долучення до матеріалів адміністративної справи в суді.
Результатів розгляду такої скарги до суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 не надано.
Разом з тим, подання скарги на дії працівника поліції після спливу значного проміжку часу (з дня вчинення правопорушення 15 вересня 2021 року до 9 грудня 2021 року на час перегляду справи судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції розцінює таку позицію ОСОБА_1 та його захисника, як можливість в будь-який спосіб піддати сумніву дії працівників поліції, проте на переконання апеляційного суду такі порушення не можуть бути констатовані за їх відсутності.
Дії працівників поліції щодо складання протоколу є такими, що відповідають чинному законодавству та підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи.
Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я і не може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи апелянта про те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм закону є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи міститься відео з нагрудних бодікамер патрульних поліції з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
На відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 у медичному закладі було надано можливість здати відповідний аналіз на підтвердження чи спростування перебування у стані наркотичного сп'яніння, однак він такою можливістю не скористався.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не зафіксовано підстав та причин зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому така зупинка вважається незаконною, є неспроможними, оскільки спростовуються відеозаписом з бодікамери працівника поліції, де водію роз'яснено причину зупинки транспортного засобу (несправність ближньої лівої фари), на що ОСОБА_1 надав пояснення, що має проблеми з електрикою в машині, які має намір виправити не раніше ніж через тиждень.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дотримання прав передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України було забезпечено шляхом виклику його як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції. В суді першої інстанції ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пилипець А.Ю. були присутніми при розгляді справи, права були роз'яснені.
Суд апеляційної інстанції надав ОСОБА_1 можливість бути присутнім в суді, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст.268 КУпАП правами. Подавши апеляційну скаргу, ОСОБА_1 отримав можливість довести відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, але цього не зробив, будь-яких доказів як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не надав.
Сам факт відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, не свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції особисто доставили ОСОБА_1 в медичний заклад.
Доводи апелянта про відсутність свідків під час проведення огляду в медичному закладі, як підстави для визнання огляду недійсним, не є спроможними, оскільки такі вимоги, спростовуються приписами ч.2 ст. 266 КУпАП та наявністю в матеріалах справи відеозапису.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи захисника, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а оцінюються як обрана лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Деснянського районного суду м.Києва від 2 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пилипцем Антоном Юрійовичем, на постанову судді Деснянського районного суду м.Києва від 2 листопада 2021 року, залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду м.Києва від 2 листопада 2021 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна