Справа №753/329/20
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/14079/2021
26 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року (суддя Яковлєва Л.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхової виплати,
встановив:
у січні 2020р. позивач звернувся до суду з позовом: про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України недоплачену страхову виплату в розмірі 9811грн 09коп.; про стягнення з ОСОБА_2 різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою у розмірі 140 151грн 45коп.; про стягнення з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу в сумі 1 500грн; витрат, пов'язаних з проведенням автотехнічного дослідження №048-12(Д)/19 в сумі 5 000грн та судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 6 серпня 2016 року о 20 год. 10 хв. в м. Бориспіль на перехресті вул. Київський шлях та вул. Бежівка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів ВАЗ - 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та Опель Вектра, д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, внаслідок якої обидва транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
Позивач посилався на те, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2017 року провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю складу правопорушення. Дане судове рішення набрало законної сили після перегляду в суді апеляційної інстанції 28 березня 2017 року. Для встановлення винуватця у ДТП ним замовлено експертне дослідження, згідно якого винним у вчиненні даного ДТП є водій ОСОБА_2 . За складання вказаного висновку ним було сплачено 5 000грн.
Позивач зазначав, що на момент ДТП автомобіль ОСОБА_2 не був застрахованим, а тому він 9 серпня 2016 року звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до МТСБУ, яке 5 січня 2017 року здійснило виплату в розмірі 82 272грн 59коп.
Позивач вважав виплату, здійснену МТСБУ, заниженою, оскільки згідно висновку
судового експерта від 25 грудня 2019 року різниця вартості транспортного засобу до ДТП та після ДТП складає 92 083,68грн.
12 травня 2021 року позивач подав до суду заяву про відмову від позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_2 , та просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України недоплачену страхову виплату в розмірі 9 811грн 09 коп., витрати, пов'язані з проведенням незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, в розмірі 1 500грн, витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті правничої допомоги у розмірі 15 000грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної майнової шкоди.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 недоплачену страхову виплату в розмірі 9 811грн 09коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 902грн 03коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та розподілити судові витрати.
Відповідач посилається на неповне встановлення судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки судом не була врахована та обставина, що розмір відновлювального ремонту автомобіля позивача перевищував ринкову вартість автомобіля на момент настання страхового випадку, тому виплаті підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач стверджував, що визначаючи розмір страхового відшкодування, керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до п.2.2. якої утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного до експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних придатних для експлуатації складників. Відповідно до п. 7.19 Методики у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.
Відповідач вважає, що судом першої інстанції неправомірно прийнято, як належний доказ, наданий позивачем висновок експерта №102/19 від 25 грудня 2019 року, який є рецензією на звіт №35307/16 від 22 серпня 2016 року, виконаний з порушенням норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачем, який не має повноважень на проведення такої рецензії. Крім того, суд не звернув увагу, що оцінка була проведена без огляду транспортного засобу.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подано.
В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про проведення розгляду справи з викликом сторін.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не
проводиться.
Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідач оскаржує рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача недоплачену страхову виплату в розмірі 9 811грн 09коп., при цьому відповідач не посилається на відмову суду першої інстанції у прийнятті доказів або необхідності у дослідженні нових доказів, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак колегія суддів не вбачає необхідності для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 6 серпня 2016 року о 20 год. 10 хв. в м. Бориспіль на перехресті вул. Київський шлях та вул. Бежівка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: ВАЗ - 2101, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2017 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Київської області від 28 березня 2017 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено і не заперечувалося сторонами, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована.
9 серпня 2016 року позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту № 35307/16 від 22 серпня 2016 року про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «СОС Сервіс Україна» на замовлення ПрАТ СК «ПЗУ Україна», ринкова вартість автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП становила 202 822грн 59коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ на запасні частини становить 232 235грн 13коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 92 083грн 68коп., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля у результаті ДТП, становить 202822грн 59коп.
Відповідно до звіту № PZU/МТСБУ/35307(о) про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного оцінювачем ОСОБА_3 28 вересня 2016 року, вартість пошкодженого транспортного засобу Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , 120 550грн.
5 січня 2017 року МТСБУ перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 82 272грн 59коп., як різницю вартості автомобіля до та після ДТП.
Згідно висновку експерта № 102/19 від 25 грудня 2019 року за результатами проведення автотоварознавчого дослідження документів, пов'язаних з пошкодженням
автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , в ДТП, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 на замовлення представника ОСОБА_1 - адвоката Ждан В.В., ринкова вартість автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , в пошкодженому після ДТП від 6 серпня 2016 року невідновленому стані, становить 110 738грн 91коп.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у результаті ДТП автомобіль позивача є фізично знищеним, тому позивачу підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Також суд вважав, що належним доказом у підтвердження вартості пошкодженого автомобіля є висновок експерта Даценка Г.Д. від 25 грудня 2019 року.
Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода,
заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно звіту №35307/16 про визначення вартості матеріального збитку від 22 серпня 2016 року ринкова вартість транспортного засобу Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , на момент настання ДТП становить 202 822грн 59коп., вартість відновлювального ремонту - 232 235грн 15коп., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 92 083грн 68коп.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у результаті ДТП, яка сталося 6 серпня 2016 року, автомобіль позивача є фізично знищеним, тому позивачу підлягає виплаті різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Разом з цим, звіт №35307/16 про визначення вартості матеріального збитку від 22 серпня 2016 року не містить визначення вартості транспортного засобу після ДТП.
ТОВ «СОС Сервіс Україна», яке складало звіт №35307/16, звернулося до оцінювача ОСОБА_3 для визначення вартості пошкодженого у ДТП автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 .
Зі звіту № PZU/МТСБУ/35307(о) про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу, складеного оцінювачем ОСОБА_3 28 вересня 2016 року для визначення суми страхового відшкодування, вбачається, що оцінювачем був проведений незалежний аукціон по системі торгів «AUTOonline» автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , за результатами якого надійшла найвища пропозиція у сумі 120 550грн, яка була використана МТСБУ при визначенні суми страхової виплати.
Відповідно до п.п. 7.17-7.19 Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003року (далі - Методика), якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ. У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що
оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.
Згідно п. 2.2 Медотики утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників.
Отже, для визначення суми страхового відшкодування проведення онлайн-аукціону з продажу пошкодженого транспортного засобу не заборонено.
Разом з цим, матеріали справи не містять даних, що позивачу повідомлялося про можливість продажу пошкодженого транспортного засобу за ціну, запропоновану на аукціоні.
За таких обставин, позивач мав правові підстави не погодитися з розміром страхового відшкодування та вимагати його виплати відповідно до вартості пошкодженого транспортного засобу, визначеного на підставі вищезазначеної Методики.
З матеріалів справи вбачається, що позивач погодився з тим, що його транспортний засіб є фізично знищений, однак висловив бажання залишити його собі.
Виходячи з вищевикладеного, позивач повинен був надати суду докази вартості транспортного засобу після ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно частиною 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У підтвердження вартості пошкодженого автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , позивачем суду першої інстанції наданий висновок експерта № 102/19 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження документів, пов'язаних з пошкодженням автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , в ДТП, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 на замовлення представника ОСОБА_1 - адвоката Ждан В.В. 25 грудня 2019 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2 , в пошкодженому після ДТП від 6 серпня 2016 року невідновленому стані, становить 110 738грн 91коп.
Зі змісту висновку вбачається, що експертом огляд автомобіля не проводився, а висновок складено на підставі аналізу наданих документів.
Разом з цим, відповідно до пункту 5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних
для проведення дослідження.
Пунктами 7.20.-7.23 Методики визначено, що вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.
Вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10-8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.
Якщо ринкова вартість технічно справних складників менша за суму вартості робіт з їх демонтування та витрат, пов'язаних з їх продажем у регіоні, то вартість оцінюваного КТЗ дорівнює вартості металобрухту складників, що залишилися, з урахуванням витрат на утилізацію.
Аналіз висновку експерта № 102/19 від 25 грудня 2019 року зазначеним вимогам Методики не відповідає.
При цьому у висновку не зазначено, за яких обставин адвокатом Ждан В.В. замовлено проведення автотехнічного дослідження документів без технічного огляду автомобіля.
Крім того, звертає на себе увагу та обставина, що за складанням зазначеного висновку представник позивача звернувся до експерта у грудні 2019 року, тобто після сплину більше, ніж 3 років після ДТП та майже 3 років після виплати страхового відшкодування.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що наданий позивачем висновок експерта № 102/19 від 25 грудня 2019 року є належним доказом у підтвердження позовних вимог, заявлених до МТСБУ, та спростовує доводи МТСБУ, що розмір страхового відшкодування був визначений відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Також судом першої інстанції не було враховано, що зазначений висновок експерта визначив ринкову вартість пошкодженого автомобіля позивача, що суперечить положенням пункту 7.17 Методики і не є визначенням вартості утилізації КТЗ.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, пред'явлені до МТСБУ, є недоведеними та задоволенню не підлягають, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, в цілому правильно застосував норми матеріального права, однак не здійснив належну оцінку наданих доказів, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог та задоволення апеляційної скарги, з позивача підлягає стягненню сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261грн 20коп.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхової виплати відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який проживає у АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131, яке знаходиться у м. Києві, Русанівський бульвар, 8, судовий збір у сумі 1 261грн 20коп.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2021 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк