04 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/16406/21
адміністративне провадження № К/9901/46031/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., про визнання дій неправомірними, зобов'язати вчинити дії,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ «Українська залізниця», позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третьої особи - ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., в якому просило:
- визнати неправомірною бездіяльність, яка полягає в незнятті арештів з грошових коштів AT «Укрзалізниця» у виконавчому провадженню ВП № 65323614, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 65365075;
- усунути порушене право AT «Укрзалізниця» шляхом скасування постанов Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 травня 2021 року про арешт коштів AT «Укрзалізниця» та про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП № 65323614, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 65365075.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано неправомірною бездіяльність, яка полягає в незнятті арештів з грошових коштів AT «Укрзалізниця» у виконавчому провадженні ВП № 65323614, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП № 65365075;
- скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 травня 2021 року про арешт коштів AT «Укрзалізниця» в межах виконавчого провадження ВП №65323614, яке входить до складу зведеного виконавчого провадження ЗВП №65365075;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким провадження у справі закрито. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року залишено без змін.
15 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга AT «Укрзалізниця» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в справі №640/16406/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу прийнятих рішень та бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення апеляційної інстанції, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи, що суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин норми права, визначені статтею 287 КАС України та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 733/889/17 та Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19.
Проте такі доводи відхиляються Судом, оскільки фактично зводяться до незгоди скаржника з застосованою судом апеляційної інстанції практикою Верховного Суду, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Отже, перевіряючи матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
За таких обставин, клопотання про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року вирішенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року в справі №640/16406/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко