ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/75812.02.10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Томас"
до Державного комітету статистики України
третя особа регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
про стягнення 610 283,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Дорошко О.В.(дов. від 05.11.2009)
Від відповідача Михайловська Л.А (дов. від 27.01.2009),
Крехальов А.А. (дов. від 09.01.2009)
Келембет М.В.(дов. від 06.01.2010)
Від третьої особи Лавська Т.М.(дов. від 14.09.2009)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 610 283,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень, зроблених ним під час оренди приміщення площею 795,60 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Еспланадна 4.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2009 порушено провадження у справі №50/758 та призначено до розгляду на 04.12.2009. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Представник відповідача в судове засідання 04.12.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
В судове засідання прибули представники позивача та третьої особи і дали пояснення по справі. Розгляд справи було відкладено на 23.12.2009.
В судове засідання 23.12.2009 з"явилися представники позивача, відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Крім цього, відповідач подав клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи було відкладено на 13.01.2010.
В судовому засіданні 13.01.2010 було оголошено перерву на 22.01.2010, а в судовому засіданні 22.01.2010 оголошено перерву на 03.02.2010 для подання додаткових доказів по справі.
03.02.2010 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали додаткові пояснення по справі.
Представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -
20.08.2001 між товариством з обмеженою відповідальністю "Томас"(далі позивач, орендар за договором) та Державним комітетом статистики України(далі відповідач, орендодавець за договором) був укладений договір №6-ор/2001 оренди нерухомого майна(далі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивачу було надано у платне користування нежиле приміщення площею 795,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4, яке знаходилося на балансі відповідача.
Згідно з п. 9.1. договору його укладено строком на 3 роки, а саме з 20.08.2001 до 31.12.2004.
Додатковою угодою до договору від 02.01.2003 сторонами було викладено п. 9.1. договору в такій редакції: «цей договір діє з 20.08.2001 по 31.12.2004 включно». Тобто, загальний строк договору становив 3 роки 4 місяці 11 днів.
Відповідно до п. 9.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором.
За відсутності заяв сторін щодо припинення або зміни умов договору, дію даного договору, у відповідності з вимогами п. 9.5. договору та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», було продовжено до 11.05.2008.
Відповідно до п. 4.4. договору орендар був зобов'язаний своєчасно здійснювати поточний, капітальний та інші види ремонтів орендованого нежитлового приміщення з дозволу орендодавця.
Відповідно до п. 5.3. договору оренди орендар має право з дозволу орендодавця проводити реконструкцію і технічне переустаткування орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості, при цьому проектна документація на проведення означених робіт підлягає погодженню з орендодавцем.
За рішенням господарського суду м. Києва у справі №40/240 від 22.12.2008, яке набрало законної сили 08.04.2009, підтвердженого рішеннями вищестоящих судів України договір оренди №6-ор/2001 припинив свою дію. За цим же рішенням суду позивач був виселений з орендованого приміщення та зобов'язаний передати дане приміщення відповідачу.
Постановою державного виконавця від 30.10.2009 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 40/240 від 05.10.2009 встановлено, що згідно акту державного виконавця від 29.10.2009 боржником(ТОВ «Томас») рішення суду(у справі № 40/240) виконано в добровільному порядку. Тобто, ТОВ «Томас»добровільно виселилося з орендованого приміщення та передало дане приміщення Державному комітету статистики України.
Діючи згідно з вищезазначеними умовами договору позивач листом №2 від 30.01.2003 звернувся до відповідача для отримання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт в орендованому приміщенні за власні кошти та 10.02.2003 листом № 18/03-2-115 отримав від орендодавця письмовий дозвіл на проведення за власний рахунок ремонтно-будівельних робіт на суму 636 982,00 грн.(лист-дозвіл в матеріалах справи).
Отримавши дозвіл відповідача, позивач здійснив в орендованому приміщенні ремонтно-будівельні роботи за власні кошти на загальну суму 610 283,00 грн.
У висновку спеціаліста №13-10/92-09 від 02.11.2009 Державного підприємства „Київська обласна багатопрофільна лабораторія НДЕКЦ"(в матеріалах справи) зазначено, що виконані ремонтно-будівельні роботи в орендованому приміщенні по вул. Еспланадній, 4 в м. Києві відповідають затвердженому кошторису і складають - 610 283,00 грн. (шістсот десять тисяч двісті вісімдесят три гривні 00 копійок).
Крім того, у вказаному висновку зазначено, що проведені ремонтно-будівельні роботи ЗАТ „Континент" в приміщенні їдальні в ГМУС м. Києва по вул. Еспланадній, 4 мали вплив на її ринкову вартість. Виконаний ремонт підвищив ринковий попит на даний об"єкт і збільшив його вартість на суму -7 796 480,00 грн.(сім мільйонів сімсот дев"яносто шість тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).
Внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Відповідач та третя особа у своїх відзивах на позовну заяву наголошують на тому, що договір оренди припинився 31.12.2007, оскільки в повідомленні відповідача позивачу було зазначено, що саме з цієї дати закінчується термін договору оренди нерухомого майна №6-ор/2001.
Однак, суд не може погодитися з такими твердженнями відповідача та третьої особи з огляду на те що в матеріалах справи знаходяться рахунки-фактури, що виставлялися відповідачем позивачу у період з лютого 2008 року по жовтень 2009 року включно, відповідно наявні також і платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем орендної плати за період з лютого 2008 року по вересень 2009 року. Отже, позивач продовжував користуватися приміщенням та сплачувати за нього орендну плату згідно рахунків що виставлялися відповідачем. Таким чином, суд вважає що договір продовжував діяти до моменту вступу рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2008 по справі № 40/240 в законну силу, а саме до 08.04.2009, коли суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення господарського суду м. Києва по зазначеній справі.
В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи заявили про те, що позивач пропустив строки позовної давності звернення до суду визначені законодавством в один рік, який на їх думку слід рахувати з 01.01.2008.
Проте, суд зазначає, що у позивача право на звернення з даним позовом до суду виникло з 08.04.2009, а саме з моменту вступу в законну силу рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2008 по справі № 40/240.
Таким чином суд вважає доведеним той факт, що позивач правомірно, а саме у встановлені строки позовної давності звернувся з даним позовом до суду, а отже заяви відповідача та третьої особи про застосування позовної давності не підлягають задоволенню.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, в жовтні 2009 року позивач добровільно виконав рішення суду та звільнив приміщення, передавши його відповідачу.
З матеріалів справи вбачається, що орендоване приміщення по вул. Еспланадній, 4 в м. Києві було повернуто відповідачу у поліпшеному та відновленому стані. Позивач за власні кошти з письмового дозволу відповідача здійснив капітальний ремонт вказаного приміщення на загальну суму 610 283,00 грн., чим підвищив ринковий попит на орендований об'єкт та його ринкову вартість на 7 796 480,00 грн. Даний факт підтверджується висновком спеціаліста №13-10/92-09 від 02.11.2009 Державного підприємства „Київська обласна багатопрофільна лабораторія НДЕКЦ", що знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Згідно з п. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Юридична доля поліпшень, зроблених наймачем, залежить від двох обставин: а) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; б) чи була надана згода наймодавця на проведення поліпшень.
Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Таке право надається наймачеві незалежно від того, чи були зроблені поліпшення за згодою наймодавця, чи без його згоди. Але в разі вилучення поліпшень, зроблених за згодою наймодавця, наймач втрачає право на відшкодування їх вартості.
Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, то незалежно від того, можна їх відокремити від орендованого майна чи ні, наймач отримує право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Вибір способу відшкодування здійснюється наймачем або за погодженням сторін.
У своїх запереченнях на позовну заяву відповідач та третя особа посилаються на п. 9.4. договору, відповідно до якого у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення -власністю орендодавця.
Суд зазначає, що в даному випадку спір не розглядається щодо того, що здійснені позивачем невідокремлювані поліпшення є власністю орендодавця, цього ніхто не заперечує, однак в силу статті 778 ЦК України, та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавець -Державний комітет статистики України, зобов'язаний відшкодувати такі поліпшення орендарю - товариству з обмеженою відповідальністю "Томас".
Доказоми здійснення позивачем поліпшень орендованого майна є договір підряду № 16/2-Р від 04.11.2002, що укладений між закритим акціонерним товариством «Континент»(підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Томас"(замовник).
Згідно з п. 1. даного договору підряду замовник доручив, а підрядник прийняв на себе обов'язки виконати ремонтно-будівельні роботи по об'єкту, що знаходиться в м. Києві по вул. Еспланадна, 4 і перебуває на балансі Державного комітету статистики України.
Відповідно до п. 3. договору підряду № 16/2-Р від 04.11.2002 вартість робіт та матеріалів по даному договору становить 610 283,00 грн.
Доказом виконання підрядником робіт саме на цю суму слугують платіжні доручення(в матеріалах справи) на перерахування позивачем коштів за проведення ремонтно-будівельних робіт згідно з договором підряду № 16/2-Р від 04.11.2002 за період з листопада 2003 року по листопад 2005 року та акти приймання виконаних підрядних робіт.
Крім того, закрите акціонерне товариство «Континент»своїм листом-підтвердженням вих. № 35-12 від 30.12.2009 повідомило, що на підставі договору підряду від 04.11.2002 №16/2-Р ЗАТ «Континент»виконано ремонтно-будівельні роботи по об'єкту в їдальні Державного комітету статистики України, що знаходиться по вул. Еспланадній, 4 в м. Києві, відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації. Ремонтно-будівельні роботи здано ЗАТ «Континент»в лютому 2003 року. Загальна вартість зазначених робіт, згідно затвердженого кошторису складає 610 283,00 грн., в тому числі ПДВ 101 713,83 грн. TOB «Томас»станом на 30.12.2009 за виконані роботи розрахувалось повністю, заборгованості немає.
Також, суд наголошує на тому, що у відповідності із ч. 3 ст. 778 ЦК України відповідач надав позивачу згоду на проведення ремонтно-будівельних робіт. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи листом відповідача, відповідно до якого заступник Голови Державного комітету статистики України Шишкіна К.М. зазначила, що розглянувши проектно-кошторисну документацію для виконання ремонтно-будівельних робіт на суму 636 982,00 грн., Державний комітет статистики України не заперечує проти проведення TOB «Томас»за власний рахунок ремонтно-будівельних робіт орендованого нежитлового приміщення площею 795,6кв.м, яке знаходиться на балансі Дежкомстату, за адресою: 01023 м. Київ, вул. Еспланадна,4-6.
Розбіжність у сумах, а саме у договорі та позові зазначено суму 610 283,00 грн., а відповідачем погоджено проектно-кошторисну документацію на суму 636 982,00 грн. не є значною і може пояснюватись зміною вартості матеріалів станом на день виконання робіт та не спростовує факту виконання підрядних робіт. Крім того, навіть якщо сума витрат позивача і складає 636 982,00 грн. закон не забороняє кредитору вимагати від боржника оплати меншої суми, ніж боржник насправді йому заборгував.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Враховуючи наявність згоди орендодавця (відповідача) на здійснення позивачем поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, вартість яких згідно затвердженого кошторису склала 610 283,00 грн., суд наголошує на наявності правових підстав для стягнення вказаної суми з відповідача.
За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості поліпшень орендованого майна в сумі 610 283,00 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що відповідач не подав суду належних доказів відсутності у нього обов'язку щодо оплати позивачу здійснених поліпшень орендованого майна та не довів суду наявність правових підстав для відмови позивачу у відшкодуванні понесених ним витрат на ці цілі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного комітету статистики України(поштова адреса: вул. Шота Руставеллі, 3, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 00013633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Томас"(юридична адреса: вул. Струтинського, 8, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30057192) витрати на поліпшення орендованого майна в сумі 610 283(шістсот десять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 00 коп., державне мито в сумі 6 102(шість тисяч сто дві) грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
Суддя Головатюк Л.Д.