ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/16114.06.10
За позовом Акціонерного банку «Київська Русь»
доСпільного українсько-італійського підприємства «Прогресо-Італія»
простягнення 5 295 862,99 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники
від позивача -Пугач С.В., дир. деп. по роб. з пробл. актив., дов. №151 від 16.04.2010;
від відповідача -не з'явився.
У лютому 2010 року Акціонерний банк «Київська Русь»(далі -позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько-італійського підприємства «Прогресо-Італія»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3315-20/6-1в від 30.03.2003 в сумі 5 295 862,99 грн., яка складається з:
- основна заборгованість по кредиту -399 233,96 євро, що за курсом НБУ становить 4 451 521,33 грн.;
- пеня за прострочення повернення кредитних коштів за період з 05.02.2009 до 24.06.2009 -407 344,69 грн.;
- заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.08.2009 до 04.02.2010 -37 528,01 євро, що за курсом НБУ становить 418 443,20 грн.;
- пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.09.2009 до 04.02.2010 -18 553,76 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.03.2006 між Акціонерним банком «Київська Русь»та Спільним українсько-італійським підприємством «Прогрессо-Італія»було укладено Кредитний договір, за яким позивач відкрив відповідачу невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 465 000 євро чи в сумі еквівалентній цьому ліміту (за курсом НБУ на момент видачі) в гривні строком з 03.03.2006 до 02.03.2008 зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами в євро та 21 % річних за користування кредитними коштами в гривні.
Відповідно до договору про внесення змін від 29.02.2008 до Кредитного договору відсоткову ставку за користування кредитними коштами в євро було встановлено в розмірі 18% річних, також було встановлено графік погашення заборгованості.
Відповідно до Договору про внесення змін від 01.08.2008 до Кредитного договору строк користування кредитними коштами було пролонговано до 25.12.2008.
Пунктами 3.2 -3.4 Кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його повного погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією. Відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачується позичальником щомісячно, до останнього робочого для поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. У випадку прострочення погашення кредитної лінії, відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії.
Строк повернення кредиту настав 25.12.2008.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 порушено провадження у справі № 34/161 та призначено на 07.04.2010.
У судове засідання 26.04.2010 представник відповідача не з'явився, вимог ухвал Господарського суду м. Києва не виконав, обґрунтованих клопотань щодо неявки не направляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Крім того, представник позивача надав суду витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого, зокрема, вбачається, що юридичною адресою відповідача є: 02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, 39.
07.04.2010, 26.04.2010 та 26.05.2010 розгляд справи відкладався.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.03.2006 між Акціонерним банком «Київська Русь»(Банк) та Спільним українсько-італійським підприємством «Прогрессо-Італія»(Позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 465 000 євро чи в сумі еквівалентній цьому ліміту (за курсом НБУ на момент видачі) в гривні строком з 03.03.2006 до 02.03.2008 зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами в євро та 21% річних за користування кредитними коштами в гривні.
Відповідно до договору про внесення змін від 29.02.2008 до Кредитного договору відсоткову ставку за користування кредитними коштами в євро було встановлено в розмірі 18% річних, також було встановлено графік погашення заборгованості.
Відповідно до договору про внесення змін від 01.08.2008 до Кредитного договору строк користування кредитними коштами було пролонговано до 25.12.2008.
Пунктами 3.2 -3.4 Кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його повного погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією. Відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачується позичальником щомісячно, до останнього робочого для поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. У випадку прострочення погашення кредитної лінії, відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії.
Строк повернення кредиту настав 25.12.2008.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав Позичальнику кошти, що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками по особовому рахунку позивача №2063990179 від 01.02.2010.
Всупереч умов Кредитного договору, Позичальником було порушено графік погашення заборгованості за кредитом.
Заборгованість Позичальника за кредитом станом на 01.04.2010 становить 436 761,97 євро, з яких:
- 399 233,96 євро -основна сума заборгованості за кредитом;
- 37 528,01 євро -нараховані відсотки за період з 01.08.2009 до 04.02.2010.
Суду не було надано доказів виконання умов Кредитного договору Позичальником як у строк до 02.03.2008,так і на дату винесення рішення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»у порушення умов Кредитного договору своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати відсотків та повернення кредиту не виконало.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 399 233,96 євро і 37 528,01 євро заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом у є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 14.06.2010 заборгованість в сумі 439 761,97 євро за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 959,9491 грн. за 100 євро) на цю дату складає 4 192 692,60 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пені, штрафу).
Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено сплату позичальником пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня за кожний день простроченого платежу.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 407 344,69 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 18 553,76 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає заявлені вимого щодо стягнення пені правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Проведений позивачем розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам Кредитного договору та нормам чинного законодавства України.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 66-68, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія» (02147, м. Київ, Дніпровський район, вул. Ентузіастів, буд. 39, код ЄДРПОУ 22969829, р/р 2600132367003 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Акціонерного банку «Київська Русь»(04071, м. Київ, вул. Хорива,11-А, код ЄДРПОУ 24214088) заборгованість в сумі 4 618 591 (чотири мільйони шістсот вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 05 коп., яка складається з:
399 233,96 (триста дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять три) євро 96 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 14.06.2010 становить 3 832 442 (три мільйони вісімсот тридцять дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 80 коп. -заборгованість по кредиту;
37 528 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять вісім) євро 1 євроцент, що за курсом НБУ станом на 14.06.2010 становить 360 249 (триста шістдесят тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 79 коп. -заборгованість по відсоткам;
407 344 (чотириста сім тисяч триста сорок чотири) грн. 69 коп. -пені за несвоєчасне повернення кредиту;
18 553 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 76 коп. -пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Стягнути з Спільного українсько-італійського підприємства «Прогрессо-Італія» (02147, м. Київ, Дніпровський район, вул. Ентузіастів, буд. 39, код ЄДРПОУ 22969829, р/р 2600132367003 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Акціонерного банку «Київська Русь»(04071, м. Київ, вул. Хорива,11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. -витрати по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 01.07.2010