ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/3825.05.10
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції - Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
До 1) Відкритого акціонерного товариства “Київхімволокно”
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси”
3) Київської універсальної біржі
Про визнання недійсними результатів біржових торгів, біржового договору та договору купівлі-продажу майна
Та за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси”
До Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси” добросовісним набувачем та визнання права власності
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від прокуратури Цюкало Ю.В. (за посв.)
від ГУ комунальної власності
виконавчого органу КМР (КМДА) не з'явились
від ВАТ “Київхімволокно” Морозова Н.В. (за дов.)
від ТОВ “Київміськвторресурси” Салямон Т.М. (за дов.), Губерський А.С. (за дов.)
від Київської універсальної біржі не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернувся заступник прокурора міста Києва з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції - Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Київхімволокно” (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Київміськвторресурси” (відповідача-2) про визнання недійсними результатів біржових торгів, біржового контракту № Т-308/03 від 21.10.2003 р. та договору купівлі-продажу № 265 від 22.10.2003 р., укладених між відповідачами.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку продажу майна (будівлі градирні) відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" під час процедури санації.
Ухвалою від 21.12.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/38.
Відповідач-2 у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що він є власником будівлі градирні, яку ним було реконструйовано. Крім того, відповідач-2 просить застосувати строк позовної давності.
Ухвалою суду від 25.02.2010 р. до участі у справі залучено як іншого відповідача Київську універсальну біржу.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси” звернулося з зустрічним позовом до заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції - Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси” добросовісним набувачем будівлі градирні (інвентарний номер 0301001), яка знаходиться по вул. Магнітогорській, 1, в м. Києві, та визнання на нею права власності.
Оскільки зустрічний позов є пов'язаним з первісним, його було прийнято до розгляду в порядку ст. 60 ГПК України.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу № 265 від 22.10.2003 р. укладено на підставі біржового контракту № Т-308/03 від 21.10.03 р., оплачено в повному обсязі та за актом приймання передачі передано власнику - ТОВ “Київміськвторресурси”.
Через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресурси” надійшло клопотання про заміну, в порядку ст. 24 ГПК України, неналежного відповідача -заступника прокурора міста Києва, належним - Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою суду від 29.04.2010 р., в порядку ст. 24 ГПК України, замінено неналежного відповідача за зустрічним позовом - заступника прокурора міста Києва, належним - Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Розгляд справи відкладено до 17.05.2010 р..
У судове засідання 17.05.2010 р. представники позивача за первісним позовом, ВАТ “Київхімволокно” та Київської універсальної біржі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.05.2010 р..
У судове засідання 25.05.2010 р. представники позивача за первісним позовом та Київської універсальної біржі не з'явилися повторно, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
30.12.2004 р. наказом Міністерства промислової політики № 402 було створено відкрите акціонерне товариство “Київхімволокно” шляхом перетворення Київського державного виробничого об'єднання «Хімволокно».
26.08.1999 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 872-р у власність територіальної громади м. Києва було передано 95,73 відсотки акцій ВАТ «Київхімволокно».
01.07.2002 р. ухвалою господарського суду м. Києва розпочато процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією Рамазанова С.Г. та затверджено комітет кредиторів.
План санації ВАТ «Київхімволокно»погоджено з органом, уповноваженим управляти корпоративними правами територіальної громади м. Києва - головним управлінням комунальної власності, з комітетом кредиторів (протокольне рішення № 8 від 21.04.2003 р.), а також затверджено ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2003 р.
22.10.2003 р. між відкритим акціонерним товариством “Київхімволокно” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Київміськвторресури” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 265 (далі -Договір).
Договір було укладено на підставі біржового контракту № Т-30/03 від 21.10.2003 р., зареєстрованого на Київській універсальній біржі.
Відповідно до умов Договору продавець передав, а покупець купив на умовах цього договору будівлю градирні, інвентарний номер 0301001, що розташована в м. Києві по вулиці Магнітогорська, 1 (далі-об'єкт).
24.10.2003 р. за актом прийому-передачі продавець передав, а покупець отримав будівлю градирні загальною площею 153 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1.
Відповідно до п. 28 Положення про Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2002 р. № 1038, до повноважень цього управління віднесено функції управління корпоративними правами територіальної громади міста Києва та державними корпоративними правами щодо підприємств (пакетів акцій), що перебувають сфері управління Київської міської державної адміністрації.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 р. № 791 «Про управління корпоративними правами держави»до компетенції повноваженої особи з управління корпоративними правами держави віднесено здійснення функцій акціонера та контролю за розпорядженням майном господарського товариства.
Таким чином, прокуратурою подано позов в інтересах акціонера. При цьому, позовні вимоги про визнання недійсним Договору обґрунтовуються порушенням при його укладенні вимог законодавства, а саме ст. ст. 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для визнання його недійсним.
Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.
Спірний договір вчинено між ВАТ “Київхімволокно”, акціонером якого є позивач за первісним позовом, та ТОВ “Київміськвторресури”.
Позивач за первісним позовом не є стороною спірного договору, а також не наділений повноваженнями представляти інтереси ВАТ “Київхімволокно”.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Оскільки, заступником прокурора не доведено, що внаслідок укладення Договору було порушено права Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги тим, що при укладенні Договору на підставі біржового контракту були дотриманні вимоги Закону України «Про товарну біржу».
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Вимога про визнання добросовісним набувачем є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення.
Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Встановлення факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України (постанова від 14.01.2002 р.).
Заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про визнання добросовісним набувачем будівлі градирні не відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим статтею 16 ЦК та іншими законами України, отже, правові підстави для задоволенню позову в цій частині відсутні.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача за зустрічним позовом про визнання за ТОВ “Київміськвторресурси” права власності на будівлю градирні, яка розташована по вул. Магнітогорській, 1 в м. Києві.
Частина 2 статті 386 Цивільного кодексу України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів того, що відповідач за зустрічним позовом оспорює право власності позивача на будівлю градирні.
Отже, підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 05.07.2010 р..